scholarly journals USE OF LANGUAGE CORPORA FOR VERIFICATION OF SEMANTICS OF PHRASEOLOGICAL UNITS

2021 ◽  
pp. 32-37
Author(s):  
Hordii O.M.
Keyword(s):  
Corpus Linguistics ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Empirical Method ◽  
Good News ◽  
Linguistic Community ◽  
Online Media ◽  
Internet Communication ◽  
Mediated Communication ◽  
Case Examples ◽  
Pleasant Surprise

The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.

Мовленнєвий код сайтів новин: презентативність та персоналізація

2017 ◽  
Vol 4 (1) ◽  
pp. 8-16
Author(s):  
Наталія Акімова
Keyword(s):  
Mass Media ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Doctoral Dissertation ◽  
German Language ◽  
Online Media ◽  
Internet Communication ◽  
Linguistic Features ◽  
Mediated Communication ◽  
Cultural Aspects ◽  
Computer Mediated

У статті розглянуто елементи мовленнєвого коду сайтів новин, реалізовані засобами презентативності та персоналізації. Для цього використані методи аналізу та синтезу; описового, лінгвокультурного та концептуальнного аналізу тексту, моделювання, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контекстне спостереження та порівняльний аналіз. Надано дефініції презентативності та персоналізації, наведено приклади з найбільш популярних новинних сайтів укрнету (Корреспондент.net, LB.ua) та рунету (РосБизнесКонсалтинг, РИА Новости). Висвітлено питання, яким чином ці риси ускладнюють розуміння текстів новин, які вони зумовлюють психологічні та нейролінгвістичні труднощі, які психолінгвістичні механізми залучено в процесі розуміння таких новинних анонсів. Зазначено, що при цьому порушується традиційний комунікативний кодекс та відбувається маніпулювання свідомістю читачів. Користувач несвідомо звертає увагу на такі тексти, мимовільно їх запам’ятовує і потім використовує як кліше або моделі у власному мовленні. У свою чергу, зміна мовленнєвої поведінки призводить до зміни способу мислення і розуміння реальності. Дослідження здійснюється в контексті теорії девіантних мовленнєвих одиниць, досягнень сучасної лінгвістики, когнітивістики, психології та нейронауки. References Akіmova, N. Movlennevі devіacії u movі ukraїns’kih іnternet-ZMІ: tendencіja movy epohi chi zasіb manіpuljuvannja [Speech deviation in the language of Ukrainian online media: the tendency of epoch’s language or means of manipulation]. Retrieved from http://mentalnist-2016.blogspot.com/p/blog-page_49.html.  Kompantseva, L. (2007) Іnternet-Komunіkacіya: Kognіtyvno-Prahmatychnyi ta lіngvokul’turologіchnyi Aspekty [Internet Communication: Cognitive Pragmatic and Linguistic and Cultural Aspects] Extended Abstract of Doctoral dissertation. Kyiv. Filatova, O. G. (2004) Internet kak mass-media [Internet as a media]. Aktual’nye Problemy Teorii Kommunikacii, 232-240. Shchipitsyna, L. (2011). Kompleksnaya Lingvisticheskaya Kharakteristika KompyuternoOposredovannoy Kommunikacii (Na Materiale Nemetskogo Yazyka) [Complex Linguistic Features of Computer-Mediated Communication (Based on the German Language)]. Extended abstract of Doctoral dissertation. Voronezh. Sources Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел. Київ, Ірпінь: Перун, 2005. Velykyi Tlumachnyi Slovnyk Suchasnoї Ukraїns’koї Movy [Big Explanatory Dictionary of Contemporary Ukrainian]. (2005). V. Busel, Ed. Kyiv; Irpin: Perun. БТСРЯ – Большой толковый словарь русского языка / Гл. ред. С. А. Кузнецов. СПб. : Норинт, 2009. BTSRYA Bol’shoj Tolkovyj Slovar’ RusskogoYazyka [Big Explanatory Dictionary of Russian]. (2009). S. Kuznetsov, (Ed.). S.-Petersburg: Norint. LB.ua – Новини України від LB.ua: оперативна аналітика української політики, економіки, новини культури та спорту. Retrieved from: http://ukr.lb.ua/ Корреспондент.net – Останні новини України та світу. Корреспондент.net – свіжі новини дня. Retrieved from: http://korrespondent.net/Korrespondent.net РБК – РосБизнесКонсалтинг – новости, акции, курсы валют, погода, доллар, евро. Retrieved from: http://www.rbc.ru/ РИА – Главные новости часа. Лента новостей «РИА Новости». Retrieved from: http://ria.ru/

scholarly journals The Influence of Computer Communication Skills on Participation in a Computer Conferencing Course

1996 ◽  
Vol 15 (1) ◽  
pp. 37-52 ◽  
Author(s):  
John A. Ross
Keyword(s):  
Communication Skills ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Computer Conferencing ◽  
Learning Activities ◽  
Good News ◽  
Marginal Effect ◽  
Mediated Communication ◽  
Course Content ◽  
Computer Communication ◽  
Computer Mediated

Computer-Mediated Communication (CMC) courses are attracting students with weak computer communication skills. This study examined what happened to these students when they enrolled in a CMC course that required high levels of peer interaction. It was anticipated that students with weaker skills would miss important instructional events, have lower levels of task-relevant contributions, have less influence on group products, and engage in less demanding learning activities. But lack of technical skill had a marginal effect on participation, much less than prior knowledge of course content. The generalizability of this good news is limited by several contextual factors that supported participation of students with weak communication skills: student maturity, provision of a CMC coach, the ethos emerging from the structure and content of the course, and the low skill threshold required for participation.

scholarly journals A Corpus-based Analysis of Non-Standard English Features in the Microblogging Platform Tumblr

10.29007/gln9 ◽  
2018 ◽  
Author(s):  
Rosana Villares-Maldonado
Keyword(s):  
Corpus Linguistics ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Linguistic Features ◽  
Mediated Communication ◽  
Immediate Feedback ◽  
Spoken Discourse ◽  
Computer Mediated ◽  
Segmental Phonology ◽  
Internet Medium ◽  
Offensive Language

Linguistic deviations from the standard use of English in computer-mediated communication have been described by the literature as distinctive Netspeak features. Using corpus linguistics and register theory, I examine those linguistic deviations in a corpus extracted from the microblogging platform Tumblr to describe how language use is shaped by the Internet medium. The sample of grammatical, discourse and style features analysed included the use of personal pronouns, idiomatic expressions, abbreviations, examples, quotations, repetitions, intensifiers, emotional and offensive language, as well as other features such as break and run-on-sentences, typography, punctuation, and multimodal elements. The corpus analysis reveals that these texts are characterised as being mainly short written messages combining typical features of the written mode of communication and features of extemporaneous, spoken discourse. Findings also show a non-standard use of punctuation and typography, the inclusion of multimedia elements that helps to overcome the lack of immediate feedback and the use of non-segmental phonology in the conversation. The results of the analysis suggest that Netspeak (non-standard) linguistic features are determined by context and are thus more likely to appear in digital spheres such as social networks, blogs and chats, among users who engage in one-to-one conversations or users who belong to the same in-group, and in communicative situations in which hobbies and personal experiences are the most frequently discussed topics.

Cyber Rhetoric and Online Ethos

2011 ◽  
pp. 105-109
Author(s):  
Kirk St. Amant
Keyword(s):  
Computer Mediated Communication ◽  
Global Environment ◽  
Online Media ◽  
Online Forums ◽  
Mediated Communication ◽  
Computer Mediated ◽  
Communication Situations ◽  
Formal Rules

Online media often create new communication situations. That is, few formal rules govern cyberspace exchanges. For this reason, participants in online forums must often develop “rules of engagement” as they interact. Research in computer-mediated communication (CMC), however, reveals certain discourse trends—particularly related to establishing one’s credibility, or ethos—emerge in these online forums. Such trends might have important implications for how to communicate in the increasingly global environment of cyberspace.

scholarly journals New media, new challenges: exploring the frontiers of corpus linguistics in the linguistics curriculum

2013 ◽  
Vol 1 ◽  
pp. 17-31
Author(s):  
Nuria Hernández
Keyword(s):  
New Media ◽  
Corpus Linguistics ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Project Based Learning ◽  
Mediated Communication ◽  
Academic Curriculum ◽  
Corpus Construction ◽  
Computer Mediated ◽  
New Challenges ◽  
The University

This paper introduces a new corpus of computer-mediated communication which is currently being compiled at the University of Duisburg-Essen. Based on the experience from this project, the paper also discusses the possibility of implementing major issues in corpus construction into the academic curriculum of young linguists in the form of project-based learning. A variety of new challenges and possible solutions regarding the compilation and processing of new media language are presented.

scholarly journals From Euphemism to Verbal Aggression in British and Armenian Cultures

2021 ◽  
Vol 7 (1) ◽  
pp. 26-42
Author(s):  
Anoush Ayunts ◽  
Shushanik Paronyan
Keyword(s):  
Sexual Orientation ◽  
Present Article ◽  
Social Networking Sites ◽  
Speech Acts ◽  
Hate Speech ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Verbal Aggression ◽  
Online Media ◽  
Language Resources ◽  
Mediated Communication

The topic of the present article concerns verbal aggression and focusses on the verbal expression of the emotional mind; specifically, the expression of negative feelings, emotions and attitudes. Since computer-mediated communication is widely used to shape and reshape public opinion, the analysis of hate speech on the material of internet discourse may shed light on the manipulative communicative tactics that are used in online media and social networking sites to spread hostility and negativity globally. Hence, the examination of the language strategies and tactics that are used to formulate hate speech becomes essential in communicatively oriented linguistic studies. The present article provides a comparative analysis of manifestations of hate speech and euphemisms in Armenian and British online media outlets and social sites targeted towards people's sexual orientation. The aim of the paper is to show the close connection between hate speech and culture. The research, which embarks on two basically different cultures – British and Armenian – is carried out within the framework of cross-cultural pragmatics and discourse analysis. A qualitative research method is applied to analyse samples of hate speech. Social sites and online media outlets were searched through search engines, using certain keywords (LGBT, sexual minorities, etc.). For the purpose of the study, language resources from English and Armenian – words, expressions, constructions, speech acts expressing hostile attitudes towards sexual orientation – have been picked out and analysed.

scholarly journals Tarpkultūrinė komunikacija ir internetas: tarpkultūrinės komunikacijos vaidmuo interneto bendruomenėse

2008 ◽  
Vol 45 ◽  
pp. 22-34 ◽  
Author(s):  
Maciej Kałuża ◽  
Ewa Golik
Keyword(s):  
Intercultural Communication ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Role Playing ◽  
The Internet ◽  
Internet Communication ◽  
Mediated Communication ◽  
Face To Face ◽  
Role Playing Games ◽  
Group Cooperation ◽  
Computer Mediated

Straipsnyje pateikiama tarpkultūrinės komunikacijos, egzistuojančios interneto bendruomenėse, analizė, atlikta bendradarbiaujant su grupės MMORPG (angl. Massive Multiplayer Online Role Playing Games) nariais. Šio tyrimo tikslas buvo parodyti, kad interneto bendruomenės linkusios turėti gana išvystytas organizacines struktūras, įgalinančias jų narius dirbti kartu atliekant intelektines užduotis. Nors MMORPG tradicinė akis į akį komunikacija yra pakeičiama kompiuterių perduodama komunikacija (angl. computer mediated communication), vis tiek galima pamatyti, kaip formuojasi specifinės grupės kultūra. Tyrimo metu nustatytas dar vienas svarbus veiksnys – interneto bendruomenėse, kurias sudaro MMORPG nariai iš skirtingų kultūrų, pasaulio religijų, matyti, kad kultūriniai jų sąveikos aspektai ne tik atsiskleidžia iš jų veiksmų, bet taip pat turi didelę įtaką žaidėjo elgsenai ar grupės organizavimui. Ilgo bendradarbiavimo veiksnys rodo, kad tarp žaidėjų, priklausančių MMORPG, yra susiformavusių specifinių komunikacijos formų ir integruojanti grupės kultūra.Intercultural communication and the Internet. The role of intercultural communication in Internet societiesMaciej Kałuża, Ewa Golik SummaryThe subject of our paper is an analysis of intercultural communication, in Internet societies, concentrated on group cooperation in MMORPGs (Massive Multiplayer Online Role Playing Games). The main purpose of our study was to show that Internet societies tend to have a highly developed structure of organization, enabling them to work together on very sophisticated tasks. Even though in MMORPGs a traditional face-to-face communication is replaced by the computer-mediated communication, we can still observe emergence of specific group cultures as defined by traditional sociology. Also, a rather important factor is that due to the fact that the Internet societies found in MMORPGs are made up of players from different cultures, world regions, the cultural aspect of their interaction is not only visible in their actions, but also tends to have a strong influence on players’ behaviors and group organization. The fact of a long cooperation among players playing the MMORPGs also results in a very specific form of communication and a highly complex in-group culture.Key words: Internet, communication, group, organization, structure

Social Networking for Interpersonal Life: A Competence-Based Approach to the Rich Get Richer Hypothesis

2020 ◽  
pp. 089443932090950
Author(s):  
Brandon C. Bouchillon
Keyword(s):  
Social Networking ◽  
Real World ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Good News ◽  
Interpersonal Competence ◽  
Mediated Communication ◽  
Skill Sets ◽  
Computer Mediated ◽  
The Rich ◽  
Over Time

Online and offline interactions are thought to draw from separate but complementary skill sets. This explains why individuals who are competent interpersonally tend to get more out of social networking. At least part of what they already know about interacting applies online. But whether computer-based competence has some bearing on real-world interactional capability is still open to debate. The present study tested associations between computer-mediated communication (CMC) competence and interpersonal competence over time. Results indicate that CMC competence was related to interpersonal competence and interpersonal contributed back to CMC competence. The forms of competence become mutually reinforcing. Using Facebook contributed to CMC competence as well, but not to interpersonal competence, at least not directly. Facebook use was related to interpersonal competence indirectly, through increasing CMC competence over time. Social networking is associated with feeling more capable of interacting through computers, and online proficiency has some application in the real world. This is good news for a withdrawn society that has become less competent socially. Developing either form of competence should contribute to its counterpart.

scholarly journals INTERAKTIVITAS RADIO SUARA SURABAYA: PENGGUNAAN, FUNGSI, DAN MODEL INTERAKTIVITAS

2019 ◽  
Vol 2 (1) ◽  
pp. 38-50
Author(s):  
Budhi Widi Astuti ◽  
Bonardo Marulitua Aritonang
Keyword(s):  
Qualitative Research ◽  
Social Media ◽  
Research Methods ◽  
Information Content ◽  
Computer Mediated Communication ◽  
Online Media ◽  
Mediated Communication ◽  
Computer Mediated ◽  
Self Actualization ◽  
The Media

Radio Suara Surabaya (SS FM) is a private broadcasting institution capable of carrying out its role as a public radio. The uniqueness of its role begins with the switch of the SS FM function which originally dominated the content with entertainment into information content. This change in the dominance of content results in a two-way broadcast format, where there is interactivity in it. This study aims to find out about the interactivity that exists between SS FM and its listeners, including the media used, the forms of interactivity, and the factors of interactivity. Computer-Mediated Communication is one of the media theories used as a knife for analysis. Through qualitative research methods, it was found that in interactivity with the listeners, SS FM has standard rules that must be adhered to together. While the elements contained in it are participation, control and activity. In addition, the interactivity media used are telephone, online media and social media. Then the form of interactivity that occurs is interactivity of content and personal interactivity. While three factors cause listeners to interact actively with SS FM, namely the need for information, the need for self-actualization, and the need for self-existence.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document