Comparing Fatal Encounters, Mapping Police Violence, and Washington Post Fatal Police Shooting Data from 2015–2019: A Research Note

This research note empirically assessed similarities and differences among three open-source data sets from 2015-2019. Fatal police shooting incidents were compared across Washington Post, Mapping Police Violence, and Fatal Encounters data over a five-year period. One-way ANOVAs, bivariate correlations, and proportional percentage differences were used to examine mean differences, correlational strength, and yearly percentage difference trends. No significant mean differences were observed between Fatal Encounters, Mapping Police Violence, and Washington Post. With one exception, bivariate correlations between all three data source dyads were consistently strong. Percentage difference comparisons among data source dyads, however, revealed that the sources are becoming more dissimilar in their reporting of fatal shootings over time. Our results complement existing literature that has compared open-source police shooting data to government sources and suggest that the three data sources were strongly associated with one another from 2015-2019. Increasing differences between sources, however, necessitate continued inspection of the data across the various open-source platforms over time.

Ageism and Perceptions of Vulnerability: Framing of Age During the COVID-19 Pandemic

Media representations of the Covid-19 pandemic and its devastating consequences have shaped people’s fears, anxiety, and perceptions of vulnerability. Social scientists have examined the consequences of how information is “framed.” Framing theory asserts that issues can be portrayed differently by emphasizing or de-emphasizing aspects and information. According to Lakoff (2004) the impact of a message is not based on what is said but how it is said. Theories of framing focus on how the media frames issues, which then structure and shape attitudes and policies. A news article serves as a frame for an intended message. The purpose of this project is to analyze the ways that “age” has been framed during the Covid-19 pandemic. One of the most dominant frames in terms of COVID-19 coverage is how the pandemic has been analyzed through the lens of age and framed in terms of age discrimination. Method: A thematic analysis of New York Times and Washington Post news articles addressing older adults and illness vulnerability was conducted. The results of news articles appearing in these prominent newspapers indicated that the perceptions of older men and women tended to focus on the relationship between age and vulnerabilities to severe consequences from Covid-19. The frames in which these new articles were presented indicated ageist tones and messages that had the potential to either reinforce or lead to age stereotyping and discrimination.

Representation of Older Adults in COVID-Related Newspaper Coverage

Based on clinical and epidemiological evidence, COVID-19 infection can occur in people of all ages; however, the media typically focuses its attention on the vulnerability of older adults and individuals with chronic illnesses. This study aims to explore the representation of older adults during the first month of the pandemic in the U.S. by comparing the narratives of older adults and younger adults in national media sources. A systematic search identified 115 articles published in four major newspapers in the U.S. included USA Today, The New York Times, Los Angeles Times, and The Washington Post between March 11 and April 10, 2020 in which older adults and younger adults were quoted on topics related to the intersection of COVID-19 and aging. Quotes were inductively reviewed using thematic content analysis. In 115 articles, there were 265 quotes from older adults (n=104, 39%) and younger adults (n=161, 61%). When comparing patterns that were common or distinctive between older and younger individuals quoted, three key themes emerged: 1) impacts of COVID-19 on older adults and resulting vulnerability, 2) debated perspectives over the value of older adults’ lives, and 3) a counternarrative of resiliency among older adults. This study provides the opportunity to understand how the pandemic may impact representations of older adults and findings emphasize the importance of voice among older adults to combat ageist messaging and promote counternarratives to assumptions of vulnerability. Also, it suggests for policymakers and practitioners to insight into how the representation of older adults is disseminated by media.

When Algorithms Recommend What’s New(s): New Dynamics of Decision-Making and Autonomy in Newsgathering

Newsroom innovation labs have been created over the last ten years to develop algorithmic news recommenders (ANR) that suggest and summarise what news is. Although these ANRs are still in an early stage and have not yet been implemented in the entire newsroom, they have the potential to change how newsworkers fulfil their daily decisions (gatekeeping) and autonomy in setting the agenda (agenda-setting). First, this study focuses on the new dynamics of the ANR and how it potentially influences the newsworkers’ role of gatekeeping within the newsgathering process. Second, this study investigates how the dynamics of an ANR could influence the autonomy of the newsworkers’ role as media agenda setters. In order to advance our understanding of the changing dynamics of gatekeeping and agenda-setting in the newsroom, this study conducts expert interviews with 16 members of newsroom innovation labs of<em> The Washington Post</em>,<em> The Wall Street Journal</em>, <em>Der Spiegel</em>, the BBC, and the Bayerische Rundfunk (BR) radio station. The results show that when newsworkers interact with ANRs, they rely on suggestions and summaries to evaluate what is newsworthy, especially when there is a “news peak” (elections, a worldwide pandemic, etc.). With regard to the agenda-setting role, the newsworker still has full autonomy, but the ANR creates a “positive acceleration effect” on how certain topics are put on the agenda.

Журналістське дослідження в українських реаліях

У статті розглядається теоретичний аспект особливостей журналістського розслідування в інформаційному просторі. Теоретико-методологічної базою дослідження стали праці сучасних журналістикознавців (О. Дудко, А. Бабінець, В. Здоровега, О. Тертичний, В. Карпенко, Г. Кривошея та інші). Рецепція наукових праць згаданих дослідників дозволила виокремити специфічні риси аналітичних жанрів, зокрема журналістського розслідування. У статті підкреслюється, що на шляху становлення журналістського розслідування булла так звана «Вотергейтська справа» (від назви вашингтонського готелю «Вотергейт», у якому розмістився штаб Демократичної партії), започаткована кореспондентами газети «The Washington Post». Журналістське розслідування змінило хід історії і відтоді зайняло пріоритетні позиції серед найпрестижніших жанрів незалежних ЗМІ в Америці, а згодом і в європейських країнах. І насамперед унаслідок того, що журналісти у цих державах були захищені існуючим рівнем демократії. Окреслено, що за період розбудови незалежності з початку 90-х рр. ХХ ст. Україна пережила доволі багато політичних і суспільних скандалів, під час яких десятки чиновників були змушені з ганьбою залишити свої посади. Здебільшого першопричиною для відкриття справ ставали журналістські розслідування. Очевидно, що для деяких кіл, пов’язаних із великою політикою, бізнесом, владою, вторгнення журналістів у ці, здебільшого напівзакриті від широкої громадськості сфери, завжди було небажаним. Зроблено висновок, що після Революції Гідності журналістське розслідування стає одним із головних жанрів української журналістики. Цей жанр виконує величезну соціальну місію: він спрямований на викриття несправедливості, порушень закону або навіть злочинів, які залишаються поза увагою правоохоронних органів.

The heathen, the plague, and the model minority: Perpetual self-assessment of Asian Americans as a panoptic mechanism

Incidents of racism against Asians have been rising since the COVID-19 pandemic turned global in early 2020. Employing Foucault’s concept of panopticism and Kathryn Lofton’s insights on the function of religion to demarcate group boundaries, this article argues that American religion constructs Asian American stereotypes to limit the discursive space within which Asian Americans may negotiate their identities. These discursive limitations have, in turn, buttressed white supremacy. This article examines how some Asians and Asian Americans respond to anti-Asian sentiments during the pandemic by performing a close reading of an op-ed by prominent Asian American politician Andrew Yang in The Washington Post. This reading reveals that Yang’s colorblind solution upholds whiteness as the American gnosis and limits the discursive space in which Asian Americans may negotiate their identities. This article also discusses how the myth of America as a white Christian country withstands challenges from minority groups contesting its dominance.

Portrayal of civil and military leadership of Pakistan: Content analysis of Newspapers of UK and USA during PPP regimes

Civil and military leadership of Pakistan have always played tremendous role and formulating and executing different policies regarding every issue of state. The significance of mainstream print media cannot be neglected as it forms public option regarding civil and military institutions in all countries. There, the research has been designed to analyse portrayal of Pakistani civil and military leadership by four newspapers of UK and USA (Telegraph, Guardian, New York Times & Washington Post) during tenures of PPP (1995-1996 & 2008-2013). Quantitative content analysis has been adapted as research methodology to analyse features/articles, editorials and news stories in 9 major categories and 13 sub-categories with total 4053 published items in domain of civil & military leadership of Pakistan regarding different issues of the tenures of Pakistan Peoples Party (PPP). Findings have divulged that British and American newspapers covered news stories against of military leadership of Pakistan especially in category of terrorism while greater pro-civilian coverage has been found in comparison of pro- military coverage in tenures PPP. Mr. Asif Ali Zardari has been covered with more negative representation before in power as compared to his regime as President of Pakistan. On the basis of cumulative representation in all categories, overall impression of Pakistan has been reflected negative and unfavourable in British and American Print Media.

ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІДЕОЛОГІЧНОЇ ДИХОТОМІЇ В ДИСКУРСІ РЕДАКЦІЙНОЇ СТАТТІ (НА МАТЕРІАЛІ THE WASHINGTON POST)

Статтю присвячено вияву ідеологічних настанов у тек- стах редакційних статей через деконструкцію дискурсу шляхом методу дискурс-аналізу. Через аналіз тематичної та архітектонічної структур дискурсу у зв’язці з контекстуальною інформацією – соціальною ситуацією та репрезентацією знань – та розгляд конкретних мовленнєвих засобів вияв- лено імпліцитні ідеологічні переконання, форми маніфестації яких у дискурсі зазвичай завуальовано. Розглянуто природу ідеології, яка має соціальний та когнітивний виміри й є варіантом моделі світу для певної суспільної групи, визначаючи світогляд її учасників. Ідеологічні настанови покладено в основу дихотомії «ми» – «вони», прояв якої простежуємо на макрорівні дискурсу: у тематичній структурі тексту, через розподіл інформації в межах компонен- тів інваріантної моделі редакційної статті, в актуалізації ідеологеми та на мікрорівні дискурсу – через декодування локальної семантики тексту, значень слів та речень. Модель редакційної статті зумовлює структурування інфор- мації у межах тексту, забезпечуючи каркас для вербалізації повідомлення шляхом використання засобів мовлення, які експліцитно або імпліцитно роз- кривають позицію адресанта. Оцінність як одну з ключових категорій іде- ологічного дискурсу маніфестують уже заголовок та короткий виклад, які закладають кут інтерпретації події. Особливу роль у реалізації дихотомії відіграє принцип структурування релевантності, який сприяє розгортанню ідеологеми ворога. Простежено, як ідеологічна дихотомія «ми» – «вони», що є одною з визначальних когнітивних категорій, яка скеровує принципи мис- лення та сприйняття дійсності, актуалізується у дискурсі, відображаючи прагматичну інтенцію адресанта – передати ставлення до події, явища чи особи та переконати адресата у правильності саме такого погляду через вербалізацію інформації в певний спосіб та скеровування інтерпретації у відповідному руслі.

МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІМПЛІКАТУР У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

У статті досліджено мовні засоби вираження імплікатур, уживаних в англомовних газетно-інформаційних текстах, та систематизо- вано їх за морфологічною класифікацією. Виявлено, що найуживанішими лінгвальними засобами імплікатур в англомовній публіцистиці є оксиморонна, гіперболічна, метонімічна, евфемі- стична, антифразисна та метафорична імплікатури, виражені іменниками, прикметниками та дієсловами, зрідка сполучниками і часткою та які висту- пають засобом виразності, емоційної забарвленості тексту й підвищення інтересу читача до публікації. Виділено чотири основних типи морфологічної класифікації імплікатури: іменний, вербальний, препозиційний та змішаний. Для досягнення мети і завдань дослідження використано такі методи: загальнонаукові, мовні, логічні, аналітичні, методи прагматичного та струк- турного аналізу, метод кількісних підрахунків. Матеріал дослідження становить 75 імпліцитних висловлювань, сфор- мованих методом вибірки із досліджень сучасних мовознавців, прикладів фра- зеологічних, стилістичних сполук та опрацьованих матеріалів газетної публі- цистики, а саме 50 статей найпопулярніших англомовних видань The Guardian, The Seattle Times, Washington Post, The New York Times.