Considerations that inform the view of whether there is a reasonable prospect of rescuing a company: a decade of legal precedent

Suid-Afrikaanse howe het oor die afgelope dekade rigting gegee oor die algemene beginsels wat ter sprake kom wanneer die deurlopende vereiste van ’n redelike vooruitsig vir sakeredding van ’n maatskappy oorweeg word. Volgens die hoogste hof van appèl is daar geen algemene minimum voorskrifte om te bepaal of daar ’n redelike vooruitsig vir sakeredding is nie. Dit is dus nie moontlik om ’n afmerklys of templaat te ontwerp van oorwegings wat in hierdie opsig ter sprake kom nie. Daar moet van geval tot geval bepaal word watter oorwegings relevant is om te bepaal of daar ’n redelike vooruitsig vir sakeredding is. Daar moet bepaal word watter gewig aan elke oorweging gegee moet word. Die oorwegings (wat uiteenlopend en selfs teenstrydig mag wees), moet teen mekaar opgeweeg word. Volgens die hoogste hof van appèl is daar twee selfstandige oogmerke vir sakeredding: sakeredding en sakemoord (laasgenoemde wanneer sakeredding wat uitloop op sakemoord, ’n beter opbrengs kan bewerkstellig as onmiddellike likwidasie). In hierdie bydrae word aandag geskenk aan die oorwegings wat in die regspraak oor die afgelope jare ter sprake gekom het om te bepaal of daar ’n redelike vooruitsig vir sakeredding is. Eerstens word die oorwegings bespreek wat by albei oogmerke vir sakeredding ter sprake mag kom, maar moontlik meer relevant is wanneer die oogmerk inderdaad sakeredding is. Daarna word die oorwegings bespreek wat veral ter sprake kom wanneer die oogmerk is dat ’n beter opbrengs bewerkstellig word deur sakeredding as by wyse van likwidasie. Alhoewel hierdie oorwegings geen afmerklys of templaat verteenwoordig nie, word vertrou dat hierdie ontleding van die regspraak, tesame met die algemene beginsels wat volgens die regspraak by die vereiste van ’n redelike vooruitsig vir sakeredding ter sprake kom, van hulp kan wees vir diegene wat met die beantwoording van vrae in verband met hierdie vereiste gekonfronteer word.

Yoga Spirituality in the Context of US Institutions

This chapter examines yoga as a spiritual and a social practice. It considers three institutional contexts for interpreting yoga spirituality: religion, law, and education. Social institutions such as public schools and courts of law must arbitrate interpretive contests by formulating and applying definitions for the purposes of educational policy and legal precedent. In making such determinations, it would be naive to accept all assertions of identity and meaning as full disclosures. Sometimes the same people describe the same practice as “spiritual” or “secular,” depending upon whether the legal context is First Amendment religious free exercise clause protection or establishment clause restriction. Decisions about how to categorize practices rest in large part on pragmatic concerns. This case study invites scholars of spirituality to pay closer attention to how legal and social contexts shape how people think and talk about practices in relation to the interpretive categories of “spirituality,” “religion,” and “secularity.”

“Free Kurdistan”: Difficult Road to Self-Determination (1970s — XXI Century)

The period of the struggle of South (Iraqi) Kurdistan for self-determination, namely such events as its transformation into the center of the Kurdish national movement in the Middle East and the proclamation of the Kurdish Autonomous Region (KAR) in 1974 is considered. The creation of a legal precedent, which has acquired an international character, is commented on. The recognition by the Iraqi government of the right of the Kurds to territorial autonomy is assessed as an undoubted success of the national movement of the Kurdish minority. It is noted that the development of the draft of Interim Constitution was preceded by a long discussion between Shiite Arabs, Sunni Arabs and Kurds on the future administrative structure of the country. It is shown that the Baathist regime was not going to solve the Kurdish problem in the country on a truly democratic basis, but only created the appearance of a solution to the issue in order to remove internal and international tensions. The author dwells on the repressive measures of the government of Saddam Hussein against the Kurds. The mass character of repressive measures during the Iranian-Iraqi war of 1980—1988 is emphasized.

Journey of Survivance from a Cultural Practice to Legal Precedent in Kashmiri Rhetorics: An Indigenous Study of Memoirs of Basharat Peer and Rahul Pandita

This research focuses on the practice of survivance and its journey from a cultural practice to legal precedent for likely move to constitutional praxis in the Kashmiri context. It analyzes this practice as a priori argument of the Kashmiri narrativized rhetorics selecting two memoirs, Basharat Peer’s Curfewed Night and Rahul Pandita’s Our Moon has Blood Clots, representing two Kashmiri communities. The objective is to pinpoint survivance practices as the basis of the Kashmiri assertion for indigenous sovereignty over the land, assuming Kashmiri narrativized rhetorication of the Kashmiri culture assists survivance practices transforming them into legal precedents even if they are oral testimonies of the indigenous legal claims likening them to the Vizenorian claim of the fourth person. The research validates this argument that the Kashmiri survivance practices enter the political realm and compete with paracolonialism in legal validation of the native claims but fall short of claiming constitutional praxis which requires further research through a legal standpoint regarding their affectivity in this arena.

Patent Law and the Materiality of Inventions in the California Oil Industry: The Story of Halliburton v. Walker, 1935–1946

This article examines a patenting conflict between the Halliburton Oil Well and Cementing Company and an independent inventor named Cranford Walker. It argues that Halliburton’s effort to lower the barriers to entry into the oil well depth measurement industry facilitated the re-emergence of materiality as a pre-condition for the patent eligibility of inventive processes. In 1941, Walker sued Halliburton for infringement of three of his patents, and Halliburton responded with an aggressive defense aimed at invalidating them. Over the next five years, the courts handling this conflict adopted very narrow legal theories developed during the Second Industrial Revolution to assess the patent eligibility of inventions that involved mental steps—processes such as mathematical computations, which people can perform in their minds. The resulting legal precedent cleared the path for Halliburton’s short-term industrial goals and continued to shape patent law for the rest of the century.

Part 2 National and Regional Reports, Part 2.5 Latin America: Coordinated by Lauro Gama and José Antonio Moreno Rodríguez, 55 Bolivia: Bolivian Perspectives on the Hague Principles

This chapter examines Bolivian perspectives on the Hague Principles. Bolivia has few legal provisions and little meaningful legal precedent referring to international commercial contracts and choice of law. Nevertheless, Bolivia’s legal system recognizes the importance of party autonomy, custom, usage, equity, and even culture in contract law. In that sense, the Hague Principles may be useful in a variety of ways, such as supplementing or re-interpreting national laws, as guidance for legal reform, or as incorporated by reference into a contract. The existing legal vacuums in Bolivian law may at times offer even broader opportunities for their use than in other jurisdictions where the law is more developed. The Hague Principles could be applied by courts and arbitral tribunals as a subsidiary source of law, either in cases where there is no specific rule applicable to the matter at hand or in cases where the Hague Principles would be helpful to interpret the applicable conflict rule. The application of the Hague Principles cannot contradict Bolivia’s mandatory rules or public policy. For an effective use of the Hague Principles, it should be noted how these are in line with constitutional principles, particularly party autonomy.

Social media usage for neurointerventionalists: report of the Society of NeuroInterventional Surgery Standards and Guidelines Committee

The purpose of this publication is to provide a review of social media usage by neurointerventionalists. Using published literature and available local, regional, and national guidelines or laws, we reviewed data on social media usage as it pertains to neurointerventional surgery. Recommendations are provided based on the quality of information and conformity of medico-legal precedent and law. Social media is a growing entity as it is used both promotionally and educationally. Neurointerventionalists may post de-identified radiographic images with discussions, but should be conscientious and adhere to applicable laws and regulations, strict ethical codes, and institutional policies.

Branding Cannabis in Canada: Challenges for the Cannabis Act’s Promotion Restrictions

Background: This article examines how Canadian cannabis companies promoted their new brands after legalization in late-2018. Analysis: Nearly 4,000 items were collected from the websites and social media of 20 cannabis brands and triangulated with insight from the trade press. The promotional practices are contextualized in two areas: the history of tobacco advertising in Canada, as legal precedent for the Cannabis Act, and theories of branding. Conclusion and implications: Brands are navigating the Cannabis Act’s promotion restrictions by embodying what it means to be a brand in the twenty-first-century media environment. This reveals an incompatibility between regulations and contemporary marketing. Contexte : Cet article examine comment les compagnies de cannabis canadiennes ont promu leurs nouvelles marques suivant la légalisation du cannabis à la fin de 2018. Analyse : Sur les sites web et les médias sociaux, on a recueilli près de 4 000 références à vingt marques de cannabis qu’on a triangulées avec des commentaires provenant de la presse spécialisée. On a contextualisé les pratiques de promotion par rapport à deux domaines : celui de l’histoire de la publicité pour le tabac au Canada comme précurseur légal de la Loi sur le cannabis, et celui des théories sur la valorisation de la marque. Conclusion et implications : Les compagnies de cannabis, tout en respectant les restrictions sur la promotion imposées par la Loi sur le cannabis, cherchent à incarner ce que cela veut dire que d’être une marque de commerce dans l’environnement médiatique du 21e siècle. Les contraintes sur les compagnies soulignent cependant une incompatibilité entre la réglementation et le marketing contemporain.

Legal precedent as a source of law in European countries

Метою статті є аналіз та переосмислення юридичної сили та значення правового прецеденту для регулювання правовідносин, що виникають у сфері публічного та приватного права, а також з'ясування його ролі та місця як джерела права на сучасному етапі розвитку правових систем європейських держав, з акцентом на романо-германській правовій сім'ї, шляхом аналізу законодавства та дослідження поглядів науковців різних країн. Огляд наукових досліджень з даної тематики засвідчує, що в різні періоди проблематика юридичної сили джерел права в цілому і місця правового прецеденту серед них, зокрема, завжди були у фокусі уваги вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте розглядаючи прецедент як джерело права, основна увага науковцями акцентувалась саме на судовому прецеденті - судової правотворчості, в результаті розгляду конкретних справ, що містить правило поведінки, може поширюватися на інші аналогічні випадки, і це, в свою чергу, зумовило певну однобічність дослідження проблематики правового прецеденту. Наукова новизна. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо особливостей використання правового прецеденту в країнах, де він не визнається офіційним джерелом права, обґрунтовано позицію щодо необхідності визнання правового прецеденту джерелом права у країнах романо-германської правової сім’ї . Правовий прецедент було визначено автором як правоположення сформульоване в акті уповноваженого державного органу у процесі вирішення конкретного правового питання за відсутності або при невизначеності його законодавчої регламентації, яке містить юридичний принцип (stare decisis) обов’язковий для застосування при вирішенні однорідних справ в майбутньому. Висновки. Різноманіття причин виникнення права, форм його об'єктивації приводять до висновку, що перелік джерел права не може обмежуватися тільки законодавством, а практичне застосування правового прецеденту стає необхідною формою правотворчості, що забезпечує адаптивність права до потреб суспільства та динаміки його розвитку. Необхідність прецедентного регулювання базується на динамічності суспільного життя та потреб у адаптивності права. Слід зазначити, що правовий прецедент є родовим поняттям, оскільки в юридичній діяльності можна виокремлювати судові, адміністративні та інші прецеденти. Тобто «правовий прецедент» – це комплексне поняття, що означає результат вирішення справи правозастосовчим органом, який містить юридичний принцип (stare decisis) обов’язковий для застосування при вирішенні однорідних справ в майбутньому, тобто фактично є своєрідним зразком для регулювання наступних аналогічних правовідносин. Нині, науковцями та практиками відбувається переосмислення значення прецеденту в правових системах країн романо-германської правової сім'ї, в тому числі і в Україні, доктрина яких раніше заперечувала саму можливість існування правових норм в іншій формі, крім офіційного нормативного правового акта або санкціонованого положення.