SPECIFICS OF LANDSCAPE RESEARCH OF SILVICULTURAL LANDSCAPE

Specific approaches, principles and methods of cognition of modern silvicultural landscapes are considered; it is stated that due to the fact that the difference between natural and anthropogenic silvicultural landscapes is only in their genesis, in the process of studying silvicultural landscapes, both classical and specific approaches, principles and methods can be used. Among the specific approaches, the historical-cartographic one with the inherent principles of historicism and methods of historical-genetic series of maps, historical-archaeological method is considered in more detail; system-adaptive with the principle of combination and methods of comparison of natural analogues and analysis of final results; landscape-biocoenotic and landscape-ecological with the methods of the leading factor, comparison of disturbed and control biogeocenoses and arealographic, as well as geoinformation approach in the knowledge of silvicultural landscapes. It is shown that all approaches, principles and methods of knowledge of forest anthropogenic landscapes should be applied depending on the available conditions and needs of practice. However, in the process of field research, landscape-biocoenotic and landscape-ecological approaches with their own principles and methods of cognition of forest anthropogenic landscapes were more often used. It is shown that in its implementation landscape scientists not only have the right, but also the obligation to use the rich experience of foresters. It is advisable to characterize the stand in the following order: dominant species by tiers (in tree, shrub and grass), quality, age, height of trees – in meters, trunk diameter – in cm, planting density. In abbreviated form, information about the forest tract is presented in the form of a kind of formula. These approaches, principles and methods were applied in the process of studying the forest anthropogenic landscapes of two regions of Ukraine – Podillia (Forest-Steppe Zone) and North-Western Pryazovia (Steppe Zone). The expediency and necessity of their application are substantiated in the process of dissertation research and confirmed by practice.Key words: Podillia, North-Western Pryazovia, research, silvicultural landscapes, approaches, principles, methods, significance, use. Розглянуто специфічні підходи, принципи і методи пізнання сучасних лісокультурних ланд-шафтів. Зазначено, що у зв’язку з тим, що між натуральними й антропогенними лісовими ландшафтами різниця лише у їх ґенезі, отже, у процесі дослідження лісокультурних ландшафтів можна застосовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи та методи. Серед специфічних під-ходів детальніше розглянуто історико-картографічний з притаманними йому принципами істо-ризму та методами історико-генетичних рядів карт, історико-археологічним методом; системно-адаптивний з принципом сумісництва та методами порівняння натуральних аналогів і аналізу кінцевих результатів; ландшафтно-біоценотичний та ландшафтно-екологічний з методами провідного чинника, порівняння порушених і контрольних біогеоценозів та ареалографічного, а також геоінформаційний підхід у пізнанні лісокультурних ландшафтів. Показано, що всі підходи, принципи і методи пізнання лісових антропогенних ландшафтів необхідно застосовувати залежно від наявних умов та потреб практики. Однак у процесі польових досліджень частіше використовували ландшафтно-біоценотичний і ландшафтно-екологічний підходи з належними їм принципами і методами пізнання лісових антропогенних ландшафтів. У цих підходах у разі картографування лісокультурних урочищ, крім характеристики рельєфу й властивостей ґрунтів, вагоме значення має аналіз деревостану. Показано, шо у його здійсненні ландшафтознавці не лише мають право, але й зобов’язані використовувати багатий досвід лісознавців. Характеристику деревостану доцільно проводити у такому порядку: домінуючі види за ярусами (в деревному, кущовому та трав’яному), бонітет, вік, висота дерев – у метрах, діаметр стовбура – у см, щільність насадження. У скороченому вигляді інформація про лісокультурне урочище представлена у вигляді своєрідної формули. Ці підходи, принципи і методи застосовано у процесі дослідження лісових антропогенних ландшафтів двох регіонів України – Поділля (Лісостепова зона) і Північно- Західного Приазов’я (Степова зона). Доцільність та необхідність їх застосування обґрунтовано у процесі дисертаційних досліджень та підтверджено практикою.Ключові слова: Поділля, Північно-Західне Приазов’я, дослідження, лісокультурні ландшафти, підходи, принципи, методи, значимість, використання.

MORPHOLOGICAL CONDITIONS OF THE COASTAL ZONE OF THE BARRIER SYSTEM OF “WINGED FORELAND” KINBURNSKA–POKROVSKA–DOVGY

In the coastal zone of the oceans, there are various coastal systems, among which the most specific are “winged forelands”. Within the Black Sea coast there are four “winged forelands”: Tendra–Dzharylgach, Kinburnska–Pokrovska–Dovgiy, Burnaska–Budatska and Lebedyna–Ustrychna, which named by same structural ones. The purpose of the publication is to systematize the primary information about the morphological features of the coastal zone of the barrier system type ‘winged foreland” Kinburnska–Pokrovska–Dovgy which was obtained during field research.During the natural research in 2019, within the most typical areas of the coastal zone, reference benchmarks and morphological profiles were laid and recorded by a GPS. The total length of the coastal system is about 35 km, within its boundaries there are 7 benchmarks, which contains for 1 benchmark per 5 km, and a systematic geomorphological survey of 20 profiles (1 profile per 1.75 km) is carried out. Relevant indicators suggest that the results of the research are reliable.Morphologically, the studied system is a “winged foreland”, within which there are four structural and morphological elements: Kinburnska Spit, Frontal Coast or “headland”, Pokrovska Spit with the islands of Kruglyi and Dovhyi. Kinburnska Spit is a free accumulative coastal form located in the northwestern part of the Kinburn Peninsula. Morphogenetically, it is an arrow that develops in the conditions of bilateral feeding by beach sediments. The Frontal Coast or “headland” is the central component, within which the sand massifs of the Kinburn Peninsula go directly to the coastal zone. Pokrovska spit with the islands of Krugliy and Dovhiy is a relict generation, which is genetically an ancient accumulative form divided into three components. All these components are located on the surface of the base of the ancient coastal form, and their development occurs in conditions of limited supply of beach sediments. The front of the Pokrovsky Peninsula with the Sukha Spit and the Island Bar “Zagreba” is a modern accumulative generation that is actively increasing in size and advancing towards the waters of Tendra Bay.Key words: coastal systems, “winged foreland”, coastal zone, underwater slope, shore, coastal systems, foredunes У береговій зоні Світового океану існують різноманітні берегові системи, серед яких найбільш специфічні «крилаті миси». У межах узбережжя Чорного моря виділяються чотири «крилаті миси»: Тендра–Джарилгач, Кінбурнська–Покровська–Довгий, Бурнаська–Будацька та Лебедина–Устрична. Мета публікації полягає у систематизації та оприлюдненні первинної інформації про морфологічні особливості берегової зони бар’єрної системи типу «крилатий мис» Кінбурнська–Покровська–Довгий, отриманої під час польових досліджень 2018–2021 рр. Загальна довжина дослідженої берегової системи близько 35 км, в її межах закладено 7 репер-них стаціонарних ділянок та проводиться систематична геоморфологічна зйомка на 20 профілях, положення яких зафіксовано за допомогою GPS-приймача. Розроблена система стаціонарних ділянок і геоморфологічних профілів дозволяє надійно проводити довготермінові спостереження в масштабі 1:10000. Відповідні показники дозволяють вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.У морфологічному відношенні досліджувана система є «крилатим мисом», в її межах виділяються чотири структурно-морфологічні елементи: Кінбурнська коса, Фронтальний берег, Покровська коса з островами Круглий та Довгий, Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба».Кінбурнська коса – це вільна акумулятивна берегова форма, розташована у північно-західній частині Кінбурнського півострова. В морфогенетичному відношенні це стрілка, яка розвивається в умовах двостороннього живлення прибережно-морськими наносами. Фронтальний берег, або «лобище», є центральним складовим елементом, у межах якого безпосередньо до берегової зони виходять піщані масиви Кінбурнського півострова. Покровська коса з островами Круглий та Довгий є реліктовою генерацією, яка в генетичному відношенні є давньою акумулятивною формою, поділеною на три складники. Всі перелічені складники розташовані на поверхні цоколю давньої берегової форми, а їх розвиток відбувається в умовах обмеженого живлення прибережно-морськими наносами. Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба» являє собою нову акумулятивну генерацію, яка активно збільшується у розмірах та висувається в бік акваторії заток.Ключові слова: берегові системи, «крилатий мис», підводний схил, берег, підводний вал, авандюна.

THE PROBLEM OF UNEMPLOYMENT IN RURAL AREAS: THE IMPACT OF DECENTRALIZATION REFORM

The impact of decentralization reform on unemployment in territorial communities formed in 2015–2020 as a result of the reform of the administrative-territorial system in Ukraine is considered. Focused on the problem of unemployment in rural areas in the context of the reform of the administrative-territorial system. The peculiarities of strategies for the development of grassroots territorial communities in terms of ensuring the creation of new jobs are highlighted. Emphasis is placed on the efforts to form non-agricultural employment in rural areas of newly created grassroots territorial communities in Ukraine. The peculiarities of community action plans aimed at combating unemployment and migration from the Ukrainian countryside are highlighted. The materials of surveys of territorial communities’ leaders 2019–2021 conducted by the analytical center of the All-Ukrainian Association of Joint Territorial Communities on the formation of policies to combat unemployment are analyzed. The peculiarities of budgetary and financial policy of grassroots territorial communities in Ukraine in the context of their influence on the fight against unemployment in rural areas are revealed. The impact of the COVID-2019 coronavirus pandemic on the economic development of newly formed grassroots territorial communities in Ukraine is reflected. The vision of the leaders of territorial communities on the consequences of the government’s introduction of a set of economic measures to reduce the tax burden on the economy and small and medium-sized businesses, which are related to counteracting the spread of coronavirus COVID-2019, was analyzed. Community leaders have identified an assessment of government measures to reduce the tax burden on the economy and small and medium-sized businesses and local budget losses caused by them, measures that will have the greatest impact on the labor market in local communities at the grassroots level. The ability of territorial communities to keep jobs in the field of medium and small business and the need for external support to local communities to combat corporate bankruptcies and the threat of unemployment have been identified.Key words: unemployment, rural environment, decentralization, territorial communities, development of territorial communities. Розглянуто вплив реформи децентралізації на безробіття у територіальних громадах, утво-рених у 2015–2020 рр. унаслідок реформи адміністративно-територіального устрою в Україні. Акцентовано увагу на проблемі безробіття у сільській місцевості у контексті реформи адміністративно-територіального устрою. Висвітлено особливості стратегій розвитку територіальних громад низового рівня у частині забезпечення створення нових робочих місць. Акцентовано увагу на зусиллях з формування несільськогосподарської зайнятості у сільській місцевості новостворених територіальних громад низового рівня в Україні. Виділено особливості планів дій громад, спрямованих на боротьбу з безробіттям та міграцією з українського села. Проаналізовано матеріали опитувань лідерів територіальних громад 2019–2021 рр., реалізованих аналітичним центром Всеукраїнської Асоціації ОТГ щодо формування політики боротьби із безробіттям. Розкрито особливості бюджетної та фінансової політики територіальних громад низового рівня в Україні у контексті їх впливу на боротьбу з безробіттям у сільській місцевості. Відображено вплив пандемії коронавірусної хвороби COVID-2019 на економічний розвиток новоутворених територіальних громад низового рівня в Україні. Проаналізовано бачення лідерів територіальних громад щодо наслідків запровадження урядом комплексу економічних заходів щодо зниження податкового навантаження на економіку та малий і середній бізнес, які пов’язані із протидією поширенню коронавірусної хвороби COVID-2019. Визначена оцінка лідерами громад урядових заходів щодо зниження податкового навантаження на економіку та малий і середній бізнес та втрат місцевих бюджетів, викликаних ними, заходів, які матимуть найбільший вплив на ринок праці у територіальних громадах низового рівня. Визначена спроможність територіальних громад зберегти робочі місця у сфері середнього та малого бізнесу та потребу у зовнішній підтримці територіальних громад для протидії банкрутствам підприємств та загрози зростання безробіття.Ключові слова: безробіття, сільська місцевість, децентралізація, територіальна громада, роз-виток територіальних громад.

ANTHROPOGENIC BASIN PARADYNAMIC LANDSCAPE COMPLEXES OF THE RIGHT BANK OF UKRAINE

The formation of large-scale landscape-technical systems (LTchS), which territorially extended beyond river valleys, complicated the processes of exchange of matter, energy and information between valley-river and watershed types of areas, which led to the emergence of paradynamic landscape complexes of higher taxonomic rank. It is noted that on the territory of the Right Bank of Ukraine a significant number of anthropogenic paradynamic landscape complexes (APDLС) have been formed in the neighboring watersheds, which closely interact with each other. It was found that the formation and functioning of natural paradynamic landscape complexes of different taxonomic rank is due to many paradynamic and paragenetic connections. Longitudinal and anthropogenic paragenetic landscape complexes (APGLС) are characterized by longitudinal and transverse paragenetic connections, which are analyzed on the example of APGLС type "dam - pond - bridge - mill - island". There are three orders of basin APDLС: 1) basin APDLС of the 3rd order originate in the bottom of the river valley and gradually spread to watersheds; 2) basins of APDLС of the 2nd order unite among themselves APDLС which are located along the main stream; 3) basin APDLС of the 1st order arise due to a combination of landscape-technical systems in the valley of the main river with LTchS in the valleys of tributaries. The specifics of the functioning of the complex inter-basin APDLС "LTchS of the Right Bank of Ukraine", which is formed by the landscape and technical systems of the Dnieper, Dniester, Southern Bug, Danube, Vistula and Black Sea rivers, are considered. In each basin there are several centers (regional centers or centers of united territorial communities), which are subordinated to the central place (capital). The relationship between them is provided through a set of mechanical (movement of goods and passengers) and water (transportation of water through canals and water mains) paradynamic connections. Emphasis is placed on modern environmental problems in the catchment areas of the Right Bank of Ukraine. It is concluded that the study of paradynamic and paragenetic relationships within watersheds is aimed at the rational use of natural resources of river valleys. Control over the condition of APDLС should be entrusted to local basin administrations, where the leading role can be assigned to landscape engineers.Key words: anthropogenic landscape, landscape-technical system, paradynamic landscape complex, river valley, drainage basin. Формування значних за площею ландшафтно-технічних систем (ЛТчС), які територіально виходили за межі річкових долин, ускладнило процеси обміну речовиною, енергією та інформацією між долинно-річковими та вододільними типами місцевостей, що стало причиною виникнення парадинамічних ландшафтних комплексів вищого таксономічного рангу. Зазначено, що на території Правобережної України сформувалося значна кількість антропогенних парадинамічних ландшафтних комплексів (АПДЛК) у сусідніх водозбірних басейнах, які тісно взаємодіють між собою. Виявлено, що утворення та функціонування природних парадинамічних ландшафтних комплексів різного таксономічного рангу відбувається за рахунок множини парадинамічних і парагенетичних зв’язків. Для долинно-річкових антропогенних парагенетичних ландшафтних комплексів (АПГЛК) є характерними повздовжні та поперечні парагенетичні зв’язки, які проаналізовано на прикладі АПГЛК типу «гребля – ставок – міст – млин – острів». Виокремлено три порядки басейнових АПДЛК: 1) басейнові АПДЛК 3-го порядку зароджуються у днищі річ-кової долини і поступово поширюються на вододіли; 2) басейнові АПДЛК 2-го порядку об’єд-нують між собою АПДЛК, які розташовуються уздовж головного річища; 3) басейнові АПДЛК 1-го порядку виникають за рахунок поєднання ландшафтно-технічних систем у долині головного річища з ЛТчС в долинах приток. Розглянуто специфіку функціонування складного міжбасей-нового АПДЛК «ЛТчС Правобережної України», який сформований ландшафтно-технічними системами басейнів Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Дунаю, Вісли та річок Причорномор’я. У кожному басейні виокремлюється кілька осередків (обласні центри або центри об’єднаних територіальних громад), які підпорядковуються центральному місцю (столиці). Взаємозв’язок між ними забезпечується через множину механічних (переміщенням вантажів і пасажирів) і водних (транспортування води каналами і водогонами) парадинамічних зв’язків. Акцентовано увагу на сучасних екологічних проблемах у водозбірних басейнах Правобережної України. Зроблено висновок про те, що дослідження парадинамічних і парагенетичних зв’язків у межах водозбірних басейнів спрямоване на раціональне використання природних ресурсів річкових долин. Контроль за станом АПДЛК має бути покладений на локальні басейнові управління, де провідна роль може відводиться інженерам-ландшафтознавцям.Ключові слова: антропогенний ландшафт, ландшафтно-технічна система, парадинамічний ландшафтний комплекс, річкова долина, водозбірний басейн.

NATURAL INCREASE AND AGE-SEX STRUCTURE OF UKRAINIAN RURAL POPULATION: REGIONAL TRENDS OF INTERACTIONS

The demographic problems of rural areas are interrelated with economic, social, and even political issues. Therefore, given the relevance of the topic, the article analyzes the demographic situation in rural areas based on indicators of natural reproduction and age-sex structure of the population. It should be noted that data processing in smaller administrative entities creates advantages for monitoring positive or critical trends and reflects a more contrasting state of the demographic situation. The research article describes the differentiation of the natural population growth rate at the level of administrative raions. The map «Natural increase (decrease) rate of the Ukrainian rural population in 2018» is presented for its visual display. Characteristic interregional differences in age structure can be traced on compiled histograms. Correlation between birth rates, mortality rates, and population share in age categories: 0–15, 16–59, 60 years and older is calculated to assess the interactions of natural movement and age-sex structure. The comparison of the data of the mean and median age by regions was performed to analyze the age structure of the rural population. The balanced sex structure in settlements is both an important factor and a result of the demographic situation. Therefore, the shares of the male and female population for each age group and in all regions of Ukraine are calculated in the process of performing the practical part of the research (as of 2018). Assessment of territorial differences in the demographic burden is of great social importance. The result of the analysis of the population data set in each age group showed that the greatest demographic load exists in Chernihivska, Khmelnytska, Sumska, Vinnytska, Kyivska, Poltavska, Luhanska, Cherkaska, and Zhytomyrska regions. The obtained results of the analysis of the above-mentioned demographic parameters are summarized in the conclusions. Based on them, areas with a critical demographic situation in rural areas have been identified.Key words: rural population, age-sex structure, depopulation, natural population movement. Демографічні проблеми сільської місцевості взаємопов’язані з економічною, соціальною та навіть політичною проблематикою. Тому, з огляду на актуальність теми, у статті здійснено аналіз демографічної ситуації у сільській місцевості на основі показників природного відтворення та статево-вікової структури населення. Варто зазначити, що опрацювання даних на територіально менших адміністративних утвореннях створює переваги для моніторингу позитивних чи критич-них тенденцій та відображає більш контрастний стан демографічної ситуації. У дослідженні описано диференціацію коефіцієнта природного приросту населення на рівні адміністративних районів, а для її наочного відображення представлено картосхему «Природний приріст (скорочення) сільського населення України, 2018 р.». Характерні міжрегіональні відмінності вікової структури можна простежити на складених гістограмах. Для оцінки взаємовпливів природного руху та статево-вікової структури розраховано кореляцію між коефіцієнтами народжуваності, смертності та часткою населення у вікових категоріях: 0–15, 16–59, 60 років і старше. Також з метою аналізу вікової структури сільського населення виконано порівняння даних середнього та медіанного віку за областями. Збалансоване статеве співвідношення є водночас вагомим чинником і результатом демографічної ситуації. Тому в процесі виконання практичної частини дослідження розраховано частки чоловічого та жіночого населення для кожної вікової групи та у всіх районах України (ста-ном на 2018 рік). Важливе соціальне значення має оцінка територіальних відмінностей демографічного навантаження. Результат аналізу масиву даних чисельності населення у кожній віковій групі показав, що найбільше демографічне навантеження існує у Чернігівській, Хмельницькій, Сумській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Луганській, Черкаській та Житомирській областях. Отримані результати вищезгаданих демографічних параметрів підсумовано у висновках. На їх основі виділено території із критичною демографічною ситуацією у сільській місцевості.Ключові слова: сільське населення, статево-вікова структура, депопуляція, природний рух населення.

IMITATION AND GAME STEM TECHNOLOGIES AND PRACTICES IN LESSONS OF NATURAL AND MATHEMATICAL CYCLE

The article characterizes the main aspects of STEM-education: the development of critical thinking, integrated learning, active communication of all participants in the learning process, non-standard and innovative approaches and directions of STEM-education development. Its active introduction in teaching natural sciences and mathematics of secondary schools, especially the use of STEM-technologies in teaching. A well-organized, good STEM lesson is, first of all, a coordinated and motivated learning process, where each activity is of special interest and is accessible and understandable for students. To develop this type of training, the teacher must first think in a non-standardized and comprehensive way, experiment and usually constantly improve themselves to achieve the desired result. When designing a quality lesson in STEM format, special attention should be paid to the peculiarities of its creation and organization, namely: all students should form a single joint mechanism of interaction and be actively involved in the productive solution of real situations or problems; it is advisable to invite students to develop their own demonstration models or prototypes; in order to achieve the set goal and produce a truly high-quality innovative product, it is important to work effectively in a team that will work as a single coordinated mechanism, where each of the participants has a task. Following the path of innovative development, the teacher first of all diversifies his pedagogical approach to the presentation of educational material and expands the possibilities of its perception and assimilation by students.Innovative integrated approach to teaching is one of the ways that combines both STEM elements and non-standard forms of presenting information to students. Educational sites, simulation simulators, modern virtual laboratories such as: “VirtuLab”, laboratory – “GoogleSites”, online laboratories “GoLab / Graasp” and interesting, interactive, worksheets: “Liveworksheets” are highly effective in conducting STEM-classes. allowing students to conduct virtual exciting and cognitive experiments in physics, geography, chemistry, biology, ecology and other subjects, in three-dimensional and two-dimensional spaces. STEM-educational space is multidisciplinary, competence-oriented and provides the formation of a unique set of cognitive and social skills, in particular: the ability to identify, pose and solve problems, interact with others in different social and cognitive situations, critically evaluate events and phenomena, motivate and move common goal, etc.Key words: STEM-education, STEM-training, STEM-competencies, STEM-lesson, STEM-games. Стаття характеризує основні аспекти STEM-освіти: розвиток критичного мислення, інтегро-ваного навчання, активного спілкування всіх учасників освітнього процесу, нестандартних та інноваційних підходів та напрямків розвитку природничо-математичної освіти. Активне впровадження STEM-технологій у навчанні перш за все забезпечує злагоджений та мотивований про-цес навчання, де кожна діяльність викликає особливий інтерес та є доступною та зрозумілою для учнів. Щоб забезпечувати такий тип навчання, викладач повинен спочатку мислити нестандартизовано і всебічно, експериментувати і, як правило, постійно вдосконалюватись для досягнення бажаного результату. При розробці якісного уроку у форматі STEM особливу увагу слід звернути на особливості його створення та організації, а саме: усі учні повинні формувати єдиний спільний механізм взаємодії та брати активну участь у продуктивному вирішенні реальних ситуацій чи про-блем; доцільно запросити студентів розробити власні демонстраційні моделі чи прототипи; для досягнення поставленої мети та виробництва справді якісного інноваційного продукту важливо ефективно працювати в команді, яка працюватиме як єдиний злагоджений механізм, де кожен із учасників має своє завдання. Рухаючись шляхом інноваційного розвитку, учитель насамперед урізноманітнює свій педагогічний підхід до викладу навчального матеріалу та розширює можливості його сприйняття та засвоєння учнями. Інноваційний інтегрований підхід до навчання - один із способів, що поєднує як елементи STEM, так і нестандартні форми подання інформації учням. Навчальні сайти, імітаційні тренажери, сучасні віртуальні лабораторії, такі як: «VirtuLab», лабораторія –«GoogleSites», онлайн-лабораторії «GoLab / Graasp» та цікаві, інтерактивні робочі аркуші («Liveworksheets») дуже ефективні у проведенні STEM-класів. Вони дозволяють учням проводити віртуальні захоплюючі та когнітивні експерименти з фізики, географії, хімії, біології, екології та інших предметів, у тривимірних та двовимірних просторах. STEM-освітній простір мультидисциплінарний, орієнтований на компетентністний підхід і забезпечує формування унікального набору когнітивних та соціальних навичок, зокрема: здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми, взаємодіяти з іншими в різних соціальних і пізнавальних ситуаціях, кри-тично оцінювати події і явища, мотивувати та рухатися до спільної мети тощо.Ключові слова: STEM-освіта, STEM-навчання, STEM-компетентності, STEM-урок, STEM-ігри.

SPATIAL MODEL “CORE–PERIPHERY”: TESTING THE LABOR POTENTIAL OF THE KYIV REGION

Already in most segments of the economy there are new facts of labor shortage for Ukraine. The formation and use of Ukraine’s labor potential is quite polarized. First, it is due to the varying degrees of favorable geographical location of the administrative-territorial units of the country. Secondly, the existence of uneven social development of the regions of Ukraine creates different conditions for the functioning of the labor market and the reproduction of labor resources. Third, the development of labor potential of any region of the country depends mainly on diverse programs and strategies of socio-economic development at different taxonomic levels of government.To spatially delimit the development of labor potential of Kyiv region, the dynamics of the integrated rank of labor potential development for 2010–2016 was analyzed.The main methods of work were the use of index methods, factor and cluster analysis. The task of the study was to test the provisions of the concept of “Core–Periphery” on the materials of the labor potential of the population of Kyiv region.The results of the analysis helped to identify four different types of districts of Kyiv region by the core-peripheral feature of labor potential development during 2010–2016: 1) central-type districts or core-districts/central districts; 2) areas of semi-peripheral type or semi-peripheral areas; 3) peripheral areas or peripheral areas; 4) lacunar-type areas or lacunar areas (areas that are exceptions to the rules of center-peripheral spatial distribution).This structure is a consequence of the territorial concentration of different levels of labor potential development in the studied micro-regions, as a result of this concentration there is an accumulation and generation of various innovations that directly or indirectly affect the labor potential of districts. Core areas or central areas are areas-leaders in the level of labor potential development, which in fact form a single zone of advanced development of labor potential among all studied areas. The semi-periphery of labor potential development in Kyiv region combines all possible palette of districts-neighbors of Kyiv, which is quite strong in the nature and level of labor potential development of each semi-peripheral micro-region. Peripheral microregions are outsider districts in terms of the level of labor potential development. The type of lacunar areas has only one representative, which forms a separate spatial center in the territorial organization of the center-periphery of labor potential development.Key words: core, periphery, Kyiv region, labor potential. Уже зараз у більшості сегментів економіки виникають нові для України факти дефіциту трудових ресурсів. Формування та використання трудового потенціалу України є досить поляризованим. По-перше, це зумовлено різним ступенем сприятливості суспільно-географічного положення адміністративно-територіальних утворень країни. По-друге, що за своєю суттю є досить вираженим наслідком із першого, існування нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України створює різні умови функціонування ринку праці та відтворення трудових ресурсів. По-третє, розвиток трудового потенціалу будь-якого регіону країни в основному залежить від різносторонніх програм і стратегій соціально-економічного розвитку на різних таксономічних рівнях управління.Для просторової делімітації центр–периферії розвитку трудового потенціалу Київської області було проаналізовано динаміку інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу за 2010–2016 рр. у розрізі районів, кластеризацію районів за рівнем розвитку трудового потенціалу, типі-зацію районів за величиною базового приросту інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу та порядок сусідства районів стосовно м. Києва. Основними методами роботи стали сполучне застосування індексних методів, факторного та кластерного аналізу. Завданням дослідження стало тестування положень концепції «Центр–Периферія» на матеріалах трудового потенціалу населення Київської області.Результати аналізу допомогли ідентифікувати чотири різні типи районів Київської області за центр-периферійною ознакою розвитку трудового потенціалу протягом 2010–2016 рр.: 1) райони центрального типу, або райони-ядра/центральні райони; 2) райони напівпериферійного типу, або напівпериферійні райони; 3) райони периферійного типу, або периферійні райони; 4) райони лакунарного типу, або лакунарні райони (райони, що є винятками із правил центр-периферій-ного просторового розподілу). Райони-ядра, або центральні райони, – це райони-лідери за рівнем розвитку трудового потенціалу, що фактично формують єдиний пояс випереджаючого розвитку трудового потенціалу серед усіх досліджуваних районів. Напівпериферія розвитку трудового потенціалу у Київській області об’єднує у собі всю можливу палітру районів-сусідів Києва, що досить сильно проявляється на характері та рівні розвитку трудового потенціалу кожного напівп-ериферійного мікрорегіону. Мікрорегіони периферійного типу – райони-аутсайдери за рівнем розвитку трудового потенціалу. Тип лакунарних районів має лише одного представника, який формує окремий просторовий осередок у територіальній організації центр–периферії розвитку трудового потенціалу.Ключові слова: центр, периферія, Київська область, трудовий потенціал.

GEOMORPHOLOGICAL SAFETY OF THE COASTAL ZONE TERRITORY WITHIN THE ROOT PART OF THE LITHODYNAMIC SYSTEM OF TENDRA-DZHARYLGACH

Today there is a problem of insufficient organization of recreational areas of the Black Sea coastal zone within the Kherson region, which is the lack of a unified systemic approach in the field of land use and management of coastal areas. Recreational services are sometimes provided in unsuitable places, which leads to unpleasant (sometimes catastrophic) consequences for both the environment and economic activity. The relief of the study area, namely the coastal zone of the Black Sea within the Kherson region, is considered as an ecological and geomorphological system, as a component in the functioning of the tourist and recreational complex. In this context, the issue of geomorphological safety of the territory, environmental risks, as factors influencing the degree of recreational attractiveness.The article analyzes modern morphometric, morphological and morphogenetic characteristics within recreational points and adjacent areas of the coastal zone of the root part of the abrasion-accumulation system Tendra-Dzharilgach. Іnvestigation was in areas of resort settlements village Zalizniy port, village Prymorske (Bolshevik) and Lazurne township of Skadovskyi district of Kherson region and unorganized places of rest in the areas between settlements by GPS-tracking method with fixing of control points for their further transfer to the geoinformation space for analysis and systematization. Differences in the development of the coastal zone in the presence and absence of coastal protection structures were revealed. The influence of natural factors (including change of wind regime, frequency and intensity of bending phenomena), anthropogenic factors (construction of sanitary zone of beaches, illegal extraction of sand from the seabed, spontaneous shore protection, transformation of undeveloped areas of the coast within recreational recreational areas (beaches) within the study area. A comparison of current data obtained from field research, digitized with data from space images of different years, obtained using GIS Google Earth Pro.Key words: geomorphological risks, anthropogenic impact, shore protection, root shore, lithodynamic system. На сьогодні існує проблема недостатньої організованості рекреаційних територій берегової зони Чорного моря в межах Херсонської області, яка полягає у відсутності єдиного системного підходу у сфері землекористування та управління приморськими територіями. Рекреаційні послуги надаються часом у непридатних для цього місцях, що призводить до неприємних (іноді катастрофічних) наслідків як для навколишнього природного середовища, так і для господар-ської діяльності. Рельєф досліджуваної території, а саме берегової зони Чорного моря у межах Херсонської області, розглядається як еколого-геоморфологічна система, як складова у функціонуванні туристсько-рекреаційного комплексу. У цьому контексті розглядається проблематика геоморфологічної безпеки території, екологічні ризики, як фактори впливу на ступінь рекреаційної атрактивності.У статті проаналізовано сучасні морфометричні, морфологічні та морфогенетичні характеристики в межах рекреаційних пунктів і прилеглих територій берегової зони корінної частини абразійно-акумулятивної системи Тендра-Джарилгач. Досліджено ділянки курортних населених пунктів с. Залізний порт, с. Приморське (Більшовик) та смт Лазурне Скадовського району Херсонської області та місця неорганізованого відпочинку на ділянках між населеними пунктами методом GPS-трекінгу з фіксацією контрольних точок для подальшого їх перенесення в геоінформаційний простір з метою аналізу і систематизації. Виявлено відмінності у розвитку берегової зони за наявності та відсутності берегозахисних споруд. Проаналізовано вплив природних факторів (зокрема зміна вітрового режиму, частота та інтенсивність згіннонагінних явищ), антропогенних факторів (забудова санітарної зони пляжів, незаконний видобуток піску з дна моря, «стихійний берегозахист», трансформація необлаштованих ділянок берега рекреантами в межах автокемпінгів) на динаміку рекреаційних зон (пляжів) у межах досліджуваної території. Проведено порівняння сучасних даних, отриманих у результаті польових досліджень, оцифрованих із даними космічних знімків різних років, отриманих за допомогою ГІС Google Earth Pro.Ключові слова: геоморфологічні ризики, антропогенний вплив, берегозахист, корінний берег, літодинамічна система.

ANTHROPOGENIC AQUA LANDSCAPES OF THE SEA OF AZOV

The article, based on historical and geographical analysis, attempts to identify all the diversity of anthropogenic aqua landscapes caused by different types of anthropogenic activities. Periodicals and seven periods of anthropogenic impact on the waters of the Sea of Azov and its consequences have been identified. It was found that the anthropogenic impact was most intense during the second half of the XIX century (construction and development of ports) and in 1950–2000 (intensive development of industry, agriculture, industrial fishing). The term “aqua landscapes” and the reasons for its differences from the landscape on land are defined. It was found that the aqua landscape is a geographical landscape, the structure and functioning of which is determined by fresh or salt running or standing water, which is its main component, as well as the habitat of living organisms. Aqua landscapes differ significantly from terrestrial landscapes both in features of structure and in functioning, which is determined by the formation and development in the aquatic environment. Anthropogenic aqua landscapes are altered or transformed by human activities aqua landscapes. Their functioning in the sea occurs according to natural laws.It was found that anthropogenic aqua landscapes were formed as a result of direct and indirect anthropogenic activities. Direct types of impact are caused by the development of sand and shell deposits, laying and regular clearing of suitable sea channels to the ports of Genichesk, Berdyansk and Mariupol and dredging works in their waters, dumping of soils on the seabed. Indirect anthropogenic impact is associated with pollution of water masses and bottom sediments by municipal, industrial and irrigation effluents, removal of pollution by rivers of the Azov basin, vehicle emissions, etc. The scheme of anthropogenic impact on the aqua landscapes of the Sea of Azov is concluded. The current state of anthropogenic aqua landscapes in the sea is revealed.Key words: aqua landscape, anthropogenic activity, anthropogenic aqua landscape, water area of the Sea of Azov. У статті на основі історико-географічного аналізу зроблена спроба виявити різноманіття антропогенних акваландшафтів, спричинених різними видами антропогенної діяльності. Здійснено періодику і виокремлено сім періодів антропогенного впливу на акваторію Азовського моря та його наслідки. З’ясовано, що найбільшою інтенсивністю вирізнявся антропогенний вплив упродовж другої половини ХІХ століття (будівництво і розвиток портів) та у 1950–2000-і роки (інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, промислового рибальства).Визначений термін «акваландшафт» та причини його відмінностей від ландшафту на суходолі. Виявлено, що акваландшафт – це географічний ландшафт, структура та функціонування якого визначається прісною чи солоною текучою або стоячою водою, яка є його головним компонен-том, а також є середовищем існування живих організмів. Акваландшафти суттєво відрізняються від суходільних ландшафтів як за особливостями структури, так і за функціонуванням, що визначається формуванням і розвитком у водному середовищі. Антропогенні акваландшафти – це змінені або перетворені діяльністю людини акваландшафти. Їх функціонування в акваторії моря відбувається за природними законами.З’ясовано, що антропогенні акваландшафти сформувалися внаслідок прямої та непрямої антро-погенної діяльності. Прямі види впливу спричинені розробкою піщано-черепашкових відкладів, прокладанням та регулярним розчищенням підхідних морських каналів до портів Генічеська, Бердянська та Маріуполя та днопоглиблювальними роботами в їх акваторії, дампінгуванням ґрунтів на морському дні. Непрямий антропогенний вплив пов’язаний із забрудненням водних мас і донних осадів комунальними, промисловими та зрошувальними стоками, винесенням забруднень річками азовського басейну, викидами транспортних засобів тощо. Укладена схема антропогенного впливу на акваландшафти Азовського моря. Виявлений сучасний стан антропогенних аква-ландшафтів в акваторії моря.Ключові слова: акваландшафт, антропогенна діяльність, антропогенний акваландшафт, акваторія Азовського моря.