New challenges in higher education: A study of the digital competence of educators in Covid times

From the beginning of the 21st century, digital competencies are perceived as a "requirement and right," as a "life/basic skill". The purpose of this article is to justify the creation of a blitz-survey, designed and conducted to determine the level of digital competence of students. The completed research will try to answer the question of how training in Faculty of Engineering and Technology develops the digital competence of students - future engineers, which factors influence the development and attitudes to improve this type of competence. The spectrum of components in the digital competencies is defined when developing the conceptual model of the study. The research model also reflects European documents in this area, the needs, and requirements of the labour market related to the training of engineers and the new approaches and paradigms in higher education. The questions were provisionally divided into seven sections, which also have connecting links. At this stage, the study was carried out with 280 students. The end goal of the scientific research is to suggest strategies for adapting the training of the students to the European requirements and the needs of the labour market in order to improve their employment status, their adaptiveness, and their professional development.

Download Full-text

Docencia en contextos de educación superior: la contribución de “The scholarship of teaching” para el fortalecimiento de la enseñanza llevada a cabo por profesores universitarios

Foro Educacional ◽

10.29344/07180772.16.619 ◽

2015 ◽

pp. 37

Author(s):

Helena Montenegro Maggio

Keyword(s):

Higher Education ◽

Higher Education Institutions ◽

University Teaching ◽

Educación Superior ◽

Field Of Study ◽

Scholarship Of Teaching ◽

Educacion Superior ◽

New Challenges ◽

Teaching In Higher Education

ResumenLa investigación de la docencia universitaria ha sido un campo ampliamente explorado en los países anglosajones pero escasamente abordado y debatido en nuestro país. El presente artículo tiene como propósito contribuir en el debate del fortalecimiento de la docencia universitaria chilena a través de la propuesta de “Scholarship of Teaching” desarrollada porBoyer (1990), lo cual implica nuevos desafíos para las instituciones de Educación Superiory los actores que forman parte de ella.Palabras clave: Docencia Universitaria - profesor universitario - scholarship of teaching- indagación reflexiva. Teaching in higher education contexts: the contribution of "the scholarship of teaching" to strengthen the teaching conducted by university professorsAbstractResearch on university teaching, an extensively explored field of study in Anglo-Saxons’countries, has been hardly examined and debated in Chile. By using Boyer’s “Scholarshipof Teaching”, the aim of this paper is to make a contribution on discussions on how to strengthen Chilean university teaching, which entails new challenges for higher education institutions as well as players that take part on it.Keywords: University teaching - university teacher - scholarship of teaching - practitionerinquiry.

Download Full-text

Desafíos del sistema de educación superior en Ecuador para la era de la complejidad

Foro Educacional ◽

10.29344/07180772.26.600 ◽

2016 ◽

pp. 89

Author(s):

Martha Concepción Macías ◽

Francisco Mendoza Moreira

Keyword(s):

Higher Education ◽

Education System ◽

Educación Superior ◽

Higher Education System ◽

Educacion Superior ◽

New Challenges ◽

The Law ◽

Different Levels

RESUMENLa universidad ecuatoriana, en los últimos seis años, a partir de la aprobación en el año 2010 de la Ley Orgánica de Educación Superior, ha sido expuesta a nuevos retos y desafíos que comprometen a cada uno de los tejidos institucionales participantes en su gestión. Este artículo analiza siete de esos retos en el marco de la ley, de la reflexión epistemológica y las metas que se le plantean como sistema sustancial en el cambio de la matriz cognitiva, productiva y de servicio del país. Los resultados son reflexiones propias de actores del sistema educativo superior que se desenvuelven en diferentes planos de intervención, quienes proponen acciones inmediatas y mediatas para alcanzar una Universidad adaptable a la Era de la Complejidad.Palabras clave: Sistema de Educación Superior, Era de la Complejidad, Ley Orgánica de Educación Superior. Challenges of Higher Education System in Ecuador for the Age of ComplexityABSTRACTIn the last six years since the adoption of the Law on Higher Education in 2010, the Ecuadorian university has been exposed to new challenges compromising every institution participating in its management. This article analyzes seven of those challenges within the Law framework, the epistemological reflection and the goals presented as substantial in changing the cognitive, productive and service matrix in the country. The results are reflections by actors in the higher education system working at different levels of intervention, who propose immediate and mediate actions to achieve a University adaptive to the Age of Complexity.Keywords: Higher education system, age of complexity, Law of Higher Education.

Download Full-text

Digital Competence Assessment Methods in Higher Education: A Systematic Literature Review

Education Sciences ◽

10.3390/educsci11080402 ◽

2021 ◽

Vol 11 (8) ◽

pp. 402

Author(s):

Linda Helene Sillat ◽

Kairit Tammets ◽

Mart Laanpere

Keyword(s):

Higher Education ◽

Literature Review ◽

Systematic Literature Review ◽

Reliability And Validity ◽

Assessment Tools ◽

Competence Assessment ◽

Validity And Reliability ◽

Digital Competence ◽

Need To Evaluate ◽

Assessment In Higher Education

The rapid increase in recent years in the number of different digital competency frameworks, models, and strategies has prompted an increasing popularity for making the argument in favor of the need to evaluate and assess digital competence. To support the process of digital competence assessment, it is consequently necessary to understand the different approaches and methods. This paper carries out a systematic literature review and includes an analysis of the existing proposals and conceptions of digital competence assessment processes and methods in higher education, with the aim of better understanding the field of research. The review follows three objectives: (i) describe the characteristics of digital competence assessment processes and methods in higher education; (ii) provide an overview of current trends; and, finally, (iii) identify challenges and issues in digital competence assessment in higher education with a focus on the reliability and validity of the proposed methods. On the basis of the findings, and as a result of the COVID-19 pandemic, digital competence assessment in higher education requires more attention, with a specific focus on instrument validity and reliability. Furthermore, it will be of great importance to further investigate the use of assessment tools to support systematic digital competence assessment processes. The analysis includes possible opportunities and ideas for future lines of work in digital competence evaluation in higher education.

Download Full-text

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПРИ ПЕРЕХОДІ В ОНЛАЙН-ФОРМАТ

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки ◽

10.31392/npu-nc.series12.2020.12(57).01 ◽

2020 ◽

pp. 5-15

Author(s):

Зоя Гаркавенко

Keyword(s):

Higher Education ◽

Online Education ◽

Digital Literacy ◽

Formal Education ◽

Vocational Education And Training ◽

Research Review ◽

Review Journal ◽

New Paradigm ◽

Digital Competence ◽

Information Technology Education

У статті презентовані результати емпіричного вивчення проблеми адаптації професійної освіти до онлайн-режиму в ситуації вимушеного карантину. Мета дослідження полягала в створенні моделі компетенцій викладача / тренера для забезпечення освітньої діяльності онлайн. Обставини гостро актуалізували нагальну потребу забезпечення безперервності освітньої діяльності в нових умовах, показали реальний стан психологічної готовності фахівців освітянської галузі до діяльності в умовах невизначеності. Ключовими ознаками цього стану можна вважати певну фахову та психологічну дезорієнтацію, яка поставила під загрозу якість і сталість результатів освітньої діяльності. Фахівці формальної й неформальної освіти були змушені швидко адаптуватися до нових умов, в основі яких – цифрова трансформація. Фокус уваги нашого дослідження зосереджено на фахівцях, які працюють у сфері післядипломної освіти. Важливим аспектом досліджуваного питання є певна плутанина щодо сутності онлайн-навчання. Це стосується різнотлумачення у середовищі фахівців поняття «дистанційне навчання», зокрема розрізнення синхронного (в режимі реального часу) і асинхронного (у відкладеному часі) режимів освітнього процесу. Принципові відмінності у підходах до методів та психологічних технологій їх застосування вимагають особливої підготовки відповідних фахівців. Результати презентованого дослідження розкривають ряд психологічних труднощів, з якими зіткнулись фахівці післядипломної освіти в ситуації необхідності переведення діяльності в онлайн-режим. В першу чергу, це навчальна діяльність із питань підвищення кваліфікації, проведення навчальних курсів для дорослої аудиторії. Важливим завданням для викладачів / тренерів постало збереження сутнісних ознак і результатів такого навчання: інформація, інструментарій і досвід, які наявні в офлайн-режимі навчання. Основним результатом дослідження можна вважати визначення ключових напрямів психологічної підготовки фахівців до роботи в онлайн: психологічна готовність до управління груповою динамікою та обмеженими комунікаційними інструментами, цифрова компетентність – володіння специфічними цифровими навичками (платформи, програми, окремі інструменти роботи в онлайн), методична компетентність – здатність добирати та поєднувати прийоми й техніки роботи з інформацією, адаптовані до онлайн-середовища. Література Василенко, О.В. (2014). Розвиток системи неформальної освіти дорослих в умовах соціально-економічної кризи. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності, 2(2), 138– Ващенко, Л.І. (2019). Підготовка фахівців для роботи з дорослими у сфері неформальної освіти. Імідж сучасного педагога, 4(187), 24– Корбут, О.Г. (2017). Дистанційне навчання: моделі, технології, перспективи. Режим доступу: http://confesp. fl. kpi. ua/ru/node/1123. Плинокос, Д.Д., & Коваленко, М.О. (2016). Неформальна освіта: теоретичні аспекти і наукові підходи. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 29, 53–60. Сисоєва, С.О., & Осадча, К.П. (2019). Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, 70(2), 271– Harasim, L. (2000). Shift happens: Online education as a new paradigm in learning. The Internet and higher education, 3(1-2), 41– Iordache, C., Mariën, I., & Baelden, D. (2017). Developing digital skills and competences: A quick-scan analysis of 13 digital literacy models. Italian Journal of Sociology of Education, 9(1), 6– Kebritchi, M., Lipschuetz, A., & Santiague, L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: A literature review. Journal of Educational Technology Systems, 46(1), 4– Latchem, C. (2014). Informal learning and non-formal education for development. Journal of Learning for Development, 1(1). Sun, A., & Chen, X. (2016). Online education and its effective practice: A research review. Journal of Information Technology Education, 15, 157– Lischewski, J., Seeber, S., Wuttke, E., & Rosemann, T. (2020). What influences participation in non-formal and informal modes of Continuous Vocational Education and Training? An analysis of individual and institutional influencing factors. Frontiers in psychology, 11, 2821. doi: 10.3389/fpsyg.2020.534485 Rodríguez, M.U., Cantabrana, J.L.L., & Cervera, M.G. (2020). Validation of a tool for self-evaluating teacher digital competence. Educación XX1, 24(1), 353–373. doi: 10.5944/educXX1.27080 Perez-Lopez, E., Atochero, A.V., & Rivero, S.C. (2020). Distance Education in COVID-19: An Analysis from the perspective of university students. Ried-revista iberoamericana de educacion a distancia, 24(1), 331–350. doi: 10.5944/ried.24.1.27855

Download Full-text

New challenges for South Korean higher education: 2030

10.32405/978-966-97763-9-6-2021-112-114 ◽

2021 ◽

Author(s):

Oleksandra Nazarenko

Keyword(s):

Higher Education ◽

South Korean ◽

Korean Higher Education ◽

New Challenges

Download Full-text

Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use

Cogent Education ◽

10.1080/2331186x.2018.1519143 ◽

2018 ◽

Vol 5 (1) ◽

pp. 1519143 ◽

Cited By ~ 20

Author(s):

Maria Spante ◽

Sylvana Sofkova Hashemi ◽

Mona Lundin ◽

Anne Algers ◽

Shuyan Wang

Keyword(s):

Higher Education ◽

Systematic Review ◽

Education Research ◽

Digital Literacy ◽

Higher Education Research ◽

Digital Competence

Download Full-text

Features of Education of Students-Philologists in the Conditions of Informatization and Digitalization of Higher Education

Professional Education: Methodology, Theory and Technologies ◽

10.31470/2415-3729-2021-13-278-290 ◽

2021 ◽

pp. 278-290

Author(s):

Tetyana Sobchenko

Keyword(s):

Higher Education ◽

Public Information ◽

Digital Technologies ◽

Education Institution ◽

Basic Knowledge ◽

Learning Tools ◽

Visual Aids ◽

Digital Competence ◽

Computer Based Learning ◽

Main Components

The article substantiates the relevance of informatization of society in general and education in particular, outlines the main tasks in the training of future professionals. The purpose of the article is to theoretically substantiate the peculiarities of the organization of the future philologists’ training process. Methods. The following research methods are used: analysis and generalization of scientific and methodological sources, government documents on the research topic for the theoretical justification of the problem, modeling and synthesis of the obtained data. The results. The terminological apparatus «informatization of education», «means of informatization», «digitalization» is defined. The main components of the modern educational environment of a higher education institution are highlighted and the function of the innovative component is emphasized. It was found that the main components that will ensure the formation of digital competence of philology students are the content and means of education. It has been established that the study of compulsory and elective disciplines, which will contribute to the general and professional competencies’ formation, is equally necessary for mastering the theoretical foundations and practical skills of using innovative information and digital technologies. It is established that within the obligatory course «Pedagogy» students of philological specialties master the module «Digital training tools» in which they gain basic knowledge about digital technologies and ways to use them, and hone and supplement this knowledge while studying other disciplines. In a classroom, students learn to use different computer-based learning tools to complete a variety of tasks. Future philologists search and critically analyze information on the Internet; work with electronic textbooks and dictionaries; prepare visual aids: presentations, tables, diagrams, infographics, briefings, create audio and video content for classes, prepare tasks for test control on various platforms and services, learn to present public information on social networks properly and more. Conclusions. It was found that in recent years there have been many philological sites that provide information assistance and various services, creating electronic libraries, virtual laboratories, Internet projects, which contribute to the quality of training of philological specialties students.

Download Full-text