The article deals with a romantic interpretation of national history in E. Hrebinka’s novel “Colonel Zolotarenko of Nizhyn”. The methodology of the historical school “Annals” is applied, the coverage of the past from the standpoint of its experience by the subject of the story. The purpose of the study is to analyze the text in the plane of postcolonial theory, to find out the role of the genre-creating factor and the Walter-Scottish tradition in the emergence of original historical writing on national soil. Investigate the constructive role of ethnostereotypes in the internalization of history, the intellectual transfer of its images in the plane of internal behavior, emotional experience. Methods is related to the substantiation of alternative reading of historical events in the context of cultural anthropology, ethnoimagology, transfer of other people’s models into one’s environment.The results of the study illustrate the connection between the author’s concept of history and national memory, selection, archiving of past events in the emotional experience of the people, subjective interpretation and even mythologizing of facts, sources, figures. It is a new type of historicism that contributes to the modernity of historical writing and acquires an international character. The connection with ballad as a special genre, stylistic factor, which appears in the mediating function, emphasizes the European tradition of literary historiography. The mechanisms of transformation of the epic principle are analyzed, which obeys the image of private, everyday life, reproduces more or less chamber situations.Special attention is paid to ethnostereotypes, conditions and factors of their formation under the influence of the historical situation, political situation, psychologization of ideas about the Other. Emphasis is placed on the close connection between stereotypes and the so-called post-historical situation, national memory.Conclusions. The poetics of history appears as a set of paths capable of reproducing the past in its subjective emotional refraction, in individual interpretation and the controversial concept of the historical process.Key words: ballad, gothic tradition, interiorization, historiography, xenophobia, stereotype, topos, transfer. У статті йдеться проромантичну інтерпретацію національної історії у повісті Є. Гребінки «Нежинский полковник Золотаренко». Застосовано методологію історичної школи «Анналів», висвітлення минулого з позицій його переживання суб’єктом оповіді. Мета дослідження – проаналізувати текст у контексті постколоніальної теорії, з’ясувати роль жанротворчого чинника і вальтер-скоттівської традиції в постанні самобутнього історичного письма на національному ґрунті; дослідити конструктивну роль етностереотипів в інтеріоризації історії, інтелектуальному перенесенні її образів у сферу внутрішньої поведінки, емоційного переживання. Методологія дослідження пов’язана з обґрунтуванням альтернативного прочитання історичних подій у контексті культурної антропології, етноімагології, трансферу чужих моделей у своє середовище. Продуктивним є застосування нового історизму як наукової моделі прочитання історичної нарації Гребінки крізь призму чутливості, етностереотипів, приватного життя. З цього погляду методологія французької історичної школи «Анналів» дозволяє побачити в тексті альтернативну, контроверсійну концепцію історії. Її інтерпретація увиразнюється методами літературної імагології, жанрової типології, культурного трансферу. Результати дослідження ілюструють зв’язок між авторською концепцією історії і національною пам’яттю, селекцією, архівуванням подій минулого в емоційному досвіді народу, суб’єктивною інтерпретацією і навіть міфологізацією фактів, джерел, постатей. Йдеться про новий тип історизму, що сприяє модерності історичного письма й набуває інтернаціонального характеру. Простежено зв’язок з баладністю як особливим жанровим, стилетворчим чинником, що постає у посередницькій функції, увиразнює європейську традицію літературного історіописання. Проаналізовано механізми трансформації епічного начала, яке підкоряється зображенню приватного, побутового життя, відтворює камерні ситуації. Окрему увагу приділено етностереотипам, умовам і факторам їхнього утворення під впливом історичної ситуації, політич-ної кон’юнктури, психологізації уявлень про Іншого. Наголошено на щільному зв’язку стереотипів і так званої постісторичної ситуації, національної пам’яті. Простежено способи трансформації історичної правди, шляхи її трансферу у сферу приватного, камерного простору. Висновки. Поетикаісторії постає сукупністю тропів, здатних відтворити минуле в його суб’єктивно емоційному заломленні, в індивідуальній інтерпретації і контроверсійній концепції історичного процесу. Ключові слова: баладність, готична традиція, історіописання, ксенофобія, стереотип, трансфер.
The contours of Perezhivanie: Visualising children’s emotional experiences in place
