Anger, legacies of violence, and group conflict: An experiment in post-riot Acre, Israel

2016 ◽  
Vol 35 (4) ◽  
pp. 402-423 ◽  
Author(s):  
Thomas Zeitzoff
Keyword(s):  
Behavioral Economics ◽  
Intergroup Relations ◽  
Representative Sample ◽  
Neutral Condition ◽  
Intergroup Conflict ◽  
Group Conflict ◽  
Qualitative Information ◽  
High Stakes ◽  
High Aggression ◽  
Field Setting

Extant research hypothesizes that anger over past intergroup conflict serves as a catalyst for future conflict. However, few studies have experimentally tested this hypothesis on a representative sample in a high-stakes, field setting. I use a behavioral economics experiment to measure how anger over past conflict influences intergroup relations. Subjects were sampled proportional to population and ethnicity in Acre, Israel, a mixed city of Jews and Palestinian Citizens of Israel that experienced ethnic riots in 2008. The experiment randomly assigned subjects to an anger treatment about the riots or a neutral condition. Subjects then allocated income between themselves and three partners: one from their ingroup, one from their outgroup, and one whose identity was unclear. I find that priming anger over the riots did not increase discrimination. Rather, it reduced altruism to all groups, and this result was strongest for “high aggression” types. Qualitative information suggests that blame for the riots falls on both ingroup and outgroup members.

Introduction: Negotiation in intergroup conflict

2010 ◽  
Vol 13 (6) ◽  
pp. 675-683 ◽  
Author(s):  
Stéphanie Demoulin ◽  
Carsten K.W. de Dreu
Keyword(s):  
Conflict Management ◽  
Intergroup Relations ◽  
Intergroup Conflict ◽  
Special Issue ◽  
Intergroup Relation ◽  
High Quality ◽  
Systematic Analysis ◽  
Research Areas ◽  
Affective Processes ◽  
Current Special Issue

Although conflicts most often occur between groups, research and theory on conflict management and negotiation have largely focused on the interpersonal system and ignored how groups negotiate a solution to their intergroup conflict. Thus we have a thorough understanding of the motivational, cognitive, and affective processes underlying the development of high quality solutions in interpersonal negotiation, but we know little about the extent to which these insights can be comfortably generalized to intergroup settings. Likewise, the large volume of work on intergroup perceptions and intergroup relations has much to say about intergroup negotiation, but these research areas have rarely been connected and produced systematic analysis. The current Special Issue presents research on these topics and aims at promoting cross-talk between negotiation researchers and social psychologists in the intergroup relation domain.

Consequences of the 2008 financial crisis for intergroup relations

2011 ◽  
Vol 14 (6) ◽  
pp. 871-885 ◽  
Author(s):  
Julia C. Becker ◽  
Ulrich Wagner ◽  
Oliver Christ
Keyword(s):  
Financial Crisis ◽  
Intergroup Relations ◽  
Causal Attributions ◽  
System Level ◽  
Intergroup Conflict ◽  
Representative Survey ◽  
2008 Financial Crisis ◽  
Ethnic Prejudice ◽  
Anti Semitism ◽  
The 2008 Financial Crisis

Why do societal crises often lead to intergroup conflict? We propose that the interplay of unspecific threat and causal attributions differentially predicts increases in ethnic prejudice and anti-Semitism. We tested this hypothesis in the context of the 2008 financial crisis. The results of Study 1 ( N = 890) demonstrated on the basis of representative survey data that threat elicited by the financial crisis was related with ethnic prejudice once the cause was attributed to immigrants, whereas it was related with anti-Semitism once the cause of the crisis was attributed to bankers and speculators. In Study 2 ( N = 157), we experimentally manipulated threat and type of causal attributions and replicated the results of Study 1. Moreover, we found that regardless of the threat manipulation, participants did not respond with increased prejudice against out-groups if a system-level explanation for the crisis, namely the economic system, was salient.

scholarly journals FOCUS GROUP DISCUSSION: A TOOL FOR QUALITATIVE INQUIRY

2018 ◽  
Vol 3 (3) ◽  
pp. 81-88
Author(s):  
Hom Bahadur Basnet
Keyword(s):  
Focus Group ◽  
Focus Groups ◽  
Focus Group Discussion ◽  
Group Discussion ◽  
Social Process ◽  
Qualitative Inquiry ◽  
Theory Building ◽  
Qualitative Information ◽  
Research Journal ◽  
Field Setting

This article focused on to explore the concept, use, strengths and weakness of focus groups discussion. It also provides the ideas about searching qualitative information in field setting. This tool has the potential to become a central approach in sociological and educational research, whether focused on the pragmatic end of evaluation or the abstract goal of theory building. Moreover, focus group discussion is an efficient and effective way to gain insights into social process. During focus group discussion, the moderator facilitates all informants in active participation and dig out the richer information.Researcher: A Research Journal of Culture and Society Vol. 3, No. 3, January 2018, Page: 81-88

Harsh but Expedient: Dominant Leaders Increase Group Cooperation via Threat of Punishment

2021 ◽  
pp. 095679762110312
Author(s):  
Fan Xuan Chen ◽  
Xinyu Zhang ◽  
Lasse Laustsen ◽  
Joey T. Cheng
Keyword(s):  
Behavioral Economics ◽  
Intergroup Conflict ◽  
Personality Profiles ◽  
Nonsignificant Trend ◽  
Facial Masculinity ◽  
Intergroup Competition ◽  
Group Cooperation ◽  
Potential Benefits ◽  
Bidding Process

Dominant leadership is, surprisingly, on the rise globally. Previous studies have found that intergroup conflict increases followers’ support for dominant leaders, but identifying the potential benefits that such leaders can supply is crucial to explaining their rise. We took a behavioral-economics approach in Study 1 ( N = 288 adults), finding that cooperation among followers increases under leaders with a dominant reputation. This pattern held regardless of whether dominant leaders were assigned to groups, elected through a bidding process, or leading under intergroup competition. Moreover, Studies 2a to 2e ( N = 1,022 adults) show that impressions of leader dominance evoked by personality profiles, authoritarian attitudes, or physical formidability similarly increase follower cooperation. We found a weaker but nonsignificant trend when dominance was cued by facial masculinity and no evidence when dominance was cued by aggressive disposition in a decision game. These findings highlight the unexpected benefits that dominant leaders can bestow on group cooperation through threat of punishment.

scholarly journals Goal Conflict When Making Decisions for Others

2018 ◽  
Author(s):  
Rebecca Ferrer ◽  
Edward Orehek ◽  
Lynne S. Padgett
Keyword(s):  
Decision Making ◽  
Palliative Care ◽  
Representative Sample ◽  
Healthcare Providers ◽  
Goal Conflict ◽  
High Stakes ◽  
Conflict Condition ◽  
Nationally Representative ◽  
Decisions For Others ◽  
Conflicting Goals

Some of life’s most important and difficult decisions are made on behalf of others. However, little is known about how goal conflict influences high-stakes decisions made on behalf of others. A nationally representative sample of U.S. healthcare providers (n = 502) read a statement presenting curative and palliative care goals as conflicting or complementary. We predicted and found that providers who received a goal conflict (vs. complementary) message perceived greater conflict, and rated palliative goals as less important. Providers who received a goal conflict (vs. complementarity) message also rated curative goals as less important. Moreover, there was an indirect link from goal conflict condition to willingness to provide palliative care, mediated by perceived goal conflict. A self-affirmation manipulation reduced providers’ willingness to provide palliative care, but did not influence the effect of goal conflict on decision-making. Findings suggest that goal conflict is consequential for high-stakes decisions made for others, and that goal conflict (vs. complementarity) lowers importance of, and increases disengagement from, conflicting goals.

scholarly journals ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2021 ◽  
pp. 47-57
Author(s):  
Тетяна Дуткевич
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
New York ◽  
Intergroup Relations ◽  
Intergroup Conflict ◽  
Social Stability ◽  
Electronic Resource ◽  
The Social ◽  
Access Mode ◽  
Social Creativity ◽  
Social Identity Approach

У статті розкрито гендерні особливості соціальної креативності майбутніх магістрів педагогічних спеціальностей. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Соціальна креативність» А.В. Батаршева); математичної статистики (визначення відсоткових співвідношень, типових результатів варіаційного ряду, середнього квадратичного відхилення, критерію Манна-Уїтні). Виокремлено три підходи до тлумачення соціальної креативності (як феномена міжгрупового порівняння, як одного з видів творчості, як здатності особистості ефективно вирішувати нестандартні ситуації у сфері спілкування і взаємин). Показано, що соціальна креативність педагога є складовою його професійної творчості й професійно важливою якістю, оскільки до його обов’язків належить конструювання навчального (та інших видів) спілкування, залагодження складних і нестандартних комунікативних ситуацій. Встановлено, що більшість майбутніх педагогів має середній і вище рівні соціальної креативності, що дозволятиме їм ефективно виконувати свої професійні функції. Виявлено статистично значущі гендерні відмінності за чотирма з вісімнадцяти шкал соціальної креативності. Для хлопців притаманною є більш висока самооцінка своєї рішучості; здатність проявити вимогливість і наполегливість, щоб люди виконали обіцяне; здатність до справ, які оточуючі сприймають як несподівані й принципово нові. Дівчата частіше беруть на себе відповідальність за вирішення найбільш складних проблем і справ. Відповіді й дівчат, й хлопців мають нормальний розподіл, у чоловічій підвибірці вони є більш контрастними, хлопці помітніше відрізняються між собою за проявами соціальної креативності. Зʼясовано, що актуальним завданням у роботі з формування соціальної креативності є розвиток здатності майбутніх педагогів трансформувати поставлені цілі й визначені завдання відповідно до умов їхнього досягнення, спроможність доопрацьовувати й вдосконалювати початкові проєкти й задуми у процесі їх втілення. Література Антюхова, Н.І. (2015). Концептуальна модель творчого потенціалу майбутнього вчителя іноземних мов. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання», 7–14. Балл, Г.О., Зливков, В.Л., Копилов, С.О., Курганська, Л.О., & Михайлюк, Л.М. (2011). Педагогічна комунікація та ідентичність педагога. (Монографія). Київ : Педагогічна думка. Батаршев, А.В. (2005). Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. Санкт-Петербург : Речь. Дуткевич, Т.В. (2021). Психологія конфліктності студентів педагогічних спеціальностей. (Монографія). Київ : КНТ. Каган, М.С., & Эткинд, А.М. (1988). Общение как ценность и как творчество. Вопросы психологии, 4, 25–34. Лазарєв, М.О. (2011). Творчість як родова властивість людини і основа педагогічної діяльності. А.А. Сбруєва, О.В. Єременко, & О.В. Михайличенко (Ред.). Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3(13), 93–105. Моляко, В.А. (1983). Психология решения школьниками творческих задач. Киев : Радянська школа. Моляко, В.А. (2007). Творческая конструктология (пролегомены). Киев : «Освита Украины». Попель, А.А. (2014). Социальная креативность: новые подходы к конструированию понятия. Вестник Нижегородского университета имeни Н.И. Лобачевского. Социальные науки, 3(35), 129–135. Саврасов, М., & Александров, К. (2019). Соціальна креативність у структурі творчих здібностей майбутнього педагога. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 9, 105–115. Санникова, О.П., & Белоусова, Р.В. (2001). Оценка показателей коммуникативной креативности с помощью оригинальной методики. Наука i освiта, 6, 52–54. Сисоєва, С.О. (2014). Творчий розвиток фахівців в умовах магістратури. (Монографія). Київ : Едельвейс. Amabile, Т.М. (1983). The social psychology of creativity. New York : Springer-Verlag. APA Dictionary of Psychology. Electronic resource. Access mode: https://dictionary.apa.org/social-creativity Chikszentmihalyi, (1988). Society, culture and person: A system view of creativity. In R. Sternberg & T. Tardif (Eds.), The nature of creativity. (pp. 325–339). Cambridge : Cambridge Press. Maarten Johannes van Bezouw, Jojanneke van der Toorn, &Julia Christina Becker (2020). Social creativity: Reviving a social identity approach to social stability. European Journal of Social Psychology, 1–14. https://doi.org/10.1002/ejsp.2732 Tajfel, , & Turner, J.C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. In W.G.Austin & S.Worchel. (Eds.), The soсial psychology of intergroup relations. (pp. 33–47). Brooks/Cole.  

Where the Blame Lies: Unpacking Groups Into Their Constituent Subgroups Shifts Judgments of Blame in Intergroup Conflict

2021 ◽  
pp. 095679762110269
Author(s):  
Nir Halevy ◽  
Ifat Maoz ◽  
Preeti Vani ◽  
Emily S. Reit
Keyword(s):  
United States ◽  
Gender Gap ◽  
Intergroup Relations ◽  
Black People ◽  
The United States ◽  
Social Identities ◽  
Perceived Support ◽  
Intergroup Conflict ◽  
White People ◽  
Intergroup Conflicts

Whom do individuals blame for intergroup conflict? Do people attribute responsibility for intergroup conflict to the in-group or the out-group? Theoretically integrating the literatures on intergroup relations, moral psychology, and judgment and decision-making, we propose that unpacking a group by explicitly describing it in terms of its constituent subgroups increases perceived support for the view that the unpacked group shoulders more of the blame for intergroup conflict. Five preregistered experiments ( N = 3,335 adults) found support for this novel hypothesis across three distinct intergroup conflicts: the Israeli-Palestinian conflict, current racial tensions between White people and Black people in the United States, and the gender gap in wages in the United States. Our findings (a) highlight the independent roles that entrenched social identities and cognitive, presentation-based processes play in shaping blame judgments, (b) demonstrate that the effect of unpacking groups generalizes across partisans and nonpartisans, and (c) illustrate how constructing packed versus unpacked sets of potential perpetrators can critically shape where the blame lies.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document