Elderly People’s Access to Emergency Departments during the COVID-19 Pandemic: Results from a Large Population-Based Study in Italy

Across the world, people have avoided seeking medical attention during the coronavirus pandemic, resulting in a marked reduction in emergency department (ED) visits. This retrospective cohort study examines in detail how the present pandemic affects ED use by the elderly. The regional database on ED visits in Veneto (northeastern Italy) was consulted to extract anonymous data on all ED visits during 2019 and 2020, along with details concerning patients’ characteristics (access mode, triage code, chief complaint, and outcome). A year-on-year comparison was drawn between 2019 and 2020. There was a 25.3% decrease in ED visits in 2020 compared to the previous year. The decrease ranged from −52.4% in March to −18.4% in September when comparing the same months in the two years. This decrease started in late February 2020, with the lowest numbers of visits recorded in March and April 2020 (during the “first wave” of the COVID-19 pandemic in Italy), and in the autumn (during the “second wave”). The proportion of visits to the ED by ambulance has increased sharply since March 2020, and patients arrived more frequently with severe conditions (red or yellow triage tags) that often required a hospitalization. The greatest decrease was in fact observed for non-urgent complaints. This decreased concerned a wide range of conditions, including chest pain and abdominal pain. The sharp reduction observed in the present study is unlikely to be attributed entirely to the effect of lockdown measures. Individual psychological and media-induced fear of contagion most likely played a relevant role in leading people to avoid seeking medical attention.

Direct-access mode-division multiplexing switch for scalable on-chip multi-mode networks

By leveraging mode-division multiplexing (MDM), capacity of on-chip photonic interconnects can be scaled up to an unprecedented level. The demand for dynamic control of mode carriers has led to the development of mode-division multiplexing switches (MDMS), yet the conventional MDMS is incapable of directly accessing an individual lower-order mode that propagates in a multi-mode bus waveguide, which hinders its scalability and flexibility. In this paper, we propose and demonstrate the first direct-access MDMS as a novel platform for scalable on-chip multi-mode networks. At first, the highly efficient mode exchangers are developed for TE0–TE2 and TE1–TE2 mode swap, which are then employed to realize the direct-access mode add-drop multiplexers with high performances. The direct-access MDMS is then achieved based on the proposed mode add-drop multiplexers, which can be used for dynamically adding and dropping any selected mode carrier in a three-channel MDM. Moreover, the novel direct-access scheme is also adopted to simultaneously harness wavelength and mode carriers, leading to a wavelength/mode-hybrid multiplexing system with an enhanced link capacity of twelve channels. To further verify the utility of the MDMS, a multi-mode hubbed-ring network is constructed, where one hub and three nodes are organized within a ring-like multi-mode bus waveguide. The reconfigurable network traffic of 6 × 10 Gbps data streams are obtained by using three eigen modes as signal carriers. The measurement results show low bit-error rates (<10−9) with low power penalties (<3.1 dB).

Electronic Guides on Websites of Russian Libraries: Types, Topics, Structure

The problem of a user orientation in modern information resources is raised. The role of electronic guides as a means of multidimensional information search is noted. The authors of the article translate the previously proposed definition of the concept of “electronic bibliographic guide” and reveal its significant features as a polystructural phenomenon. The authors analyze electronic bibliographic guides presented on the websites of federal and central libraries of the subjects of the Russian Federation. Their multidimensional classification is proposed. It takes into account 19 division bases. The results of the proposed study of these resources are presented. The characteristics of electronic guides on the following features are given: the method of access to reflected objects; access mode; language; the breadth of thematic coverage; belonging to a certain field of knowledge; a storage medium; the presence of a printed analogue. The three-part structure of electronic guides is considered, including an introductory article, the main part and auxiliary pointers and/or a search bar. The results and key findings can be used to improve the creation of electronic guides and improve the quality of electronic information resources created in libraries.

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

У статті розкрито гендерні особливості соціальної креативності майбутніх магістрів педагогічних спеціальностей. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Соціальна креативність» А.В. Батаршева); математичної статистики (визначення відсоткових співвідношень, типових результатів варіаційного ряду, середнього квадратичного відхилення, критерію Манна-Уїтні). Виокремлено три підходи до тлумачення соціальної креативності (як феномена міжгрупового порівняння, як одного з видів творчості, як здатності особистості ефективно вирішувати нестандартні ситуації у сфері спілкування і взаємин). Показано, що соціальна креативність педагога є складовою його професійної творчості й професійно важливою якістю, оскільки до його обов’язків належить конструювання навчального (та інших видів) спілкування, залагодження складних і нестандартних комунікативних ситуацій. Встановлено, що більшість майбутніх педагогів має середній і вище рівні соціальної креативності, що дозволятиме їм ефективно виконувати свої професійні функції. Виявлено статистично значущі гендерні відмінності за чотирма з вісімнадцяти шкал соціальної креативності. Для хлопців притаманною є більш висока самооцінка своєї рішучості; здатність проявити вимогливість і наполегливість, щоб люди виконали обіцяне; здатність до справ, які оточуючі сприймають як несподівані й принципово нові. Дівчата частіше беруть на себе відповідальність за вирішення найбільш складних проблем і справ. Відповіді й дівчат, й хлопців мають нормальний розподіл, у чоловічій підвибірці вони є більш контрастними, хлопці помітніше відрізняються між собою за проявами соціальної креативності. Зʼясовано, що актуальним завданням у роботі з формування соціальної креативності є розвиток здатності майбутніх педагогів трансформувати поставлені цілі й визначені завдання відповідно до умов їхнього досягнення, спроможність доопрацьовувати й вдосконалювати початкові проєкти й задуми у процесі їх втілення. Література Антюхова, Н.І. (2015). Концептуальна модель творчого потенціалу майбутнього вчителя іноземних мов. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання», 7–14. Балл, Г.О., Зливков, В.Л., Копилов, С.О., Курганська, Л.О., & Михайлюк, Л.М. (2011). Педагогічна комунікація та ідентичність педагога. (Монографія). Київ : Педагогічна думка. Батаршев, А.В. (2005). Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. Санкт-Петербург : Речь. Дуткевич, Т.В. (2021). Психологія конфліктності студентів педагогічних спеціальностей. (Монографія). Київ : КНТ. Каган, М.С., & Эткинд, А.М. (1988). Общение как ценность и как творчество. Вопросы психологии, 4, 25–34. Лазарєв, М.О. (2011). Творчість як родова властивість людини і основа педагогічної діяльності. А.А. Сбруєва, О.В. Єременко, & О.В. Михайличенко (Ред.). Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3(13), 93–105. Моляко, В.А. (1983). Психология решения школьниками творческих задач. Киев : Радянська школа. Моляко, В.А. (2007). Творческая конструктология (пролегомены). Киев : «Освита Украины». Попель, А.А. (2014). Социальная креативность: новые подходы к конструированию понятия. Вестник Нижегородского университета имeни Н.И. Лобачевского. Социальные науки, 3(35), 129–135. Саврасов, М., & Александров, К. (2019). Соціальна креативність у структурі творчих здібностей майбутнього педагога. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 9, 105–115. Санникова, О.П., & Белоусова, Р.В. (2001). Оценка показателей коммуникативной креативности с помощью оригинальной методики. Наука i освiта, 6, 52–54. Сисоєва, С.О. (2014). Творчий розвиток фахівців в умовах магістратури. (Монографія). Київ : Едельвейс. Amabile, Т.М. (1983). The social psychology of creativity. New York : Springer-Verlag. APA Dictionary of Psychology. Electronic resource. Access mode: https://dictionary.apa.org/social-creativity Chikszentmihalyi, (1988). Society, culture and person: A system view of creativity. In R. Sternberg & T. Tardif (Eds.), The nature of creativity. (pp. 325–339). Cambridge : Cambridge Press. Maarten Johannes van Bezouw, Jojanneke van der Toorn, &Julia Christina Becker (2020). Social creativity: Reviving a social identity approach to social stability. European Journal of Social Psychology, 1–14. https://doi.org/10.1002/ejsp.2732 Tajfel, , & Turner, J.C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. In W.G.Austin & S.Worchel. (Eds.), The soсial psychology of intergroup relations. (pp. 33–47). Brooks/Cole.

Joint Modeling of Access Mode and Parking Choice of Air Travelers Using Revealed Preference Data

Airport ground access mode choice is distinct from everyday mode choice decisions, necessitating context-specific choice model estimation. Understanding airport ground access mode choice decisions is not only important for developing infrastructure planning strategies, but also for assessing the impacts of emerging modes on airport revenues, particularly from parking. However, parking choice is an often-overlooked dimension in airport ground access choice modeling. This paper addresses this gap through the development of a joint model of airport access mode and parking option choice using a passenger survey conducted at Dallas-Fort Worth (DFW) International Airport in 2015. Compared with a traditional conditional logit model that does not consider parking options available at DFW airport, the joint model of mode and parking decisions was found to generate more realistic values of travel time and was shown to have better predictive performance, both of which are critical for obtaining better airport parking revenue estimates and identifying traveler cohorts who may respond more strongly to potential policies targeting curb congestion and parking demand.

The Journey of Mapping the Entire Destination Lifecycle

The two destination life cycle models proposed by Plog (1974) and Butler (1980) have been recognizing by most of the tourism destination scholars. Questions tend to arise on the possible use of these models to map the entire destination life cycle from the beginning. Therefore, this study aims to discuss the possibility of entire lifespan of tourism destination by using the destination life cycle models from Plog and Butler. This research analyses the strengths and weaknesses of the models revealed from existing studies using critical inputs of the tourism industry. The main difference between the famous models, i.e. Butler and Plog lies in the authors' background and the approach of the different themes. Complexity factors such as multi-market, time boundaries, political agenda, market evolution/ access, mode of transportation, and technological innovation, makes it impossible to map the entire destination life cycle confidently. The ability to innovate reduces the relevancy of life cycle models. Therefore, the DMO needs to deal with the changes associated with increasing the destination's values to avoid stagnation or decline in stages.