Ontogenetic and vitality structure of Muscari botryoides (L.) Mill. (Asparagaceae Juss.) populations at the northeastern limit of its 7nature area

The ontogenetic and vitality structure of eight Muscari botryoides populations from Ukraine have been studied. M. botryoides is a rare, endemic species of the Asparagaceae family, distributed on northeastern limit of its natural range and listed in the 3rd edition of the Red Data Book of Ukraine with conservation status "endangered". The characteristics of the species main ontogenetic states have been given. Age spectra of populations have been constructed. Ontogenetic indices have been calculated according to I.M. Kovalenko. Individuals of eight age states have been identified: seeds (se), seedlings (p), juvenile (j), immature (im), virginal (v), young generative (g1), mature generative (g2) and old generative (g3). Subsenile (ss) and senile (s) individuals were not registered. The populations are normal, noncomplete with left-biased age spectra. Juveniles prevail in all age spectra. . According to A.A. Uranov and O.V. Smirnova all populations are normal young, according to the Delta-Omega classification proposed by L.A. Zhivotovskij, they are young, and according to L.A. Zhukova and T.A. Polyanskaya – perspective. Innovation indices of all populations are very high, and generative, senilis, age indices are low. A factor analysis based on 17 morphological parameters of M. botryoides have been made. The results of the analysis showed, that the following parameters determine vitality of M. botryoides individuals: first leaf length, bulb width, inflorescence length and number of flowers in the inflorescence. Medium vitality individuals dominate in most populations. According to the vitality structure, six populations are prosperous, and two – depressed. Key words: endemic species, age spectrum, ontogenetic indices, vitality, natural population. Досліджено онтогенетичну та віталітетну структуру восьми популяцій Muscari botryoides з території України. M. botryoides – це рідкісний, ендемічний вид з родини Аsparagaceae, який перебуває на північно-східній межі ареалу та занесений до третього видання «Червоної книги України» зі статусом «зникаючий». Подано характеристику основних онтогенетичних станів виду. Побудовано вікові спектри популяцій. Розраховано онтогнетичні індекси за І.М. Коваленко. У складі досліджуваних популяцій M. botryoides виявлено особини восьми вікових станів: насіння (sm), проростки (p), ювенільні (j), іматурні (im), віргінільні (v), молоді генеративні (g1), зрілі генеративні (g2) та старі генеративні (g3). Субсенільні (ss) та сенільні (s) особини не зареєстровані. Вікові спектри всіх досліджуваних популяцій лівосторонні з переважанням рослин ювенільного онтогенетичного стану. За ознаками онтогенетичної структури усі досліджувані популяції – нормальні, неповночленні. Згідно з класифікацією популяцій О.О. Уранова та О.В. Смірнової вони є нормальними молодими, згідно з класифікацією «Дельта-Омега», запропонованою Л.А. Животовським – молодими, згідно з Л.О. Жуковою та Т.А. Полянською – перспективними. Індекси відновлення популяцій дуже високі, а індекси генеративності, старіння та віковості – низькі. Проведено факторний аналіз з урахуванням 17 морфопараметрів M. botryoides, встановлено, що ознаками, які детермінують життєвість особин є: довжина першого листка, ширина цибулини, довжина суцвіття та кількість квіток у суцвітті. Віталітетний аналіз засвідчив, що у більшості досліджуваних популяцій домінують особин середнього рівня життєвості. За віталітетною структурою шість з восьми популяцій відповідають процвітаючому якісному типу, дві популяції перебувають у депресивному стані. Ключові слова: ендемічний вид, віковий спектр, онтогенетичні індекси, життєвість, природна популяція.

Старі штучні парки як осередки різноманіття епіфітних лишайників Півдня України

Old artificial parks are an important component of the cultural heritage in Southern Ukraine which represents a significant variety of specific habitats for lichen diversity. The aim of our research was to analyze the total lichen diversity in parks as well as the representation of rare and protected species. Most of the data were collected by the authors during expeditions in Southern Ukraine during 2017–2020 in Kherson and Mykolaiv regions. Overall, we identified 108 lichen species and 21 lichenicolous fungi within 17 old parks. The highest lichen diversity was recorded in parks “Labirynt” (66 species) and “Nedogirskyi Forest” (61 species). We found 18 lichen species (16.6 %) included in the Red List of Kherson and Mykolaiv regions and 25 (23.8%) rare forest-dwelling species. We concluded that old artificial parks are very important habitats for lichen diversity in the steppe zone of Ukraine as well as the unique localities for such species as Graphis scripta, Hyperphyscia adglutinata, Sclerophora pallida in Southern Ukraine. The total diversity of lichens did nоt have a significant correlation with the total number of tree species due to the dominance of several tree species (Fraxinus excelsior, Quercus robur), while most other phorophytes are young and represented singly. All old parks should become local reserves to preserve the overall biological diversity in their territories, protect against illegal logging, and regulate potential recreational activities. Keywords: biodiversity, Graphis, Hyperphyscia, Sclerophora, Mykolaiv, Kherson, rare species. Старі штучні парки є важливою складовою природної та культурної спадщини півдня України, яка представляє значну різноманітність специфічних місцезростань для лишайників. Метою нашого дослідження було проаналізувати загальне різноманіття лишайників у старих парках, а також поширення рідкісних видів, та видів, що охороняються. Більшість матеріалів було зібрано під час експедиційних досліджень протягом 2017–2020 років у Херсонській та Миколаївській областях. У цілому, було виявлено 108 видів лишайників та 21 ліхенофільних грибів на території 17 старих парків. Найбільше різноманіття лишайників зафіксовано в парках «Лабіринт» (66 видів) та «Недогірський ліс» (61 видів). Ми виявили 18 видів лишайників (16,6 %), занесених до Червоного списку Херсонської та Миколаївської областей та 26 (24 %) рідкісних видів, які приурочені до штучних лісових біотопів. З огляду на це, старі парки є дуже важливими територіями для збереження різноманіття лишайників у степовій зоні України, а також унікальними місцезростаннями таких видів, як Graphis scripta, Hyperphyscia adglutinata, Sclerophora pallida на півдні України.Встановлено, що загальне різноманіття лишайників не мало статистично значущої кореляції із загальною кількістю порід дерев, що може бути пов’язано з домінуванням кількох порід дерев (Fraxinus excelsior, Quercus robur), тоді як більшість інших форофітів молоді та представлені одиничними екземплярами. Усі старі парки мають увійти до природно-заповідного фонду як ботанічні заказники для збереження загального біологічного різноманіття на своїх територіях, захисту від незаконних вирубок та регулювання потенційної рекреаційної діяльності. Ключові слова: біорізноманіття, Graphis, Hyperphyscia, Sclerophora, Миколаїв, Херсон, рідкісні види.

Individual and group parameters of Rumex alpinus L. (Polygonaceae) as an indicator of the degree of disturbance to the Carpathian highmountain meadow ecosystems

Individual (height of flowering shoot, length of rhizome segments and their number on a growth axis) and group parameters (cover, density of immature individuals, flowering and vegetative shoots) of a clonal tall-herb species Rumex alpinus were studied in the populations undergoing different stages of anthropogenic succession in the Carpathians. The species can form dense Rumiceta alpini ruderal communities on the manured soil near the livestock camps. Rumex alpinus has a long life span and thick long-living rhizomes in which the segments’ size reflects the viability of the individual in previous years. The studied parameters characterize the extent of disturbance in grassland ecosystems on different stages of their anthropogenic or restoration succession. A significant number of immature individuals of seed origin proves the young age of a population and indicates the degrading vector of changes in ecosystems. However, the individuals of seed origin (particularly, immature) are almost or completely missing in the established dense Rumiceta alpini because clonal reproduction prevails there. The highest individual and group parameters of R. alpinus have been registered in the sites that are manured. Cessation of anthropogenic impact results in thinning out of populations and their gradual decline. Annual increments of rhizomes demonstrate a successive increase in the invasive populations and decrease in the regressive ones. R. alpinus is also a component of some native undisturbed communities where it shows moderate viability of individuals and low population density. Thus, high values of individual and group parameters of this species indicate significant disturbance of the area and its low conservation value, while its infrequent occurrence only in some solitary small sites can reflect an absence or low level of devastation of a mountain grassland ecosystem. Keywords: anthropogenic impact, succession, rhizome segments, mountain meadows,Rumicetum alpini Вивчено індивідуальні (висоту генеративного пагона, довжину сегментів кореневища та їхню кількість на осі наростання) і групові параметри (проєктивне покриття,щільність імматурних особин, генеративних і вегетативних пагонів) клонального високотравного виду – Rumex alpinus у популяціях, що перебувають на різних стадіях антропогенної сукцесії в Карпатах. Цей вид здатний утворювати зімкнені рудеральні угруповання – щавельники (Rumiceta alpini) на угноєному ґрунті біля стійбищ худоби. Видові властивий тривалий онтогенез і наявність довговічних масивних кореневищ, у яких розмір сегментів відображає життєвість особини у минулі роки. Досліджені показники характеризують ступінь антропогенних змін у лучних екосистемах Карпат на різних етапах їх дигресивно-демутаційних перетворень. Значна кількість імматурних особин насіннєвого походження свідчить про молодий вік популяції і служить індикатором дигресивного спрямування змін в екосистемі. Натомість, у сформованих щільних щавельниках особини насіннєвого походження (зокрема імматурні) майже або цілком відсутні, оскільки у самовідновленні переважає вегетативне розмноження. Найвищі індивідуальні і групові параметри R. alpinus відзначено на площах, що зазнають підживлення гноївкою. Припинення господарського впливу призводить до розрідження популяцій та їх поступового згасання. В інвазійних популяціях відзначено послідовне збільшення річних приростів кореневищ, натомість у регресивних – їхнє скорочення. Rumex alpinus є також компонентом деяких корінних непорушених угруповань, де виявляє невисоку життєвість особин і низьку щільність популяцій. Отже, високі значення індивідуальних і групових показників цього виду є індикатором значного порушення території та її низької цінності з природоохоронної точки зору, натомість його нечасте трапляння лише на окремих невеликих ділянках може свідчити про відсутність або незначний ступінь девастації гірської лучної екосистеми. Ключові слова: антропогенний вплив, сукцесія, сегменти кореневища, гірські луки, Rumicetum alpini

History of the flora studied on water bodies and wetlands in eastern part of the Dnieper-Donetsk basin (Part 1. 18–19 centuries)

The paper deals with the history of studies of the Dniepr-Donets valley aquatic and wetland flora. This article covers the period of 18 and 19 centuries. According to the results of the study , the first reliable data about aquatic and wetland flora dated mid-late 17th century. I. Guildenstendt and D.I. Bagaliy published the fragmentary data on the flora composition of Slobidska Ukraine from the end of the 16th to the beginning of the 17th century. The new stage of botanical studies in the region was connected with the foundation of the Kharkiv University in 1804. K.F. Ledebur published "Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum" in 1842–1853. It also contains some data for the small part of the Kharkiv province. The first fundamental monograph is "Conspectus plantarum…", published in 1859 by V.M. Chernjajev. The list includes 1769 species. The Natural Researchers Society was founded in 1869 in Kharkiv University. The members of this organization provided numerous botanical expeditions. The analysis of literature sources of 19th century revealed thatthat despite the active study of flora and vegetation of the region, or its individual administrative territories we do not know any specialized floristic work on the study of flora and vegetation of water bodies and wetlands. However, the analysed publications contain important historical information on the distribution of rare regional species. Most of them are currently either extinct or critically endangered, e.g. Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris etc. Thus, the period from the end of the 16th to the end of the 19th century is a period of the floristic researches of the Kharkiv region and adjacent territories. The main researchers were V.M. Chernjajev, I. Kovalevsky, K.S. Gornytsky, V.I. Taliev, P.M. Nalyvaiko with the exception of some works in a new area of research – applied, which began to appear only in the late 19th century. Key words: hygrophilous flora, ecological groups, vascular plants, plant lists, Kharkiv province. У статті розглянуто історію дослідження флори водойм та перезволожених територій східної частини Дніпровсько-Донецької западини у XVIII-ХІХ столітті. За результатами проведеного літературного пошуку встановлено, що першими достовірними даними, які містять інформацію про флору регіону датуються серединою-кінцем ХVIІ століття є флористичні дослідження академіка Й.А. Гюльденштедта та, пізніше, українського історика, філософа Д.І. Багалія, публікують фрагментарні дані щодо складу флори Слобідської України станом на кінець XVI – початок XVII століття. Розквіт ботанічних досліджень в регіоні був пов’язаний з відкриттям у 1804 році Харківського університету. Саме з цього часу починається планомірне дослідження флори Харківської губернії та її окремих повітів. Фундаментальною піонерною роботою, що й натепер є еталоном та відправною точкою для аналізу флори території колишньої Харківської губернії, стала праця В.М. Черняєва «Конспект растений…», опублікована у 1859 році. Чисельні тривалі ботанічні екскурсії з дослідження флористичного різноманіття в цей період відбуваються завдяки активній діяльності Товариства дослідників природи при Харківському Імператорському університеті, яке було засновано у 1869 році та зробило значний вклад у розвиток ботанічної науки Лівобережної України. В цей час публікуються анотовані списки, або наводиться загальна характеристика рослинного покриву в численних природничих роботах. У 1791 (1891) р. виходить праця Й.А. Гюльденштедта «Reisen durch Russland», що містить окремі флористичні дані для незначної частини Харківської губернії; у 1842–1853 роках К.Ф. Ледебур публікує «Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum», що також містить окремі ботанічні відомості для незначної частини Харківської губернії. Лише у 1859 році виходить класична праця В.М. Черняєва щодо флори Харківської губернії та суміжних територій (містить 1769 видів). Проведений аналіз літературних джерел ХІХ століття виявив, що незважаючи на активне дослідження флори та рослинності регіону або його окремих адміністративних територій, жодна спеціалізована флористична робота щодо вивчення флори та рослинності водойм та перезволожених місцезростань нам не відома. Проте у досліджених роботах міститься важлива історична інформація щодо розповсюдження рідкісних для регіону видів, які на теперішній час або зникли, або знаходяться на межі зникнення: Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris та деякі інші. Загалом період з кінця XVI до кінця ХІХ століття у ботанічних дослідженнях території Харківської та суміжних областей, що територіально належать до східної частини Дніпровсько-Донецької западини, можна охарактеризувати як флористичний період, де головними дослідниками були: В.М. Черняєв, І. Ковалевський, К.С. Горницький, В.І. Талієв, П.М. Наливайко, за виключенням окремих робіт з нового напряму досліджень – прикладного, які починають з’являтись лише наприкінці ХІХ століття. Ключові слова: гігрофільна флора, екологічні групи, судинні рослини, флористичні списки, Харківська губернія.

Nothospecies ×Sorbaronia fallax (Rosaceae) in the flora of Ukraine

×Sorbaronia fallax is a complex of artificially bred intergeneric hybrids. It is one of the non-traditional fruit crops. Fruits of the nothospecies are used in as food and medicinal raw materials. ×Sorbaronia fallax is sporadically grown in orchards, forest crops, forest belts used in landscaping. In many contries, e.g. United Kingdom, Norway, Sweden, Finland, Belgium, Netherlands, Czech Republic, Estonia, Latvia, Lithuania, Poland, Belarus, some regions of Russian Federation, and the United States (Connecticut), ×S. fallax belongs to invasive species. During our field trips in 2018 and 2020, we noted several cases of occurrence this nothospecies outside of culture. The aim was to generalize information about the spontaneous spread of ×S. fallax outside the cultivation sites and outline its secondary area in Ukraine. We discuss the problem of taxonomy and nomenclature of "chokeberry", which is common in Ukraine and is apomictic microspecies. In our opinion, it would be appropriate to use the name ×Sorbaronia mitschurinii for this nothotaxon, but this would contradict the International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants. The central part of the publication is devoted to analyzing available sources on the cultivation and spontaneous distribution of ×S. fallax in Ukraine. This nothotaxon now spontaneously grows in Lviv, Ivano-Frankivsk, Volyn, Rivne, Zhytomyr, Kyiv, and Sumy regions, as well as in the vicinity of Kyiv. It spreads spontaneously on forest frinnges, on glades, along forest roads, on pastures, meadows, swamps, and peatlands. ×Sorbaronia fallax is eukenophyte and ergasiophyte. Local spontaneous populations of ×S. fallax are primarily small, but some of them consist a few dozen to several hundred individuals. We assumed that there is reason to consider ×S. fallax as a potentially invasive nothospecies in the northern and western regions of Ukraine. In the appendices, we provide both lists of ×S. fallax location in culture and list its records outside culture. Keywords: black chokeberry, Aronia, Sorbus, invasive species, expansion. ×Sorbaronia fallax – комплекс штучно виведених міжродових гібридів. Це одна з нетрадиційних плодових культур. Її плоди використовуються в харчуванні та як лікарська сировина. ×Sorbaronia fallax спорадично вирощують у плодових садах, лісових культурах, лісосмугах, використовують в озелененні. У багатьох країнах – Великій Британії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, Нідерландах, Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Білорусі, окремих суб’єктах Російської Федерації та в США (Коннектикут) ×S. fallax є інвазійною. Під час експедиційних досліджень у 2018 і 2020 роках нами відмічено кілька випадків зростання цього нотовиду поза культурою. Нашою метою було узагальнити відомості про спонтанне поширення ×S. fallax поза місцями культивування і окреслити її вторинний ареал в Україні. У статті обговорюємо проблему таксономії і номенклатури “чорноплідної горобини”, яка розповсюджена в Україні і є апоміктичним мікровидом. На нашу думку, для цього нототаксону доцільно було б використовувати назву ×Sorbaronia mitschurinii, проте це б суперечило International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants. Основна частина публікації присвячена аналізу наявних джерел про вирощування і спонтанне поширення ×S. fallax в Україні. Поза культурою цей нототаксон нині росте у Львівській, Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Сумській областях, а також в околицях Києва. Він спонтанно поширюється на узліссях, вирубках, вздовж лісових доріг, на пасовищах, болотистих і заплавних луках, болотах та торфовищах. ×Sorbaronia fallax є еукенофітом, ергазіофітом. Локальні спонтанні популяції ×S. fallax переважно малочисельні, але деякі з них нараховують від кількох десятків до кількох сотень особин. Показуємо, що є підстави розглядати ×S. fallax як потенційно інвазійний нотовид у північних і західних областях України. У додатках наведено перелік відомостей про поширення ×S. fallax у культурі та поза нею. Ключові слова: чорноплідна горобина, Aronia, Sorbus, інвазійний вид, експансія

Coprophilous ascomycetes of the Oleshkivski Pisky National Nature Park (Kherson region, Ukraine)

As a result of mycological research 34 species of coprophilous ascomycetes from 14 genera, 10 families, and 5 orders were recorded on the territory of the Oleshkivski Pisky National Nature Park. Among them 15 species belonged to the class Sordariomycetes, 12 – to Dothideomycetes, and 7 – to Pezizomycetes. Among the orders of the fungi, Sordariales – 12 species, Pleosporales – 11, and Pezizales – 7, occupy the leading position; the rest of the orders revealed the fewer number of species. Among the families, Sporormiaceae, Podosporaceae, Coniochaetaceae, Delitschiaceae, and Sordariacea, were the most abundant regarding the number of species and specimens. The species from the five leading families represent 64,7% of the total number of identified species. Among the found genera of the coprophilous ascomycetes, Coniochaeta, Delitschia, Sordaria, Sporormiella, and Triangularia prevailed by number of species, demonstrating much larger diversity, than others. Environmental conditions inside the park are more favorable for the development of loculoascomycetes and pyrenomycetes. The discomycetes species diversity was much less. The list of recorded fungi and their substrates is presented. All species of ascomycetes were collected on the hare and cattle excrements. Other dung types have not been studied. 31 species are new to the territory of the park, 15 species are new records for the steppe zone of Ukraine. Coniochaeta hansenii and Sporormiella tetramera are first recorded in Ukraine. Descriptions, illustrations, synonyms and general distribution are provided for them. C. hansenii is a fairly common and widespread species in the world, occurring mainly on the leporid droppings. In the park, this species was also collected on hare dung. S. tetramera also belongs to the widespread but rare species of coprophilous ascomycetes, known from isolated records in a few countries. It was collected on the hare excrements in the park. Сoniochaeta leucoplaca, Delitshia perpusilla and Triangularia comata were collected for the first time in the steppe zone of Ukraine and for the second time in the country. У результаті дослідження копрофільних аскоміцетів Національного природного парку «Олешківські піски» було виявлено 34 види грибів із 14 родів, 10 родини та 5 порядків. Це представники трьох класів: Sordariomycetes – 15 видів, Dothideomycetes – 12, Pezizomycetes – 7. Серед порядків найчисельнішими є Sordariales – 12 видів, Pleosporales – 11 та Pezizales – 7. У родинному спектрі грибів переважають представники Sporormiaceae, Podosporaceae, Coniochaetaceae, Delitschiaceae та Sordariacea, які об’єднують 64,7% загальної кількості виявлених видів аскоміцетів. Серед родів переважають Coniochaeta, Delitschia, Sordaria, Sporormiella та Triangularia. Екологічні умови території парку є більш сприятливими для розвитку локулоаскоміцетів і піреноміцетів. Кількість знахідок видів дискоміцетів є незначною. Представлено список зареєстрованих видів грибів, для кожного виду вказано локалітети та живильні субстрати. Всі види грибів зібрані на посліді зайця та корови. Інші типи копром не досліджувались. З виявлених видів аскоміцетів 31 наводиться вперше для території парку, 15 є новими для степової зони України. Два види аскоміцетів є новими для мікобіоти України та Східної Європи: Coniochaeta hansenii та Sporormiella tetramera. У статті представлено їх діагнози та фото, обговорюються деталі морфології, субстратної приуроченості та поширення у світі. C. hansenii є досить звичайним та поширеним у світі видом, що переважно трапляється на екскрементах зайцеподібних.На території парку також була зібрана на копромах зайця. S. tetramera належить до поширених у світі, але рідкісних видів копрофільних аскоміцетів, відомих з поодиноких знахідок у небагатьох країнах. У парку зібрана на посліді зайця. Знахідки Сoniochaeta leucoplaca, Delitshia perpusilla та Triangularia comata є новими для території степової зони України та вдруге наводяться для нашої держави.

Autphytososological characteristics of sand terraces of the Dnipro-Karan valley complex (Middle Dnipro)

A study of the state of preservation of a rare component of the flora of the site on the left bank of the middle reaches of the Dnipro River with an area of 19036,5 hectares, which is the object of the Emerald Network UA0000337 «Divychky». It is proposed to create within this national nature park. Vegetation is represented by meadow-swamp, forest-shrub-swamp and forest biotopes. There are four types of localities are dominant: shallow water areas of ancient lakes and coastal shallow waters with aquatic and coastal-aquatic vegetation; flooded segments of terraced and cavity depressions of the pine terrace with a complex of shrub-forest-meadow-swamp vegetation; lowland plain and slightly hilly segments of the pine terrace with medium-rich fresh sod-podzolic soils with oak and oak groves; uplift segments of aeolian origin with dry poorly formed soils and sands with dry forests, pine forests and psammophilous wastelands. Currently, it can be stated that 6 sozophyte species of international, 13 national and 7 regional significance are growing in the territory of the valley complex of sand terraces Dnipro-Karan. Among the protected species of European importance are populations of 6 species: Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, Salvinia natans, Liparis loeselii, Trapa natans (the three last belong also to the Red Data Book of Ukraine). Moreover, 10 populations of species from the Red Data Book of Ukraine are registered on the mentioned area: Dactylorhiza incarnata, Daphne cneorum, Epipactis helleborine, E. palustris, Lycopodiellainundata,Lilium martagon, Neottianidus-avis, Platanthera bifolia, Pulsatilla pratensis and Stipa borysthenica.Populations of 14 sozophyte species are represented by many localities with a high number of individuals and good indicators of the reproductive process; 6 species represent poorly due to the small number of localities and low number of individuals in populations; for populations of 3 sozophyte species (Liparis loeselii, Lycopodiella inundata, Dryopteris cristata) there is a danger of extinction due to the fact that only a few localities with a small number of individuals were found. The current state of the landscape complex of this area determines the high probability of growth of some species of sozophytes, which makes further research relevant. Виконано дослідження стану збереженості раритетної компоненти флори ділянки на лівому березі середньої течії Дніпра площею 19036,5 га, що є об’єктом Смарагдової мережі UA0000337 «Дівички» та пропонується до створення в цих межах національного природного парку. Рослинність представлена лучно-болотними, лісо-чагарниково-болотними та лісовими угрупованнями. У ландшафтно-генетичному відношенні панівними є чотири типи місцевостей: мілководні акваторії давньостаричних озерець та прибережні мілководдя із водною та прибережно-водною рослинністю; підтоплені сегменти притерасних та западинних знижень борової тераси із комплексом чагарниково-лісо-лучно-болотної рослинності; знижених рівнинних та слабопогорбованих сегментів борової тераси із середньобагатими свіжими дерново-підзолистими ґрунтами із суборами та дібровами; сегменти піднять еолового походження із сухими слабосформованими ґрунтами та пісками із сухими борами, сосновими рідколіссями та псамофільними пустошами. Станом на сьогодні, на даному етапі дослідження флори території долинного комплексу піщаних терас Дніпро-Карань можна стверджувати про зростання тут 6 видів-созофітів міжнародного, 13 загальнодержавного та 7 регіонального значення. Із числа охоронюваних видів загальноєвропейського значення виявлені популяції 6 видів: Irishungarica, Jurineacyanoides, Ostericumpalustre, Salvinianatans, Liparisloeselii, Trapanatans (три останні занесені також до Червоної книги України). Окрім цього, на вказаній території зареєстровано популяції ще 10 видів судинних рослин із Червоної книги України, а саме: Dactylorhiza incarnata,Daphne cneorum, Epipactis helleborine, E. palustris, Lycopodiella inundata, Lilium martagon, Neottianidus-avis, Platanthera bifolia, Pulsatilla pratensisта Stipa borysthenica. Популяції 14 видів-созофітів представлені багатьма локалітетами із високою чисельністю особин та хорошими показниками репродуктивного процесу; 6 видів мають слабку представленість через незначну кількість самих локалітетів та низьку чисельність особин в популяціях; для популяцій 3 созофітів (Liparis loeselii, Lycopodiella inundata, Dryopteris cristata) існує небезпека зникнення у зв’язку із тим, що виявлені лише поодинокі локалітети із незначною чисельністю особин. Зважаючи на сучасний стан та розташування ландшафтного комплексу даної території є досить йомвірним зростання тут ще цілої низки видів-созофітів, що робить актуальним подальше її дослідження.

An annotated list of the rare and endangered species of the Nizhnedniprovsky sands

The article provides an annotated list of rare vascular plants from Lower Dnipro sands (Kherson and Nikolaev oblasts), an annotated list of rare flora includes 126 species (14.3% of the total flora) from 99 genera and 54 families. There are one species from European Red List (Agropyron dasyanthum), two species from Red list of the International Union for Conservation of Nature (Salvinia natans), ten species from the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (all representatives family Orchidaceae), seven species from the Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitat (Bern) (Ostericum palustre, Lindernia procumbens, Zostera marina - only in Bern), thirty-four species from the Red Book of Ukraine (of which: status "Endangered" have 4 species – Alyssum savranicum, Carex liparicarpos, Fimbristylis bisumbellata, Tephroseris palustris, "Vulnerable" – 23 species, "Rare" – 5 species and "Invaluable" – 6 species), forty-one species from the Red List of the Kherson region, seven species from the Red List of the Mykolaiv region. Forty-two species were proposed for including in the Red List of the Kherson oblast (thirty-nine) and forteen species for Red list of the Mykolayiv oblast (only in RLMO – Centaurea odessana, Centaurium spicatum, Moehringia trinervia). Examining chorology of rarity in the arenas, it was found that Kinburn Spit has highest sozological status seventy-two species, including twenty-nine species of vascular plants, which are nowhere else to be found on the Lower Dnieper sands (Crambe maritima, Eringium maritimum, Astrodaucus littoralis). The second place in terms number of rare species is occupied by the Ivanovska arena - fifty-one species, of which twelve species are unique to this arena (Allium regelianum, Salicornia borysthenica, Tulipa gesneriana). Chalbaska arena – forty-six rare species, of which six species are unique to this area (Ostericum palustre, Dactylorhiza majalis, Eremogone rigida). In fourth place is the Oleshkovska arena – forty-five species, ten rare are unique to this area (Carex atherodes, Epipactis palustris, Menyanthes trifoliata). Fifth place is occupied by the Zburyevska arena – thirty-two sozophytes, of which three species are characteristic only of it, namely: Athyrium felix-femina, Dryopteris filis-mas and Tephroseris palustris. Penultimate place is occupied by the Kozacho-Lagerska arena – twenty-six rare species of vascular plants, four sozophytes are characteristic only for this area, namely: Drosera rotundifolia, Nymphaea alna, N. candida and Schoenoplectus mucronatus. Last is Kakhovska arena – fifteen species and only one species is endemic – Doronicum hungaricum, but its location has not been established by the author. Пропонується список рідкісних видів судинних рослин Нижньодніпровських пісків (Херсонської та Миколаївської області), який включає 126 видів (14,3% від загального числа видів), що відносяться до 99 родів і 54 родин. Серед них в Європейському Червоному списку – 1 вид (Agropyron dasyanthum), в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи – 2 види (Salvinianatans), в Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення – 10 видів (усі представники родини Orchidaceae), в списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі – 7 видів (Ostericum palustre, Lindernia procumbens, Zostera marina – тільки в Bern), в Червоній книзі України – 34 види (з них: статус «Зникаючий» мають 4 види – Alyssum savranicum, Carex liparicarpos, Fimbristylisbis umbellata, Tephroseris palustris; «Вразливий» – 23 види; «Рідкісний» – 5 видів та «Неоцінений» – 6 видів), в Червоному списку Херсонської області – 41 вид, в Червоному списку Миколаївської області – 7 видів. До загального списку пропонується 42 нових види, які необхідно включити до Червоного списку Херсонської області – 39 видів та Червоного списку Миколаївської області – 14 видів (тільки до ЧСМО – Centaurea odessana, Centaurium spicatum, Moehringia trinervia). Дослідивши хорологію раритетів по аренам встановлено, що найбільший созологічний статус має Кінбурнська коса, яка налічує 72 види, з них – 29 видів судинних рослин, які більше ніде не представлені на Нижньодніпровських пісках (Crambe maritima, Eryngium maritimum, Astrodaucus littoralis, тощо). Друге місце по кількості рідкісних видів займає Іванівська арена – 51 вид, з них 12 видів притаманні тільки цій арені (Allium regelianum, Salicornia borysthenica, Tulipa gesneriana). Наступне місце за кількістю созофітів займає Чалбаська арена – 46 рідкісних види, з них – 6 видів унікальні для цієї території (Ostericum palustre, Dactylorhiza majalis, Eremogone rigidа тощо). На четвертому місці знаходиться Олешківська арена – 45 видів, 10 раритетів є притаманні тільки цій території (Carex atherodes, Epipactis palustris, Menyanthes trifoliata). П’яте місце займає Збур’ївська арена – 32 созофіти, з них 3 види є характерними тільки для неї, а саме: Athyrium felix-femina, Dryopteris filis-mas та Tephroseris palustris. Передостаннє місце займає Козачо-Лагерська арена – 26 рідкісних видів судинних рослин, 4 созофіти є характерними тільки для цієї території, а саме: Droseraro tundifolia, Nymphaea alna, N. candida та Schoenoplectus mucronatus. Останньою є Каховська арена – 15 видів і тільки 1 вид є ендемічним – Doronicum hungaricum, але його місцезнаходження не було встановлено автором.