Effect of heavy metals on stem anatomical characteristics of Trapa natans L. from Skadar Lake (Montenegro)

This study aimed to analyze stem anatomical characteristics of Trapa natans from five Skadar Lake locations (L1 - Milovića bay, L2 – inflow of the Morača river, L3 - Kamenik, L4 - Grmožur, L5 - Lipovik) with different concentrations of Cu, Mn, Zn, Co and Pb, during the summer period of the year 2012. Cross sections of stem were made using cryotechnic procedure. For all analyzed quantitative anatomical parameters, the minimum values at the location L2 were recorded, with the presence of maximum content for all investigated metals in stem of Trapa natans. On the other hand, except for cobalt, at the location L4 the minimum concentration for all investigated metals were recorded. Plants collected from this location have the largest average values of the most measured anatomical parameters. The results of Discriminant Analysis showed that plants from different location could be clearly classified into three groups according to their stem quantitative anatomical characteristics which corresponds with heavy metals content. Our research also showed that there is no statistically significant correlation between the content of most investigated metals (Co, Cu, Pb and Zn) and the values of anatomical parameters. Statistically significant negative correlation was found between Mn content in stem and values of two anatomical characters (stem cross-sectional area and Mn content, r = - 0.88; p < 0.05; number of hypodermal cell layers and Mn content, r = - 0.90; p < 0.05).

Rare fraction of spontaneous flora of the garden and park landscapes of the Middle Pobuzhzhia

On the territory of the garden and park landscapes of the Middle Pobuzhzhia 31 species of higher vascular plants that have national or regional protection status have been revealed or cited in literature. Of these, 9 species are listed in the current edition of the Red Data Book of Ukraine, 10 species have regional protection status in Vinnytsia region and 20 species in Cherkasy region. National Dendrological Park «Sofiyivka» NAS of Ukraine has the largest number of species from the Red Data Book of Ukraine (8 species): Tulipa quercetorum, Euonymus nana, Scopolia carniolica, Allium ursinum, Pulsatilla pratensis, Pulsatilla patens, Trapa natans, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis. Only by one rare species were revealed in the Pechersky (Scopolia carniolica), Sokiletsky (Pulsatilla pratensis), Verkhivsky (Trapa natans) and Kryzhopilsky (Epipactis helleborine) parks. Phytoindication assessment of the identified localities showed that the most of them are on the border or even outside their ecological-coenotic amplitude by one or more factors, which indicates their vulnerability to external influences. Currently, the greatest threat to the existence of species at present is the recreational load, so according to the Law on the Red Data Book of Ukraine, they all need proper protection measures.

Ecological conditions of the Waterchestnut (Trapa natans L.) in the Danube Delta (Romania)

The diversity of water body types in the Danube Delta offers appropriate ecological niches for the colonisation of frequently large stands of the waterchestnut (Trapa natans). Their phytocoenoses were observed in slowly running and standing waters from clear, sediment-poor, to turbid and sediment-rich waters on muddy ground. Trapa natans occurs in standing, and slowly running, waters and is well adapted to fluctuation of water level changes. The water dynamics is responsible for the composition of accompanying species of the phytocoenoses. The particular zonation, demonstrated by a cross section shows the adaption to the structure and the water flow of certain water bodies. Comparing older and newer research data, a decline of the populations of waterchestnuts became visible.

Isothermal and Kinetic Investigation of Exploring the Potential of Citric Acid-Treated Trapa natans and Citrullus lanatus Peels for Biosorptive Removal of Brilliant Green Dye from Water

Trapa natans peels (TNPs) and Citrullus lanatus peels (CLPs) were utilized for the biosorptive removal of brilliant green dye (BGD), after modifying with citric acid. Characterization and surface morphology were studied by Fourier transform infrared spectroscopy and scanning electron microscopy. For the removal of BGD by citric acid-treated Trapa natans peels (CA-TNPs), the optimum conditions were obtained with adsorbent dose 0.8 g, contact time 25 minutes, initial pH 5, temperature 30°C, and agitation speed 100 rpm, while for the citric acid-treated Citrullus lanatus peels (CA-CLPs), adsorbent dose 0.8 g, contact time 20 minutes, pH 5, temperature 30°C, and agitation speed 100 rpm gave optimum results. The qmax values obtained were 108.6, 128, 144.9, and 188.68 mg/g for R-TNP, CA-TNP, R-CLP, and CA-CLP, respectively, while the correlation coefficient (R2) values obtained were 0.985, 0.986, 0.985, and 0.998 for R-TNP, CA-TNP, R-CLP, and CA-CLP, respectively. These favor the Langmuir isotherm and pseudo-second-order kinetics, with negative (ΔG0) values of all adsorbents, determining that the adsorption phenomenon is exothermic and spontaneous in nature. Both citric acid-treated peels of Trapa natans and Citrullus lanatus were found suitable for bulk-scale eradication of hazardous, toxic, and carcinogenic basic cationic dyes.

History of the flora studied on water bodies and wetlands in eastern part of the Dnieper-Donetsk basin (Part 1. 18–19 centuries)

The paper deals with the history of studies of the Dniepr-Donets valley aquatic and wetland flora. This article covers the period of 18 and 19 centuries. According to the results of the study , the first reliable data about aquatic and wetland flora dated mid-late 17th century. I. Guildenstendt and D.I. Bagaliy published the fragmentary data on the flora composition of Slobidska Ukraine from the end of the 16th to the beginning of the 17th century. The new stage of botanical studies in the region was connected with the foundation of the Kharkiv University in 1804. K.F. Ledebur published "Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum" in 1842–1853. It also contains some data for the small part of the Kharkiv province. The first fundamental monograph is "Conspectus plantarum…", published in 1859 by V.M. Chernjajev. The list includes 1769 species. The Natural Researchers Society was founded in 1869 in Kharkiv University. The members of this organization provided numerous botanical expeditions. The analysis of literature sources of 19th century revealed thatthat despite the active study of flora and vegetation of the region, or its individual administrative territories we do not know any specialized floristic work on the study of flora and vegetation of water bodies and wetlands. However, the analysed publications contain important historical information on the distribution of rare regional species. Most of them are currently either extinct or critically endangered, e.g. Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris etc. Thus, the period from the end of the 16th to the end of the 19th century is a period of the floristic researches of the Kharkiv region and adjacent territories. The main researchers were V.M. Chernjajev, I. Kovalevsky, K.S. Gornytsky, V.I. Taliev, P.M. Nalyvaiko with the exception of some works in a new area of research – applied, which began to appear only in the late 19th century. Key words: hygrophilous flora, ecological groups, vascular plants, plant lists, Kharkiv province. У статті розглянуто історію дослідження флори водойм та перезволожених територій східної частини Дніпровсько-Донецької западини у XVIII-ХІХ столітті. За результатами проведеного літературного пошуку встановлено, що першими достовірними даними, які містять інформацію про флору регіону датуються серединою-кінцем ХVIІ століття є флористичні дослідження академіка Й.А. Гюльденштедта та, пізніше, українського історика, філософа Д.І. Багалія, публікують фрагментарні дані щодо складу флори Слобідської України станом на кінець XVI – початок XVII століття. Розквіт ботанічних досліджень в регіоні був пов’язаний з відкриттям у 1804 році Харківського університету. Саме з цього часу починається планомірне дослідження флори Харківської губернії та її окремих повітів. Фундаментальною піонерною роботою, що й натепер є еталоном та відправною точкою для аналізу флори території колишньої Харківської губернії, стала праця В.М. Черняєва «Конспект растений…», опублікована у 1859 році. Чисельні тривалі ботанічні екскурсії з дослідження флористичного різноманіття в цей період відбуваються завдяки активній діяльності Товариства дослідників природи при Харківському Імператорському університеті, яке було засновано у 1869 році та зробило значний вклад у розвиток ботанічної науки Лівобережної України. В цей час публікуються анотовані списки, або наводиться загальна характеристика рослинного покриву в численних природничих роботах. У 1791 (1891) р. виходить праця Й.А. Гюльденштедта «Reisen durch Russland», що містить окремі флористичні дані для незначної частини Харківської губернії; у 1842–1853 роках К.Ф. Ледебур публікує «Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum», що також містить окремі ботанічні відомості для незначної частини Харківської губернії. Лише у 1859 році виходить класична праця В.М. Черняєва щодо флори Харківської губернії та суміжних територій (містить 1769 видів). Проведений аналіз літературних джерел ХІХ століття виявив, що незважаючи на активне дослідження флори та рослинності регіону або його окремих адміністративних територій, жодна спеціалізована флористична робота щодо вивчення флори та рослинності водойм та перезволожених місцезростань нам не відома. Проте у досліджених роботах міститься важлива історична інформація щодо розповсюдження рідкісних для регіону видів, які на теперішній час або зникли, або знаходяться на межі зникнення: Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris та деякі інші. Загалом період з кінця XVI до кінця ХІХ століття у ботанічних дослідженнях території Харківської та суміжних областей, що територіально належать до східної частини Дніпровсько-Донецької западини, можна охарактеризувати як флористичний період, де головними дослідниками були: В.М. Черняєв, І. Ковалевський, К.С. Горницький, В.І. Талієв, П.М. Наливайко, за виключенням окремих робіт з нового напряму досліджень – прикладного, які починають з’являтись лише наприкінці ХІХ століття. Ключові слова: гігрофільна флора, екологічні групи, судинні рослини, флористичні списки, Харківська губернія.

Pharmacognostical Investigation of Trapa natans L Leaves

Background: Trapa natans L., is annual aquatic plant generally kwon as Water caltrp, Water chest nut belonging to the Trapaceae or Lytraceae family. Trapa natans L is use for the treatment of wide no of diseases without proper standardization. Objective: To give the right pharmacognostical and photochemical information of the Trapanatan L leaves. In this study pharmacognostical investigation of the fresh leaves and powder drug were done to determine the macroscopical, microscopical, quantitative physicochemical and phytochemical property of the drugs. Method: Macroscopical, quantitative and qualitative microscopy, physicochemical evaluation, extractive value, florescence analysis and phytochemical analysis were done according to the WHO guideline. Result: Macroscopical analysis showed that, leaves are greenish to purplish color, rhomboidal shape; alternate, acute, margin is dentate, pinnate venation. Microscopic evaluation showed that leaf is dorsi ventral in nature, upper layer epidermis cells were covered with cuticle layer. Single layer of barrel shape cell were present bellow the upper epidermis layer. Trichomes are generally multicellular. Anomocytic stomata were observed in upper epidermis. From the experiment it was found that methanolic extract give the highest extractive value. Phytochemical analysis gives the evidence for the presence of carbohydrate, alkaloids, glycoside, steroids, flavonoids, tannin, and triterpenoids. Qualitative phytochemical analysis give the evidence for presence of high amount total phenolic content. Conclusion: Different pharmacognostical parameters assessed in this examination help to detection and standardization of Trapa natans L., leaves.