Tests of multiplicative models in psychology: A case study using the unified theory of implicit attitudes, stereotypes, self-esteem, and self-concept.

2006 ◽  
Vol 113 (1) ◽  
pp. 155-166 ◽  
Author(s):  
Hart Blanton ◽  
James Jaccard
Keyword(s):  
Implicit Attitudes ◽  
Self Esteem ◽  
Self Concept ◽  
Unified Theory ◽  
Multiplicative Models

scholarly journals A unified theory of implicit attitudes, stereotypes, self-esteem, and self-concept.

2002 ◽  
Vol 109 (1) ◽  
pp. 3-25 ◽  
Author(s):  
Anthony G. Greenwald ◽  
Mahzarin R. Banaji ◽  
Laurie A. Rudman ◽  
Shelly D. Farnham ◽  
Brian A. Nosek ◽  
...  
Keyword(s):  
Implicit Attitudes ◽  
Self Esteem ◽  
Self Concept ◽  
Unified Theory

scholarly journals A Unified Theory of Implicit Attitudes, Stereotypes, Self-Esteem, and Self-Concept

2016 ◽  
Author(s):  
Anthony G. Greenwald ◽  
Mahzarin R. Banaji ◽  
Laurie Ann Rudman ◽  
Shelly D. Farnham ◽  
Brian A. Nosek ◽  
...  
Keyword(s):  
Implicit Association Test ◽  
Implicit Attitudes ◽  
Self Esteem ◽  
Self Report ◽  
Self Concept ◽  
Balance Theory ◽  
Unified Theory ◽  
Implicit Association ◽  
Affective Constructs ◽  
Widespread Interest

This theoretical integration of social psychology’s main cognitive and affective constructs was shaped by three influences: (a) recent widespread interest in automatic and implicit cognition, (b) development of the Implicit Association Test (IAT: Greenwald, McGhee, & Schwartz, 1998), and (c) social psychology's consistency theories of the 1950s – especially Heider's (1958) balance theory. The balanced identity design is introduced as a method to test correlational predictions of the theory. Data obtained with this method revealed that predicted consistency patterns were strongly apparent in the data for implicit (IAT) measures, but not in those for parallel explicit (self-report) measures. Two additional not-yet-tested predictions of the theory are described.

scholarly journals ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЗНАЧУЩОСТІ САМООЦІНКИ В СТРУКТУРІ ГІДНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

2020 ◽  
pp. 79-89
Author(s):  
Лінда Папітченко
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Implicit Attitudes ◽  
Self Esteem ◽  
Negative Evaluation ◽  
Self Concept ◽  
Organization Studies ◽  
Psychological Review ◽  
Implicit And Explicit ◽  
Struggle For Recognition

У статті презентовано результати теоретичного аналізу позицій науковців щодо розуміння феномена «самооцінки» від початку зародження цього поняття в кінці дев’ятнадцятого століття до сьогодення. Мета дослідження полягала в здійсненні теоретичного аналізу проблеми формування самооцінки і визначення її значущості в структурі гідності особистості. Завдання дослідження: простежити ключові позиції науковців у розумінні феномена самооцінки та розглянути її місце в структурній моделі гідності особисті, а також теоретично обґрунтувати наявність впливу соціокультурного середовища на формування самооцінки особистості.Теоретично проаналізовано і схематично подано взаємозв’язок структурних компонентів самооцінки у моделі особистісної гідності. Звернено увагу на наявність експліцитної та імпліцитної самооцінки особистості, відмінності між ними й рівень її усвідомленості: когнітивно доступний і підсвідомий. Зазначено, що структура самооцінки презентована трьома компонентами: 1) емоційним, що засвідчує ставлення до самого себе і міру задоволеності собою; 2) когнітивним, що відбиває знання людини про себе; 3) поведінковим, який окреслює ставлення до себе на рівні дії. Окреслено важливість самооцінки в життєдіяльності особистості, адже вона впливає на рівень домагань і прагнень людини в різних сферах життя, а також демонструє зіставлення між «Я-реальним» і «Я-ідеальним». Акцентовано увагу на тому, що особистість отримує (надає собі) найвищу самооцінку із аспектів самоідентичності, які найкращим чином відповідають цінностям культури, що її оточує. Система самооцінки є важливим способом, за допомогою якого люди засвоюють цінності своєї культури на імпліцитному рівні, навіть якщо вони не усвідомлюють цього. У результаті теоретичного аналізу виявлено, що люди з неконгруентною самооцінкою більш непередбачувані та реакційні. Розбіжності між рівнем домагань і реальними можливостями призводять до неправильного оцінювання себе і, як наслідок, поведінка людини стає неадекватною. На цьому ґрунті можуть виникати емоційні зриви, підвищуватися тривожність, тощо. Література Антеро, Д.К.С. (1995). Роль самооценки в составе интеллектуального потенциала (Автореф. дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Бернс, Р.  (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. Москва : Прогресс. Бех, І.Д. (2008). Почуття гідності у духовному розвитку особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 1(12), 5–18. https://core.ac.uk/download/pdf/20055001. Бех, І.Д. (2009). Психологічні джерела виховної майстерності. Київ : Академвидав. Боришевський, М.Й. (2012). Особистість у вимірах самосвідомості. Суми : Еллада. Боришевський, М.Й. & Киричук, О.І (1994). Самосвідомість як детермінанта саморозвитку особистості. Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Ментальність. Духовність», (Луцьк, 18-23 червня 1994 р.). (Частина 1). (Розділ 3, с. 406-408). Київ-Луцьк. Горбатих, В.В. (2019). Індивідуальні особливості самоставлення старшого дошкільника в структурі життєвих орієнтацій. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Джеймс, У. (1991). Психология. Москва : Педагогика. Зайцева, Ю. (2003). Чувство собственного достоинства как психологический феномен. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Кон, И.С. (1984). В поисках себя: Личность и ее самосознание. Москва : Политиздат. Куперсмит, С. (1959). Предпосылки самооценки. Москва. Липкина, А.И., & Рыбак, Л.А. (1968). Критичность и самооценка в учебной деятельности. Москва : Просвещение. Мартинюк, Ю. (2020). Особливості впливу рівня самооцінки на обрання жанру живопису. Науковий журнал «Габітус», 15, 168 –173. Онуфрієва, Л. (2013). Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців соціономічних професій. Проблеми сучасної психології, 22, 396–412. Папітченко, Л.В. (2020). Філософсько-психологічні аспекти зародження феномену гідності особистості від античності до епохи Відродження. Науковий журнал «Габітус», 15, 180–186. Папітченко, Л.В. (2020).  Гідність як смисложиттєва цінність сучасної особистості. Проблеми сучасної психології, 1(17). Прихожан, А.М. (2003). Большой психологический словарь. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК. Серебренкова-Миготина, С.А. (1993). Гiднiсть як об’єкт соціально-естетичного досягнення. (Автореф. дис. канд. філософ. наук). Київ. Фрейд, З. (1990).  Психология бессознательного. Москва : Просвещение. Чеснокова, И.И. (1977). Проблема самосознания в психологии. Москва. Чеснокова, И.И. (1982). Самосознание, саморегуляция, самодетерминация личности. Проблемы психологи личности, 120–135. Москва Шапар, В.Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків : Прапор. Щербатюк, Б.А., & Стахмич О.В. (2017). Гідність як особистісна і соціальна цінність. Український психологічний журнал, 1(3), 177–187. Biolcati, R. (2017). Theroleofself-esteemand Fear of negative evaluation in compulsive buying. Front Psychiatry, 8, http://dx.doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00074 Biolcati, Roberta. (2019). Low Self-Esteem and Selfie Posting Among Young Women. The Open Psychology Journal. Volume: 12. https://benthamopen.com/FULLTEXT/TOPSYJ-12-155 Bealing, Jacqui. (2014). University of Sussex Press Office. Dr Maja Becker, Dr Vivian Vignoles-scientists. http://www.sussex.ac.uk/broadcast/read/23318 Buhrmester, M.D., Blanton, H. & Swann W.B.Jr. (2011). Implicit self-esteem: Nature, measurement, and a new way forward. Journal of Personality and Social Psychology,100, 365-385. Pierro, R.Di., Mattavelli, S., & Gallucci, M. (2016). Narcissistic traits and explicit self-esteem: The moderating role of implicit self-view. Frontiers in Psychology, 7. Greenwald, A.G., Banaji, M.R.,  Rudman, L.A.,  Farnham, S.D.,  Nosek, B.A., & Mellott, D.S. (2002). A unified theory of implicit attitudes, steretypes, self-esteem, and self-concept. Psychological Review, 109, 3-25. Greenwald, A.G., & Banaji, M.R. (1995). Implicit social cognition: Attitudes, self-esteem, and stereotypes. Psychological Review, 102, 4-27. Grover, Steven L. (2020). Different respect motivates different people: How self-esteem moderates the effects of respect on performance. Personality and Individual Differences,  168. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0191886920305031#:~:text=A%20laboratory%20study%20using%20actors,low%20levels%20of%20recognition%20respect. Grover, S.L. (2014). Unraveling respect in organization studies. Human Relations, 67, 27-51. Grumm, M. Nestler,, & Collani Von, G. (2009). Changing explicit and implicit attitudes: The case of self-esteem. Journal of Experimental Social Psychology, 45(2). Honneth, A. (1995). The struggle for recognition: The moral grammar of social conflicts (J. Anderson, Trans.) The MIT Press. Mass. Marsh, H. (1990). A multidimensional, hierarchical model of self-concept: Theoretical and empirical justification. Educ Psychol Rev, 2(2), 77-172. http://dx.doi.org/10.1007/BF01322177. Rogers, K.M. & Ashforth, B.E. (2017). Respect in organizations: Feeling valued as “we” and “me”. Journal of Management, 43. Sennett, R. (2003). Respect: The formation of character in an age of inequality Penguin. London. Zeigler-Hill, V.  (2006). Discrepancies between implicit and explicit self-esteem: Implications for narcissism and self-esteem instability. Journal of Personality, 74.

scholarly journals Implementación de un programa de Gimnasia Acrobática en Educación Secundaria para la mejora del autoconcepto (Implementation of acrobatic gymnastics in Secondary Education for the improvement of self-concept)

Retos ◽  
2015 ◽  
pp. 114-117
Author(s):  
Xoana Reguera López de la Osa ◽  
Águeda Gutiérrez-Sánchez
Keyword(s):  
Secondary Education ◽  
Social Life ◽  
Self Esteem ◽  
Self Control ◽  
Self Concept ◽  
Post Test ◽  
Questionnaire Form ◽  
Student’S T ◽  
Student’S T Test

En este artículo se presenta una propuesta educativa para trabajar las conductas prosociales como el liderazgo, la jovialidad, la sensibilidad social, el respeto y el autocontrol a través de las variables que están relacionadas de una manera directa con la Gimnasia Acrobática (esfuerzo, comunicación, cooperación, expresión emocional y creatividad). Con el fin de mejorar la convivencia en las aulas y centros escolares, preparando a los jóvenes para su incorporación a la vida activa y social de forma participativa y responsable. Se realizó un estudio de caso a 36 participantes de Educación Secundaria Obligatoria (ESO) con edades comprendidas entre los 14 y 17 años. Para comprobar la validez del programa se midieron los niveles de autoconcepto a través del cuestionario Autoconcepto Forma 5 (AF5). Los resultados obtenidos, de la prueba pre-test y post-test, fueron analizados a través de la prueba t de Student en la que se encontraron diferencias significativas. Se concluye que la Gimnasia Acrobática mejora los niveles de autoconcepto en aquellos sujetos con problemas físicos y/o emocionales ya que el discente, al sentirse partícipe de la actividad que está realizando, al tener que organizarse y cooperar con sus compañeros, se siente orgulloso y enriquecido corporal y emocionalmente.Palabras clave. Gimnasia Acrobática, Autoestima, Acrosport, Educación Secundaria Obligatoria.Abstract. We present an educational proposal to work prosocial behaviors such as leadership, joviality, social sensitivity, respect and self-control through the variables that are related in a direct way with the acrobatic gymnastics (effort, communication, cooperation, emotional expression and creativity). In order to improve relationships in classrooms and schools, to prepare young people for inclusion in social life active and participatory and accountable manner. A case study was conducted to 36 participants in Compulsory Secondary Education (ESO) aged between 14 and 17. To check the validity of the program self-concept levels were measured through the Self-Concept Questionnaire Form 5 (AF5). The results of the test pre-test and post-test were analyzed using the Student’s t test where significant differences were found. We conclude that the acrobatic gymnastics self-improvement levels in subjects with physical and/or emotional problems since the learner, to feel part of the activity you’re doing, having to organize and cooperate with peers, feel proud and enriched bodily and emotionally.Keywords. Acrobatic gymnastic, Self-esteem, Acrosport, Secondary Schools, Self-concept.

Can the Academic Self-Concept be Positive and Realistic?

2005 ◽  
Vol 19 (3) ◽  
pp. 129-132 ◽  
Author(s):  
Reimer Kornmann
Keyword(s):  
Academic Performance ◽  
Opposite Effect ◽  
Self Esteem ◽  
Point Of View ◽  
The Other ◽  
Self Concept ◽  
High Ability ◽  
Self Image ◽  
Other Hand

Summary: My comment is basically restricted to the situation in which less-able students find themselves and refers only to literature in German. From this point of view I am basically able to confirm Marsh's results. It must, however, be said that with less-able pupils the opposite effect can be found: Levels of self-esteem in these pupils are raised, at least temporarily, by separate instruction, academic performance however drops; combined instruction, on the other hand, leads to improved academic performance, while levels of self-esteem drop. Apparently, the positive self-image of less-able pupils who receive separate instruction does not bring about the potential enhancement of academic performance one might expect from high-ability pupils receiving separate instruction. To resolve the dilemma, it is proposed that individual progress in learning be accentuated, and that comparisons with others be dispensed with. This fosters a self-image that can in equal measure be realistic and optimistic.

Analysis of Self-Concept in Older Adults in Different Contexts

2004 ◽  
Vol 20 (4) ◽  
pp. 262-274 ◽  
Author(s):  
Manuel de Gracia Blanco ◽  
Josep Garre Olmo ◽  
María Marcó Arbonès ◽  
Pilar Monreal Bosch
Keyword(s):  
Older Adults ◽  
Nursing Home ◽  
Depressive Symptoms ◽  
External Validity ◽  
Aging Process ◽  
Well Being ◽  
Self Esteem ◽  
Self Concept ◽  
Self Perceptions ◽  
Discriminatory Capacity

Summary: Self-concept is a construct consisting of a group of specific self-perceptions that are hierarchically organized. Age-associated changes of self-concept are related to the individual's perception of the changes occurring throughout the aging process. The authors examined external validity and internal consistency of an instrument that has been developed to assess self-concept in older adults and examined self-concept's characteristics in two different contexts. Results confirm the multidimensionality of the scale and show a satisfactory external validity, indicating good discriminatory capacity. Findings support the hypothesis that older people who live in a nursing home have a poor self-esteem, self-concept, and psychological well-being and have a greater presence of depressive symptoms than people who live in their own home.

"Does what we think of ourselves matter? Self-concept and self-esteem in everyday life"

2006 ◽  
Author(s):  
William B. Swann ◽  
Christine Chang-Schneider ◽  
Katie Larsen McClarty
Keyword(s):  
Everyday Life ◽  
Self Esteem ◽  
Self Concept

Self-Concept Clarity and Self-Esteem in the Stress and Coping Process

2007 ◽  
Author(s):  
Sharon C. Lee ◽  
Eli Puterman ◽  
Anita Delongis
Keyword(s):  
Self Esteem ◽  
Stress And Coping ◽  
Self Concept ◽  
Coping Process ◽  
And Coping

Removing Self-stigma: The Successes of People with Schizophrenia in Removing Self-stigma Through Self-control

2018 ◽  
Vol 33 (3) ◽  
Author(s):  
Franciscus Adi Prasetyo ◽  
Jajang Gunawijaya
Keyword(s):  
Sampling Technique ◽  
Self Esteem ◽  
Study Data ◽  
Self Control ◽  
Study Quality ◽  
Data Display ◽  
Case Study Approach ◽  
Study Approach ◽  
Depth Interviews

Self-stigma experienced by people who experience schizophrenia has influence on reduced self-esteem, on powerlessness, the weakening of hope, and a motivation towards recovery. The aim of this study is to explain the efforts of people suffering schizophrenia to manage their self-stigma through self-control, using a case study approach. Based on the purposive sampling technique, five people with schizophrenia were selected as the cases to be studied. Data collection techniques utilized in-depth interviews, observation, and documentary studies. The analysis of the study data employed the stages of data reduction, data display, and data verification. Improvement in study quality employed the triangulation of data sources by checking the data to determine its consistency. The results of this study indicate that people with schizophrenia who have the ability to self-control can overcome self-stigma through changes in the manner of viewing themselves, self-training through activities, having endurance, having an honest approach, being able to explain schizophrenia from a positive viewpoint, having initiative, and having a positive attitude and the courage to face challenges.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document