scholarly journals Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет»

2021 ◽  
Vol 26 (4) ◽  
pp. 343-356
Author(s):  
V.I. Kravchenko ◽  
T.F Zakharchenko ◽  
Yu.M. Pysarenko ◽  
V.А. Kovtun ◽  
I.V. Gonchar ◽  
...  
Keyword(s):  
Physical Activity ◽  
Glucose Tolerance ◽  
Body Fat ◽  
Plasma Glucose ◽  
Fasting Plasma Glucose ◽  
Glycated Hemoglobin ◽  
Fasting Glucose ◽  
Moderate Physical Activity ◽  
Metabolic Equivalents ◽  
Total Body

Класичні «польові» епідеміологічні дослідження щодо факторів ризику розвитку цукрового діабету (ЦД) та серцево-судинної патології все ще рідкісні в Україні, через що оцінка поширеності ЦД 2-го типу (ЦД2) базується на екстраполяції з іноземних досліджень. Об’єктивні методи вимірювання фізичної активності (ФА), яку вважають одним із головних чинників профілактики ЦД2, в Україні мало відомі. Зокрема не з’ясовано, наскільки поширеним є серед дорослого населення України виконання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо мінімальної кількості помірної фізичної активності (150 хв/тиждень). Залишається недостатньо дослідженим питання про зв’язок композиції тіла та характеристик, що впливають на ризик розвитку ЦД2. Матеріал і методи. Наше дослідження представляє аналіз біохімічних, антропометричних та актиграфічних характеристик 50 рандомізовано відібраних сільських мешканців Київської області України (16 чоловіків із медіанним віком 63,5 року, 34 жінки з медіанним віком 58,0 року), у яких раніше не було діагностовано ЦД2. Після отриманої інформованої згоди всім досліджуваним проведено оральний тест толерантності до глюкози (ОТТГ) за методом ВООЗ (1999). Вимірювали рівні глюкози плазми крові натщесерце (fasting plasma glucose, FPG), глюкози плазми через 2 год після стандартного навантаження (2 hours plasma glucose, 2hPG), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХСЛВЩ), глікованого гемоглобіну (glycated hemoglobin, HbA1c), індекс маси тіла (ІМТ), окружність шиї (ОШ), окружність талії (ОТ) та окружність стегон (ОС). Визначили показники композиції тіла за допомогою методу біоелектричного імпедансу: пропорцію жиру тіла (body fat, %) та загальної води тіла (total body water, %). Актиграфічні вимірювання було проведено шляхом акселерометрії за допомогою програмного забезпечення ActiGraph. Моніторинг ФА відбувався протягом 7 днів за такими показниками: середня кількість метаболічних еквівалентів (metabolic equivalents, MET’s), частка ФА помірної інтенсивності за весь час носіння та записування акселерометра (moderate physical activity, ModPA, %) і показник помірної ФА — кількість хв/тиждень, накопичених у періодах тривалістю не менше 10 хв (ModPA, хв/тиждень). Статистичну обробку результатів проведено за пакетом MedStat. Результати. Серед досліджених осіб за даними ОТТГ та вимірювання HbA1c ЦД виявлено в 4 осіб (8%). Порушена глікемія натщесерце (impaired fasting glucose, IFG) за критеріями Американської діабетичної асоціації (АДА) (FPG: 5,6-6,9 ммоль/л) виявлена у 21 особи, а за критеріями ВООЗ (FPG: 6,1-6,9 ммоль/л) — у 7 осіб. IFG незалежно від застосованого критерію не виявляє зв’язку з рівнем ФА. Порушена толерантність до глюкози (impaired glucose tolerance, IGT: 2hPG 7,8-11,0 ммоль/л) виявлена в 5 осіб. За рівнем глікемії, HbA1c та ліпідів не виявлено зв’язку з ФА. Жінки не відрізнялися від чоловіків за віком, мали більший ІМТ (35,08±5,53 проти 27,43±4,98, р<0,001) і більшу частку жиру тіла (45,8±5,7% проти 26,3±5,5%, р<0,001). Водночас, показники ФА у чоловіків і жінок не відрізнялися, були дуже низькими й мали помірну негативну кореляцію з віком (р<0,05). Результати наведені як середнє арифметичне та стандартне відхилення (M±SD). Лише в одного чоловіка та двох жінок було досягнуто рекомендований рівень помірної ФА (150 хв/тиждень). Серед осіб з IGT кількість ФА виявилась меншою: MET’s — 1,22±0,07 проти 1,32±0,19, р=0,023; помірна ФА — 6,95±2,3% проти 10,41±6,43%, р=0,020. Висновки. Виявлена поширеність раніше не діагностованого ЦД2 близька до результатів наших попередніх досліджень та сучасних оцінок поширеності ЦД2 серед дорослого населення у світі. Рівень ФА, оціненої об’єктивним методом актиграфії, виявився нижчим у групі осіб з IGT. Подальші дослідження зможуть прояснити питання профілактичної ефективності ФА в різних групах ризику ЦД2.

scholarly journals Insulin sensitivity and glucose tolerance improve in patients with acromegaly converted from depot octreotide to pegvisomant

2003 ◽  
pp. 521-527 ◽  
Author(s):  
WM Drake ◽  
SV Rowles ◽  
ME Roberts ◽  
FK Fode ◽  
GM Besser ◽  
...  
Keyword(s):  
Body Composition ◽  
Insulin Sensitivity ◽  
Glucose Tolerance ◽  
Plasma Glucose ◽  
Fasting Plasma Glucose ◽  
Fasting Glucose ◽  
Model Assessment ◽  
Median Dose ◽  
Fasting Plasma ◽  
Igf I

AIM AND METHOD: Insulin resistance leading, in some cases, to glucose intolerance is an important contributory factor to the cardiovascular morbidity and mortality associated with acromegaly. The aim of this study was to document changes in insulin sensitivity (IS) in a group of seven patients with acromegaly (three male, four female, mean+/-s.d. age 59+/-13 Years) treated initially with a stable dose of depot octreotide (OT; median dose 30 mg four times weekly, range 10-30 mg) for a median of 18 Months (range 16-19 Months) and who were then transferred to treatment with pegvisomant (median dose 15 mg daily, range 10-20 mg) for a median of 8 Months (range 7-9 Months). IS was assessed by homeostatic model assessment (HOMA) using fasting glucose and insulin concentrations and by a short insulin tolerance test (sITT). Body composition was assessed by dual energy X-ray absorptiometry. RESULTS: Mean+/-s.d. serum IGF-I concentrations during therapy with OT and with pegvisomant were not statistically different (283+/-119 ng/ml on OT vs 191+/-39 ng/ml on pegvisomant (P=0.4)). However, mean+/-s.d. fasting plasma glucose fell from 6.2+/-1.0 mmol/l on OT to 5.2+/-0.6 mmol/l on pegvisomant (P=0.017) and was lower on pegvisomant in all seven patients. In four patients, fasting plasma glucose fell from values diagnostic of diabetes mellitus or impaired fasting glucose on OT to within the normal range on pegvisomant. Mean+/-s.d. peripheral IS (by sITT) increased from 139+/-39 micromol/l per min on OT to 169+/-59 micromol/l per min on pegvisomant (P=0.037). Mean+/-s.d. IS (by HOMA %S) was unchanged over the course of the study (149.1+/-43.7% on OT vs 139.9+/-76.6% on pegvisomant, P=0.28). Mean+/-s.d. pancreatic beta-cell secretory function (HOMA %B) improved significantly on pegvisomant compared with OT (49.4+/-19.2% vs 82.4+/-43.5%, P=0.01). No statistically significant change in total fat (P=0.3), % fat (P=0.28) or circulating non-esterified fatty acids (P=0.35) was observed. CONCLUSIONS: IS and glucose tolerance improved in patients converted from OT therapy to pegvisomant, without a change in body composition and even when serum IGF-I concentrations remained equally well controlled. This may be an important factor in the choice of medical therapy for patients with acromegaly.

scholarly journals Effect of a 4 week physical training program on plasma concentrations of inflammatory markers in patients with abnormal glucose tolerance

2006 ◽  
Vol 154 (4) ◽  
pp. 577-585 ◽  
Author(s):  
Andreas Oberbach ◽  
Anke Tönjes ◽  
Nora Klöting ◽  
Mathias Fasshauer ◽  
Jürgen Kratzsch ◽  
...  
Keyword(s):  
Regression Analysis ◽  
Insulin Sensitivity ◽  
Glucose Tolerance ◽  
Body Fat ◽  
Plasma Glucose ◽  
Fasting Plasma Glucose ◽  
Physical Training ◽  
Plasma Concentrations ◽  
Percentage Body Fat ◽  
Fasting Plasma

Objective: Subclinical chronic inflammation could be a unifying factor linking type 2 diabetes (T2D) and atherosclerosis. The beneficial effects of physical activity on a reduced risk of coronary heart disease could at least in part be mediated by improved markers of inflammation. Research design and methods: The aim of this study was to determine the effect of 4 weeks of physical training on plasma concentrations of interleukin (IL)-6, C-reactive protein (CRP), adiponectin and IL-10 in 60 individuals with normal glucose tolerance, impaired glucose tolerance (IGT) or T2D. Results: In patients with IGT and T2D, significant improvement in body fat, fitness level, glucose metabolism and insulin sensitivity after 4 weeks of physical training was associated with significantly improved plasma concentrations of adiponectin and CRP, but not IL-6. Regression analysis demonstrated only for the anti-inflammatory parameters adiponectin and IL-10 a significant relationship with the decrease in fasting plasma glucose, whereas changes in IL-6 and CRP were not significantly related to changes in fasting plasma glucose, body fat, maximal oxygen uptake, or insulin sensitivity. In a multivariate linear regression analysis, only changes in circulating adiponectin, fasting plasma glucose and percentage body fat were determinants of changes in insulin sensitivity. Conclusions: Physical training was associated with a near normalization of adiponectin and CRP plasma concentrations in subjects with IGT and T2D. Increased insulin sensitivity after training was most strongly related to changes in adiponectin plasma concentrations, in fasting plasma glucose and percentage body fat, whereas changes in IL-6, IL-10 and CRP plasma concentrations did not significantly contribute to improved insulin sensitivity.

Fasting Plasma Glucose Concentration in Relation to Nutritional Status Indicator and Physical Activity Level among Schizophrenia Patient

2018 ◽  
Vol 2 (1) ◽  
pp. 1
Author(s):  
Della MW Cintakaweni ◽  
Saptawati Bardosono ◽  
Hervita Diatri
Keyword(s):  
Physical Activity ◽  
Nutritional Status ◽  
Plasma Glucose ◽  
Fasting Plasma Glucose ◽  
Schizophrenia Patient ◽  
Activity Level ◽  
Plasma Glucose Concentration ◽  
Fasting Plasma ◽  
Status Indicator ◽  
Fasting Plasma Glucose Concentration

Diabetes mellitus is often accompanied to schizophrenia patient. This condition probably related to genetic, antipsychotic drugs and the development of schizophrenia that can lead to an unhealthy lifestyle, such as sedentary lifestyle and the increased of dietary intake. Cross-sectional study was held in Psychiatry Department Cipto Mangunkusumo Hospital during May to June 2014 to determine the correlation between fasting plasma glucose concentration in schizophrenia patient to their nutritional status indicator and physical activity level. Forty-seven subjects finished the study protocol. The result showed that the fasting plasma glucose concentration in schizophrenia patient has no correlation with nutritional status indicator and physical activity level, in which 91.5% subject had normal fasting plasma glucose. However, there is a need for further investigation because 31.9% subject was overweight, 48.9% subject was obesity and 74.5% subject had central obesity.

scholarly journals Regular Practice of Moderate Physical Activity by Older Adults Ameliorates Their Anti-Inflammatory Status

Nutrients ◽  
2018 ◽  
Vol 10 (11) ◽  
pp. 1780 ◽  
Author(s):  
Miguel Ferrer ◽  
Xavier Capó ◽  
Miquel Martorell ◽  
Carla Busquets-Cortés ◽  
Cristina Bouzas ◽  
...  
Keyword(s):  
Physical Activity ◽  
Older Adults ◽  
Body Composition ◽  
Healthy Aging ◽  
The Body ◽  
Moderate Physical Activity ◽  
Metabolic Equivalents ◽  
Inflammatory Status ◽  
Anti Inflammatory ◽  
Regular Practice

A chronic inflammatory state is a major characteristic of the aging process, and physical activity is proposed as a key component for healthy aging. Our aim was to evaluate the body composition, hypertension, lipid profile, and inflammatory status of older adults, and these factors’ association with physical activity. A total of 116 elderly volunteers were categorized into terciles of quantitative metabolic equivalents of task (MET). Subjects in the first and third terciles were defined as sedentary and active subjects, respectively. Anthropometric and biochemical parameters, hemograms, and inflammatory markers were measured in plasma or peripheral mononuclear blood cells (PBMCs). The active groups exercised more than their sedentary counterparts. The practice of physical activity was accompanied by lower weight, fat mass, body mass index, and diastolic blood pressure when compared to a more sedentary life-style. Physical activity also lowered the haematocrit and total leukocyte, neutrophil, and lymphocyte counts. The practice of exercise induced a decrease in the IL-6 circulating levels and the TLR2 protein levels in PBMCs, while the expression of the anti-inflammatory IL-10 was activated in active subjects. The regular practice of physical activity exerts beneficial effects on body composition and the anti-inflammatory status of old people.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document