scholarly journals Identification of enterobacteria in free-living nonhuman primates in an urban park in the northern Region of the State of Paraná, Brazil

2018 ◽  
Vol 39 (3) ◽  
pp. 1115 ◽  
Author(s):  
Melissa Marchi Zaniolo ◽  
Aliny Fernanda de Oliveira ◽  
Rafael Dos Santos Tramontin ◽  
Isabela Carvalho dos Santos ◽  
Robson Michel Delai ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Nonhuman Primates ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Northern Region ◽  
The State ◽  
Edwardsiella Tarda ◽  
Urban Park ◽  
Free Living ◽  
Erwinia Herbicola ◽  
Serratia Rubidaea

Populations of nonhuman primates are often considered to be a link in the chain of emerging infectious diseases, as they are reservoirs for different zoonotic pathogens. The objective of this study was to identify the presence of bacteria from the family Enterobacteriaceae in free-living nonhuman primates. The research was carried out in an urban park located in a city in the northern region of the State of Paraná, Brazil. The animals were captured in Tomahawk-type traps and chemically restrained, being oral and rectal samples collected with sterile swabs. For bacterial isolation, the samples were seeded on MacConkey agar plates and grown under anaerobic conditions. The subsequent identification was conducted using a commercial biochemical kit. Sixteen primates identified as black-capuchin-monkeys (Sapajus nigritus) were captured. Seven different enterobacterial species were identified from the oral cavity swabs: six Escherichia coli (42.9%), three Kluyvera species (21.40%), one Serratia rubidaea (7.14%), one Enterobacter aerogenes (7.14%), one Enterobacter cloacae (7.14%), one Hafnia alvei (7.14%), and one Erwinia herbicola (7.14%). Seven different species were identified from the rectal swabs: six Escherichia coli (40%), three Kluyvera species (20%), two Enterobacter aerogenes (13.32%), one Erwinia herbicola (6.67%), one Serratia rubidaea (6.67%), one Pragia fontium (6.67%), and one Edwardsiella tarda (6.67%). The results indicate that the isolated bacteria belong mainly to the human microbiota and had crossed the interspecific barrier, contaminating the nonhuman primates.

Inhibición de enterobacterias portadoras de carbapenemasas con secreciones peptídicas de anfibios nativos ecuatorianos.

2017 ◽  
Vol 34 (1-2) ◽  
pp. 85-98
Author(s):  
Camila Cilveti ◽  
Miryan Rivera ◽  
Mercedes Rodríguez Riglos ◽  
Iliana Alcocer
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Serratia Marcescens ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Morganella Morganii ◽  
Serratia Rubidaea

La resistencia bacteriana representa un problema para la salud pública, especialmente la producida por enzimas llamadas betalactamasas, que bloquean a un grupo importante de antibióticos, los betalactámicos, utilizados ampliamente para el tratamiento de infecciones en seres humanos. Las enterobacterias productoras de betalactamasas de espectro extendido (BLEEs) son las más preocupantes, pues son un grupo importante dentro de la etiología de las infecciones tanto severas como no severas. Los carbapenemes son antibióticos betalactámicos para el tratamiento de infecciones causadas por enterobacterias BLEE, que están resultando ineficientes por el aparecimiento de cepas resistentes a estos antibióticos. Ante la escasez de otras opciones terapéuticas, el presente estudio tuvo como objetivo caracterizar molecularmente carbapenemasas en  enterobacterias y analizar su posible inhibición con secreciones peptídicas de un bufónido nativo ecuatoriano. Se caracterizaron 57 enterobacterias resistentes a carbapenemes de pacientes hospitalizados. Esta población fue caracterizada molecularmente, encontrándose los genes blaKPC, blaGES, blaVIM y blaIMP. Los genes con mayor prevalencia fueron blaKPC y blaGES, seguidos por blaVIM y blaIMP. Todos los aislados fueron inhibidos por el péptido. La concentración inhibitoria mínima fue 250 μg/ml para Klebsiella pneumoniae, Serratia marcescens, Enterobacter aerogenes y E. cloacae, 125 μg/ml para Morganella morganii, 62.5 μg/ml para Klebsiella oxytoca y Serratia rubidaea y 31.3 μg/ml para Escherichia coli. La presencia de genes para betalactamasas en elementos móviles facilita su propagación. Por esta razón la importancia de analizar nuevos compuestos antimicrobianos.

scholarly journals AVALIAÇÃO MICROBIOLÓGICA DA QUALIDADE DA ÁGUA DO CÓRREGO SÃO JOÃO, PORTO NACIONAL-TO, BRASIL.

2002 ◽  
Vol 2 (2) ◽  
pp. 174
Author(s):  
Kleiber Pessoa Borges ◽  
Aparecido Osdimir Bertolin
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Proteus Mirabilis ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Edwardsiella Tarda ◽  
Citrobacter Freundii ◽  
Serratia Odorifera ◽  
Citrobacter Diversus

O Córrego São João tem sua nascente situada na Fazenda Pilão, no município de Porto Nacional-TO, abrange várias propriedades rurais, e na zona urbana alguns bairros representativos, como: Jardim Querido, Jardim Umuarama, Santa Helena e Vila Nova, desembocando no Rio Tocantins. Tanto em zonas rurais como urbanas, o rio recebe contribuições de resíduos poluidores (químicos, físicos e biológicos), no entanto, suas águas vêm sendo utilizadas principalmente para abastecimento público e irrigação. Mediante a amostragem sistemática, em pontos estratégicos ao longo do córrego, fez-se avaliação da qualidade da água, por meio de indicador bacteriano. As amostras coletadas foram analisadas microbiologicamente pelas técnicas de Tubos Múltiplos e Membrana Filtrante; e meios de cultura específicos para Enterobacteriaceae. Os valores mínimos e máximos encontrados para coliformes totais (CT) e coliformes fecais (CF) por 100 mL foram respectivamente: 0,17 x 102 - 660,0 x 102; 2,0 x 102 - 300,0 x 102. Foram isoladas e identificadas as espécies: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Serratia odorifera, Salmonella sp e Edwardsiella tarda nos diferentes pontos de coleta. Concluiu-se que as águas do Córrego São João são impróprias para consumo humano, sem prévia desinfecção e para irrigação de hortas e outros tipos de alimentos consumidos pela população.

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

Assessment of the state of the heat economy of the Republic of Sakha (Yakutia)

2020 ◽  
Vol 93 (4) ◽  
pp. 88-100
Author(s):  
V. R. Darbasov ◽  
◽  
M. Р. Solomonov ◽  
Keyword(s):  
Supply And Demand ◽  
Northern Region ◽  
Heat Energy ◽  
The State ◽  
Resource Saving ◽  
The North ◽  
Production And Consumption ◽  
Fixed Assets ◽  
The Republic ◽  
Heat Energy Market

The article assesses the state of the heat economy of the Northern region. The purpose of the article is to reveal the reasons for chronic backwardness of the region's industry from the average Russian indicators. To achieve the goal, solved the following problems: the features of heat economy in the North, analyzes the housing development, production and consumption of heat energy, as the sources of heat energy and heat networks, and also reforms in the heat economy of the region, based on which conclusions on assessment of the heat economy of the region. In recent years, there has been a twofold decrease in the rate of renewal of fixed assets of the heat economy against the norm, low rates of introduction of the resource-saving technologies in the heat economy, and in general, in the housing and communal services of the region. The level of marginal balance of supply and demand in the heat energy market is determined. The article is written to correct the decisions of the Federal and regional Executive authorities in terms of ensuring the reliability of heat economy of the Northern region.

scholarly journals Prevalence of Eimeria spp. in calves from dairy farms in northern Paraná state, Brazil

2018 ◽  
Vol 27 (1) ◽  
pp. 118-122
Author(s):  
Sérgio Tosi Cardim ◽  
Mércia Seixas ◽  
Victor Bittencourt Dutra Tabacow ◽  
Alessandra Taroda ◽  
Priscilla Gomes Carneiro ◽  
...  
Keyword(s):  
Species Identification ◽  
Dairy Farms ◽  
Northern Region ◽  
The State ◽  
Pathogenic Species ◽  
Eimeria Spp ◽  
High Prevalence ◽  
The World ◽  
Cattle Herds ◽  
First Time

Abstract Bovine coccidiosis is a disease of major importance in cattle herds across the world. The disorder mainly affects young calves, and E. bovis and E. zuernii are considered the most pathogenic species of the genus, however, E. alabamensis have been described in grazing calves. In this study, the prevalence of Eimeria spp. was evaluated in calves on dairy farms in the northern region of the state of Paraná, Brazil. Four hundred calves on 44 dairy farms were tested for the presence of coccidian oocysts. The positives were re-examined and the oocysts were morphometrically analyzed for species identification. All the farms were contaminated and 205 animals (51.25%) presented Eimeria spp. oocysts. Among these, 146 animals (71.22%) were co-infected by two or more species of coccidia. Ten species of Eimeria were identified: E. bovis (in 30.25% of the positive samples), E. alabamensis (26.75%), E. zuernii (22.00%), E. ellipsoidalis (18.50%), E. auburnensis (13.75%), E. canadensis (8.00%), E. cylindrica (7.25%), E. subspherica (5.00%), E. bukidnonensis (3.00%) and E. brasiliensis (0.75%). This study demonstrates the high prevalence of Eimeria spp. in the northern region of Paraná, Brazil, and detection for the first time in our region the pathogenic species E. alabamensis.

scholarly journals Distribution of Edwardsiella tarda and Hydrogen Sulfide-producing Escherichia coli in Healthy Persons

1976 ◽  
Vol 50 (1) ◽  
pp. 10-17 ◽  
Author(s):  
Takashi ONOGAWA ◽  
Takeshi TERAYAMA ◽  
Hiroshi ZENYOJI ◽  
Yuji AMANO ◽  
Ken SUZUKI
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Hydrogen Sulfide ◽  
Edwardsiella Tarda ◽  
Healthy Persons

Fate of Escherichia coli O157:H7 and Other Coliforms in Commercial Mayonnaise and Refrigerated Salad Dressing

1995 ◽  
Vol 58 (1) ◽  
pp. 13-18 ◽  
Author(s):  
ERROL V. RAGHUBEER ◽  
JIM S. KE ◽  
MICHAEL L. CAMPBELL ◽  
RICHARD S. MEYER
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Storage Temperature ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Antimicrobial Effect ◽  
Coliform Bacteria ◽  
Escherichia Coli O157 ◽  
Salad Dressing ◽  
E Coli ◽  
Survival Pattern ◽  
High Level

Commercial mayonnaise and refrigerated ranch salad dressing were inoculated at two levels with two strains of Escherichia coli O157:H7, a non-pathogenic E. coli, and the non-fecal coliform Enterobacter aerogenes. Results showed that at the high inoculation level (>106 colony forming units [CFU]/g) in mayonnaise stored at room temperature (ca. 22°C) both strains of O157:H7 were undetected at 96 h. At the high inoculation level, all strains of coliform bacteria tested survived longer in salad dressing stored at 4°C than in mayonnaise stored at 22°C. The O157:H7 strains were still present at low levels after 17 days. The survival time in the low-level inoculum (104CFU/g) study decreased, but the survival pattern in the two products was similar to that observed in the high-level inoculum study. Slight differences in survival among strains were observed. The greater antimicrobial effect of mayonnaise may be attributable to differences in pH, water activity (aw), nutrients, storage temperature, and the presence of lysozyme in the whole eggs used in the production of commercial mayonnaise. Coliform bacteria survived longer in refrigerated salad dressing than in mayonnaise particularly at the high-level inoculum. Both mayonnaise (pH 3.91) and salad dressing (pH 4.51) did not support the growth of any of the microorganisms even though survival was observed.

scholarly journals Contaminación con bacterias patógenas de estetoscopios del personal médico en un hospital de nivel III en Lima, Perú

2016 ◽  
Vol 27 (2) ◽  
pp. 83 ◽  
Author(s):  
José Enrique Oliva-Menacho ◽  
Marco Antonio García-Hjarles ◽  
José Arturo Oliva-Candela ◽  
Hugo Saturnino De la Cruz-Roca
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Macconkey Agar ◽  
Acinetobacter Spp ◽  
Staphylococcus Spp ◽  
Hospital General

Objetivos: Determinar el grado de contaminación bacteriana con bacterias patógenas de los estetoscopios del personal médico en un hospital general de Lima, Perú. Material y métodos: Estudio de tipo observacional, descriptivo y transversal, realizado en el Hospital Nacional Arzobispo Loayza, entre los meses de enero y juniodel 2013. Se estudiaron 124 muestras de estetoscopios del personal médico en las siguientes áreas: UCI 20; neonatología 13; quemados 3; medicina 52; emergencia 36. Se recolectaron las muestras con hisopos humedecidos, en condiciones estériles (En presencia de un mechero de vidrio para alcohol) y luego fueron introducidos en tuboscon preparado de caldo BHI (Infusión cerebro corazón) para ser incubados por 24 horas a 37°C; se cultivó en Agar sangre, Agar MacConkey, Agar manitol y Agar cetrimidepara su posterior determinación de bacterias patógenas por procedimientos bioquímicos ,luego se identificó la susceptibilidad bacteriana con la técnica de Kirby- Bauer. Resultados: De los 124 estetoscopios estudiados; 114 (91,9%) estuvieron contaminados; se aislaron 123 cepasbacterianas: Staphylococcus spp coagulasa negativa 106(86,1%), Staphylococcus aureus 5(4,0%), Enterobacter aerogenes 4 (3,2%), Acinetobacter spp 2(1,6%), Pseudomonas aeruginosa 4(3,2%), Klebsiella Pneumoniae 1(0,8%) y Escherichia coli 1(0,8%). Conclusiones: El aislamiento de bacterias patógenas sugiere que el estetoscopio debe ser considerado como un vector de la infección nosocomial.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document