scholarly journals Perfil de sensibilidade a antibióticos de um isolado de Providencia rettgeri proveniente de equino

2021 ◽  
Vol 20 (3) ◽  
pp. 413-417
Author(s):  
Luiz Eduardo Lacerda ◽  
Ricardo Wagner Portela
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Providencia Rettgeri

  Introdução: a meningite bacteriana em equinos é uma enfermidade frequente em animais jovens. Streptococcus spp., Staphylococcus aureus e Escherichia coli são as bactérias mais comumente isoladas nesses casos. Apesar da bactéria Providencia rettgeri já ter sido isolada em casos de meningite humana e de crocodilo, não há relatos de seu isolamento em equinos. Objetivo: relatar o isolamento e a identificação da bactéria P. rettgeri de um potro com sintomas neurológicos e avaliar o perfil de sensibilidade a antibióticos deste isolado. Metodologia: o isolamento foi realizado a partir do líquido cefalorraquidiano do potro, por meio de cultivo em meio ágar chocolate. Após isolamento, as colônias formadas foram identificadas por equipamento Biotyper, baseado em espectrometria de massa. O perfil de sensibilidade foi definido por teste de difusão em discos, seguindo metodologia relatada pelo CLSI M2-A8 em 2003, sendo a bactéria classificada como resistente, padrão indeterminado ou sensível aos antibióticos, de acordo com o descrito pelo EUCAST em 2021. Resultados: este é o primeiro relato do isolamento de P. rettgeri como agente etiológico de meningite em potro. Dos 15 antibióticos testados, a bactéria foi resistente a 9, sensível a 5 e com padrão indeterminado a 1 antibiótico. Conclusão: nossos resultados indicam que P. rettgeri deve ser considerada entre possíveis agentes etiológicos de quadros neurológicos em equinos e que testes de sensibilidade a antibiótico são fundamentais, uma vez que essa bactéria já apresenta resistência a diversos antibióticos disponíveis comercialmente.

scholarly journals Fatores de risco e perfil do uso de antimicrobianos entre pacientes com infecção no trato urinário em uma unidade de terapia intensiva

2021 ◽  
Vol 10 (3) ◽  
pp. e43910313516
Author(s):  
Lucas Harassim ◽  
Olibio Lopes Fiebig da Silva ◽  
Luiz Felipe Soares Pinheiro ◽  
Elber José Assaiante dos Santos ◽  
Cláudio Daniel Cerdeira ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Citrobacter Freundii ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli ◽  
Terapia Intensiva

A Infecção no Trato Urinário (ITU) acometendo pacientes em Unidades de Terapia Intensiva (UTIs) é uma realidade preocupante, agravada pelo uso irracional de antimicrobianos e a alarmante multirresistência em microrganismos. Nós avaliamos o nível de assertividade quanto ao uso de antimicrobianos durante à antibioticoterapia empírica (ATE), em pacientes diagnosticados com ITU, comparando tal tratamento farmacológico empírico e o realizado após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada), além disto, estimamos a prevalência dos agentes etiológicos e analisamos os fatores de risco associados. Este é um estudo observacional e transversal, realizado em 2015, no qual foram avaliados pacientes de ambos os sexos e todas as idades apresentando ITU e submetidos à antibioticoterapia, internados em uma UTI de um hospital no sul de Minas Gerais, Brasil. Dos 49 pacientes avaliados (28 mulheres [M] e 21 homens [H]), a média de idade foi 55±19 anos (IC(95) 49-61) e a faixa etária ≥70 anos foi a predominante. Quatorze diferentes microrganismos foram causadores de ITUs, sendo que 28,3% (IC(95%) 16,2-40,4) dos isolados clínicos tiveram Escherichia coli como o agente etiológico (33,3% H e 28,6% M); 18,9% (IC(95%) 8,3-29,4) Acinetobacter baumannii (33,3% H e 10,7% M); 15,1% (IC(95%) 5,5-24,7) Klebsiella pneumoniae (19% H e 14,3% M); 11,3% Pseudomonas aeruginosa (9,5% H e 14,3% M); 5,7% Enterobacter aerogenes (14,3% H); 3,8% Klebsiella oxytoca; 3,8% Staphylococcus aureus (7,1% M); e 1,9% para cada um dos seguintes microrganismos: Enterococcus faecalis (4,8% H); Proteus mirabilis (3,6% M); Enterobacter cloacae (3,6% M); Providencia rettgeri (4,8% H); Citrobacter koseri (3,6% M); Citrobacter freundii (3,6% M); e Fungos leveduriformes (4,8% H). As prevalências de ITUs causadas por A. baumannii e P. aeruginosa foram influenciadas pelo sexo (χ² com p<0,001). No sexo masculino, houve correlações positivas “substanciais” entre o aumento da idade (em anos) e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,69) ou entre idades menos avançadas e a prevalência de ITU causada por A. baumannii (r = -0,7). No sexo feminino, houve uma correlação positiva “extremamente forte” entre o aumento da idade e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,94; IC(95) 0,66-0,99; p<0,0014). Os antibióticos mais utilizados de forma empírica (ATE) foram: Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,7-24,1), Cefepima (14,3%) e Vancomicina (10%), e após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada): Ceftazidima (16,3% IC(95%) 6-26,7), Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,5-24,1), Polimixina B (10,2%), Imipenem (10,2%) e Ampicilina + Sulbac. (8,2%). Em 20% dos casos, as terapias empíricas (ATE) foram consideradas “inapropriadas/não acertadas”. Contudo, também devemos ter ciência da necessidade clínica e quanto ao imediatismo para o tratamento de uma ITU em UTI, uma vez que a doença pode ser fatal se uma terapia não for instituída, portanto, nós aconselhamos avaliações mais minuciosas, tanto da racionalidade do uso de antibióticos, quanto dos fatores de risco para o desenvolvimento de ITUs em UTIs.

scholarly journals Actividad antimicrobiana de cuatro variedades de plantas frente a patógenos de importancia clínica en Colombia

Nova ◽  
2017 ◽  
Vol 15 (27) ◽  
pp. 119 ◽  
Author(s):  
Cristian Nicolás Rodríguez Pava ◽  
Andrés Gabriel Zarate Sanabria ◽  
Ligia Consuelo Sánchez Leal
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Candida Albicans ◽  
Streptococcus Pneumoniae ◽  
Eichhornia Crassipes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Taraxacum Officinale ◽  
Sambucus Nigra ◽  
Providencia Rettgeri

<p>Objetivo. Evaluar la actividad antimicrobiana de los extractos de las plantas Bauhinia sp., Sambucus nigra, Eichhornia crassipes y Taraxacum officinale frente a patógenos de importancia clínica. Método. La metodología incluyó la adquisición, secado, maceración, molienda, preparación de los extractos crudos etanólicos y concentración por rotaevaporación, análisis fitoquimico y se<br />separaron las fracciones por cromatografía en capa fina. Las pruebas antimicrobianas se realizaron con diferentes concentraciones de los extractos según las indicaciones de Clinical and Laboratory Standars Institute. Los microorganismos utilizados fueron Enterococcus faecium resistente a<br />vancomicina, Streptococcus pneumoniae, Klebsiella pneumoniae con presencia de KPC, Providencia rettgeri con presencia de ESBLs, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Staphylococcus aureus β-lisina y Candida albicans. Resultados. Las cromatografías permitieron comprobar la presencia de flavonoides, terpenos, saponinas, fenoles, quinonas y alcaloides que han<br />sido reportados con actividad antimicrobiana. En los ensayos de susceptibilidad antimicrobiana se encontró que los extractos presentaban diversos grados de inhibición frente a los microrganismos de estudio, siendo el más eficaz los tallos de T. officinale. Conclusión. Se puede concluir que los extractos vegetales podrían ser una alternativa de tratamiento para infecciones nosocomiales.</p>

Antimicrobial and cytotoxic activity of Macrophomina phaseolina isolated from gummosis infected citrus reticulata

2013 ◽  
pp. 125-133
Author(s):  
Rubal C Das ◽  
Rajib Banik ◽  
Robiul Hasan Bhuiyan ◽  
Md Golam Kabir
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Brine Shrimp ◽  
Inhibitory Concentration ◽  
Lethal Dose ◽  
Macrophomina Phaseolina ◽  
Chloroform Extract ◽  
Citrus Reticulata ◽  
Gram Negative Bacteria ◽  
Gram Negative

Macrophomina phaseolina is one of the pathogenic organisms of gummosis disease of orange tree (Citrus reticulata). The pathogen was identified from the observation of their colony size, shape, colour, mycelium, conidiophore, conidia, hyaline, spore, and appressoria in the PDA culture. The crude chloroform extracts from the organism showed antibacterial activity against a number of Gram positive and Gram-negative bacteria. The crude chloroform extract also showed promising antifungal activity against three species of the genus Aspergillus. The minimum inhibitory concentration (MIC) of the crude chloroform extract from M. phaseolina against Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Escherichia coli, and Shigella sonnie were 128 ?gm, 256 ?gm, 128 ?gm and 64 ?gm/ml respectively. The LD50 (lethal dose) values of the cytotoxicity assay over brine shrimp of the crude chloroform extract from M. phaseolina was found to be 51.79 ?gm/ml. DOI: http://dx.doi.org/10.3329/cujbs.v5i1.13378 The Chittagong Univ. J. B. Sci.,Vol. 5(1 &2):125-133, 2010

Screening and antimicrobial activity of actinomycetes isolated from the rhizosphere of Clitoria ternatea

2016 ◽  
Vol 1 (01) ◽  
Author(s):  
Vemavarapu Bhaskara Rao ◽  
Kandlagunta Guru Prasad ◽  
Krishna Naragani ◽  
Vijayalakshmi Muvva
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Antimicrobial Activity ◽  
Candida Albicans ◽  
Calcium Carbonate ◽  
Rhizosphere Soil ◽  
Soil Samples ◽  
Antimicrobial Spectrum ◽  
Clitoria Ternatea ◽  
Primary Screening

The air dried rhizosphere soil samples pretreated with calcium carbonate was employed for the isolation of actinomycete strains. Serial dilution plate technique was used for the isolation of actinomycetes. A total of 20 actinomycete strains designated as BS1-BS20 were isolated from the rhizosphere of medicinal plant Clitoria ternatea. All the 20 strains were subjected to primary screening for antimicrobial activity. Among the 20 strains screened, 10 strains exhibited high antimicrobial spectrum against Staphylococcus aureus, Escherichia coli and Candida albicans.

Synthesis, photosensitization and antimicrobial activity evaluation of some novel Merocyanine dyes

2019 ◽  
Author(s):  
Chem Int
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Antimicrobial Activity ◽  
Aspergillus Flavus ◽  
Elemental Analysis ◽  
Cyanine Dyes ◽  
Fungal Strains ◽  
Activity Evaluation ◽  
Visible Spectra ◽  
Merocyanine Dyes

Novel acyclic and cyclic merocyanine dyes derived from the nucleu of furo [(3,2-d) pyrazole; ( d 2 , 3 )imidazole]were prepared. The electronic visible absorptionspectra of all the synthesized new cyanine dyes were examined in 95% ethanolsolution to evaluate their photosensitization properties. Antibacterial andantifungal activities for some selected dyes were tested against various bacterialand fungal strains (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Aspergillus flavus andCandida albicans) to evaluate their antimicrobial activity. Structural identificationwas carried out via elemental analysis, visible spectra, IR and 1H NMRspectroscopic data.

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

Activité antibactérienne de l’huile essentielle de Pelargonium x asperum et son potentiel synergique avec la nisine

2019 ◽  
Vol 17 (3) ◽  
pp. 140-148 ◽  
Author(s):  
A. Ouelhadj ◽  
L. Ait Salem ◽  
D. Djenane
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Nous Avons ◽  
Activité Antibactérienne

Ce travail vise l’étude de l’activité antibactérienne de l’huile essentielle (HE) de Pelargoniumx asperum et de la bactériocine, la nisine seul et en combinaison vis-à-vis de six bactéries dont quatre sont multirésistantes d’origine clinique. L’activité antibactérienne in vitro a été évaluée par la méthode de diffusion sur gélose. La concentration minimale inhibitrice (CMI) est aussi déterminée pour HE. Les résultats ont révélé une activité antibactérienne significative exercée par HE visà-vis de Staphylococcus aureus (ATCC 43300), Staphylococcus aureus et Escherichia coli avec des diamètres d’inhibition de 36,00 ; 22,50 et 40,00 mm, respectivement. Cependant, l’HE de Pelargonium asperum a montré une activité antibactérienne supérieure par rapport à la nisine. Les valeurs des CMI rapportées dans cette étude sont comprises entre 1,98–3,96 μl/ml. Les combinaisons réalisées entre HE et la nisine ont montré un effet additif vis-à-vis de Escherichia coli (ATCC 25922) avec (50 % HE Pelargonium asperum + 50 % nisine). Par contre, nous avons enregistré une synergie vis-à-vis de Klebsiella pneumoniae avec (75 % HE Pelargonium asperum + 25 % nisine) et contre Pseudomonas aeruginosa avec les trois combinaisons testées. Les résultats obtenus permettent de dire que l’HE de Pelargonium asperum possède une activité antibactérienne ainsi que sa combinaison avec la nisine pourrait représenter une bonne alternative pour la lutte contre l’antibiorésistance.

Chemical Composition and Antibacterial Activity of Essential Oils of Three Medicinal Plants from Algerian Semi-Arid Climatic Zone

2018 ◽  
Vol 16 (S1) ◽  
pp. S155-S163 ◽  
Author(s):  
S. Mehalaine ◽  
O. Belfadel ◽  
T. Menasria ◽  
A. Messaili
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Antibacterial Activity ◽  
Chemical Composition ◽  
Essential Oil ◽  
Essential Oils ◽  
Rosmarinus Officinalis ◽  
Salvia Officinalis ◽  
Thymus Algeriensis

The present study was carried out to determine, for the first time, the chemical composition and antibacterial activity of essential oils derived from the aerial parts of three aromatic plants Thymus algeriensis Boiss & Reut, Rosmarinus officinalis L., and Salvia officinalis L. growing under semiarid conditions. The essential oils were chemically analyzed and identified by gas chromatography (GC) and GC/ mass spectrometry (GC/MS) and their antimicrobial activity was individually evaluated against Staphylococcus aureus, Escherichia coli, and Pseudomonas aeruginosa using both agar disk diffusion and agar dilution methods. The major constituents of Thymus algeriensis essential oil were identified as camphor (13.62%), 1,8-cineol (6.00%), borneol (5.74%), viridiflorol (4.00%), and linalool (3.93%). For Rosmarinus officinalis essential oil, 48 compounds were characterized, of which the main constituents were camphor (17.09%), Z-β-ocimene (10.88%), isoborneol (9.68%), α-bisabolol (7.89%), and borneol (5.11%). While, Salvia officinalis essential oil was characterized by β-thujone (16.44%), followed by viridiflorol (10.93%), camphor (8.99%), 1,8-cineol (8.11%), trans-caryophyllene (5.85%), and α-humulene (4.69%) as the major components. Notably, results from antibacterial screening indicated that Thymus algeriensis and Salvia officinalis essential oils exhibited a strong inhibitory effect against both Escherichia coli and Staphylococcus aureus compared to Rosmarinus officinalis essential oil. Further, less activity was recorded against Pseudomonas aeruginosa for the three tested essential oils.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document