DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY
Alekseeva V., Gargin V.
The anatomical structure of the frontal sinus is of key importance for the development of its inflammation and the development of complications with spread to neighboring organs and tissues (orbital phlegmon, brain abscesses, meningitis). The aim of our study was to compare the density and thickness of the bone tissue of the unchanged frontal sinus and in various forms of chronic inflammation. Materials and methods. We observed 121 patients with various forms of chronic frontal sinusitis: 56 with chronic hyperplastic (mucosal hyperplasia (up to 6 mm) and 33 patients with chronic purulent-polypous frontal sinusitis, manifested by a total and subtotal decrease in sinus pneumatization according to spiral computed tomography (SCT). 32 SCT samples were selected to form a comparison group without any abnormalities of the paranasal sinuses. Results. The maximum density typical for the lower wall of the frontal sinus under physiological conditions and was found to be 107.96 ± 201.64Hu, the minimum for the posterior wall in purulent-polypous frontal sinusitis was -103.74 ± 195.37Hu. The bone thickness both in the posterior region and in the region practically does not depend on the degree of the severity of pathological changes in it and is 1.0006 ± 0.538 mm, 0.91 ± 0.26 mm, 0.82 ± 0.169 mm under physiological conditions , with mucosal hyperplasia and with purulent-polypous frontal sinusitis in the posterior wall, respectively. In the region of the lower wall, 4.05 ± 2.04 mm, 2.32 ± 1.16 mm, and 4.002 ± 1.16 mm, respectively, according to the above order. Conclusion. It can be assumed that the larger the change in PNSs, the lower the bone density. This in turn affects the prediction of possible complications during surgical treatment of chronic frontal sinusitis.
Key words: frontal sinus, computed tomography, bone thickness, bone density
Резюме.
ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СТІНОК ЛОБНОЇ ПАЗУХИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ
Алєксєєва B.B., Гаргін B.B.
Анатомічна будова лобної пазухи має ключове значення для виникнення запальних процесів та розвитку ускладнень із поширенням на сусідні органи та тканини (формування флегмони орбіти, абсцесів мозку, менінгіту). Метою нашого дослідження було порівняння щільності та товщини кісткової тканини лобної пазухи в фізіологічних умовах та при різних формах хронічного запального процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 89 пацієнтів з різними формами хронічного фронтального синуситу: 56 - з хронічним гіперпластичним фронтальним синуситом (гіперплазією слизової оболонки до 6 мм) та 33 пацієнти з хронічним гнійно-поліпозним фронтальним синуситом, що при проведенні спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) проявлявся тотальним і субтотальним зниженням пневматизації. Контрольна група - 32 СКТ людей з фізіологічним станом навколоносових пазух. Результати. Максимальна щільність кісткової тканини була визначена в області нижньої стінки лобної пазухи та становила - 107.96 ± 201.64 Hu, мінімальна - в області задньої стінки при гнійно-поліпозному лобному синуситі - -103.74 ± 195.37 Hu. Товщина кісток практично не залежала від ступеня виразності патологічних змін у ній і становить в області задньої стінки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм у фізіологічних умовах, при гіперплазії слизової оболонки і при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. В області нижньої стінки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1,16 мм та 4.002 ± 1.16 мм відповідно. Висновки. Можна припустити, що щільність кісткової тканини залежить від ступеня виразності патологічних змін в лобній пазусі. Це в свою чергу впливає на прогнозування розвитку ускладнень.
Ключові слова: лобна пазуха, спіральна комп'ютерна томографія, товщина кісток, щільність кісток.
Резюме.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ СТЕНОК ЛОБНОЙ ПАЗУХИ С ПОМОЩЬЮ СПИРАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ
Алексеева B.B., Гаргин B.B.
Анатомическое строение лобной пазухи имеет ключевое значение для возникновения воспалительных процессов и развития осложнений с распространением на соседние органы и ткани (формирование флегмоны орбиты, абсцессов мозга, менингита). Целью нашего исследования было сравнение плотности и толщины костной ткани лобной пазухи в физиологических условиях и при различных формах хронического воспалительного процесса.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 89 пациентов с различными формами хронического фронтального синусита: 56 - с хроническим гиперпластическим фронтальным синуситом (гиперплазией слизистой оболочки до 6 мм) и 33 пациента с хроническим гнойно-полипозным фронтальным синуситом, что при проведении спиральной компьютерной томографии (СКТ) проявлялся тотальным и субтотальным снижением пневматизации. Контрольная группа - 32 СКТ людей с физиологическим состоянием околоносовых пазух.Результаты. Максимальная плотность костной ткани была определена в области нижней стенки лобной пазухи в физиологических условиях и составила - 107.96 ± 201.64 Hu, минимальная - в области задней стенки при гнойно-полипозном лобном синусите - -103.74 ± 195.37 Hu. Толщина костей практически не зависила от степени выраженности патологических изменений в ней и составляла в области задней стенки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм в физиологических условиях, при гиперплазии слизистой оболочки и при гнойно-полипозном фронтальном синусите. В области нижней стенки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1.16 мм и 4.002 ± 1.16 мм, соответственно. Выводы. Можно предположить, что плотность костной ткани зависит от степени выраженности патологических изменений в лобной пазухе. Это в свою очередь влияет на прогнозирование возможности развития осложнений.
Ключевые слова: лобная пазуха, спиральная компьютерная томография, толщина костей, плотность костей.
Copper(I)-Catalyzed Click Chemistry as a Tool for the Functionalization of Nanomaterials and the Preparation of Electrochemical (Bio)Sensors
