АВТОРСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО АРХЕТИПУ ЗЕМЛЯВ ІДІОСТИЛЯХ О. ДОВЖЕНКА ТА Т. ОСЬМАЧКИ

Purpose. To investigate the author’s transformations of ethnocultural archetype mother earth in the individual poetic styles of O. Dovzhenko and T. Osmachka.Methods. With this aim we used the comparative method, as well as the methods of partial search and of seme componential analysis.Results. The author of the article gives a comparative analysis of the associative connections and verbal means which give creative representation of the image of mother earth in the literary output of the two authors. It is noted that the both writers interpret archetype earth via the metaphor of earth as the mother.For O. Dovzhenko archetype earth is one of the primary archetypes of his poetic style. The earth gives new life, vivifies and re-creates the world so it is associated with a woman, a mother. With the aim of depicting archetypical characteristics of mother earth the writer uses such means of language as popular traditional descriptors (сира, рідна, українська), metaphors (рідні руїни, мертві подвір’я Києва), personification (матернє лоно, лице землі).The individual style of T. Osmachka transforms the archetype mother earth as the facts of life change: the motive of the Mother of God in the image of earth is characteristic for the early period of his writing. The article cites and analyses the examples of overlapping of archetype mother earth with the image of Mother of God and with the image of Ukraine.Also the article examines the image of earth in such metaphoric binaries as перса землі, душа землі, ребра землі, as well as poems “Mein Lieber” and “No” (from the “Racemes of Time” collection written in the emigration) which are emblematic of the transformations of image.Conclusions. The creative heritage of both authors is determined by similar ethnocultural archetypes the individual authorial transformations in which can be found in the texts created during different periods of time. The archetypal image of the mother earth is dominant in style of O. Dovzhenko and T. Osmachka. The author's realizations of the studied archetypal image, as a whole, are the main Ukrainian literary tradition and poetic model of the world. Мета ‒ дослідити авторські трансформації етнокультурного архетипу матір-земля в поетичних ідіостилях О. Довженка та Т. Осьмаки як елемент характеристики простору України, що формує у творах письменників мегаобраз країни, її національ-ну ментальність.Методи. Для аналізу застосовуються методи семно-компонентного аналізу, частково-пошуковий та порівняльний.Результати. Здійснено порівняльний аналіз асоціативних зв’язків та вербальних засобів, що художньо репрезентують образ матері-землі в літературних творах О. Довженка та Т. Осьмачки. Зазначається, що в обох митців розкриття архетипу земля відбувається через метафору материнства.Для О. Довженка архетип земля є одним із провідних архетипів його поетики. Образ матері-землі уособлює, насамперед, джерело наснаги, життєвої сили та мудрості, символізує найбільш надійний захист і підтримку. Для розкриття архетипових рис матері-землі письменник використовує народно-традиційні епітети (сира, рідна, українська), образні словосполучення (рідні руїни, мертві подвір’я Києва), прийом персоніфікації (матернє лоно, лице землі).В ідіостилі Т. Осьмачки архетип матір-земля трансформується зі зміною життєвих реалій. Виявлено, що для раннього періоду творчості письменниці характерний богородичний мотив. Наводяться та аналізуються приклади синтезу архетипу мати-земля, образу Богородиці та образу України. В образах, створених пізніше, провідною основою залишається лише архе-тип мати-земля. Досліджуються персоніфікація образу землі в таких бінармах, як перса землі, душа землі, ребра землі, а також показові щодо трансформації образу поезії «Майн лібер» та «Немає» (збірка «Китиці часу», написана в еміграції).Висновки. Доробок обох авторів детермінований однаковими етнокультурними архетипами, індивідуально автор-ські трансформації яких виявляємо в текстах різних періодів творчості. Архетиповий образ мати-земля є домінантним як в О. Довженка, так і в Т. Осьмачки. Авторські реалізації досліджуваного архетипового образу знаходяться в межах загальної української літературної традиції і поетичної моделі світу.