Vulnerability and Resilience Among Older Adults During the COVID Pandemic

The COVID-19 pandemic is particularly challenging for many older adults. They are strongly encouraged to practice social distancing and sheltering in place to decrease morbidity and mortality risks. However, social isolation and loneliness increase the risk of mental and physical health problems. Nonetheless, there are indications that older adults may be more resilient than originally thought. Park et al. present longitudinal findings that younger adults fared worse than middle-aged or older ones, reporting greater distress and less social support, mindfulness, and emotion regulation skills. For older participants, acceptance of negative emotions and social support predicted lower distress. Choun et al. also present longitudinal data, showing that depressive symptoms decreased among older adults during the lockdown phase of the pandemic, but reflected changes in loneliness and physical health symptoms. Stellman et al. found that moderate levels of combat experience were helpful for some older Vietnam veterans coping with the pandemic, although a few found that it made coping more difficult. Turner et al. found that positive, non-familial intergenerational contacts were associated with a higher number of positive pandemic-related changes, such as finding new hobbies and meaning in work. Finally, Aldwin et al. present a social ecological approach to vulnerability and resilience. Using qualitative data, they found that stressors and resources were reported at personal, interpersonal and societal levels. Further, older adults both took comfort from and contributed to community resources during this pandemic. In summary, this symposium identified factors that contribute to older adults’ resilience during this pandemic.

THE INFLUENCE OF COMBAT EXPERIENCE ON POST-TRAUMATIC STRESS DISORDER IN THE PARTICIPANTS OF ANTITERRORIST OPERATION

Purpose. Define the influenceof combat experience on occurrence of post-traumatic stress disorder (PTSD) symptoms in servicemen for better understanding factors that cause the possibility of manifestation of stress disorders in servicemen.Methods. To implement the purpose, the theoretical method of analysis of literary sources on that issue has been applied, the empirical method was to conduct research on such diagnostic techniques as: “The Combat Exposure Scale” and “The Impact of Event Scale”. Based on the methods of The Combat Exposure Scale (CES) we have got an opportunity to define the level of intensity of the stressful action of the combat situation on combatants. The Impact of Event Scale (IES-R) is directed to identifying symptoms of post-traumatic stress disorder and assessment of the level of their severity.Due to Pirson’s correlation criterion the strength of the correlation connection between two indicators measured in quantitative scales was determined. Mathematical data processing was performed using a package of SPSS 17.0 statistical data for Windows. Results. The study found out that the same situation experienced by a person can be traumatic for one person and not for another, what depends on many factors. Scientists are currently investigating a wide range of factors of occurrence of stress disorders, although it is worth noting the approach of those scientists who consider the external factor as prevalent in the appearance of trauma, emphasizing the relationship between the intensity of combat experience and the emergence of psychogenies. It has been found that near 20% of the investigated servicemen have a high probability of development of PTSD. 79% are dominated by low and medium levels of traumatic event influence that indicates the expected, adequate level of adaptability to military events in combatants, there are no signs of post-traumatic stress disorder, they are well adapted to activities in extreme situations during service in the anti-terrorist operation zone. Quantitative and qualitative features of relation between the intensity of combat experience and PTSD manifestations have been revealed. It has been defined that some additional factors must be taken into account for the occurrence of PTSD, which determine PTSD, beside the intensity of combat experience. Conclusions. Based on the research, we can say that the presence of combat experience and stressful situations associated with it is not a major factor in the occurrence of post-traumatic stress disorder in combatants. That is those combatants, who had got light and medium intensity of combat experience, also showed some symptoms of PTSD. Conversely, those who had a high degree of intensity of combat experience did not always have manifestations of PTSD.Analysis of the research results showed that probably predominant meaning in the formation of PTSD in comparison with situational factors (intensity of combat experience) may have another factors. As theoretical analysis of scientific research confirmed, post-traumatic stress as a mental state is the result of a complex interaction of biological, psychological and social factors. That problem needs studies. Therefore, the prospect of further research may be to study the personal characteristics of combatants (character, temperament, intellect, etc.) and their influence on the development of PTSD.Key words: combatants, combat experience, post-traumatic stress disorder, PTSD factors, psychotraumatic situation. Мета – виявити вплив інтенсивності бойового досвіду на виникнення симптомів ПТСР у військо-вослужбовців для кращого розуміння чинників, що спричинюють можливість маніфестації стресових розладів у військовослужбовців. Методи. Для реалізації мети був застосований теоретичний метод аналізу літературних джерел з даної проблематики. Емпіричний метод полягав у проведенні дослідження за такими діагностичними методиками, як: «Шкала оцінки інтенсивності бойового досвіду» та «Шкала оцінки впливу травматичної події». На основі проведеної методики «Шкала оцінки інтенсивності бойо-вого досвіду» (Combat Exposure Scale – CES) ми мали змогу визначити рівень інтенсивності стресової дії бойової обстановки на комбатантів. Шкала оцінки впливу травматичної події (англ. Impact of Event Scale, скор. IES-R) спрямована на виявлення симптомів посттравматичного стресового розладу і оцінку ступеня їх вираженості.За критерієм кореляції Пірсона визначалася сила кореляційного зв’язку між двома показниками, що виміряні у кількісних шкалах. Математична обробка даних проводилася з використанням пакету статистичних даних SPSS 17.0 для Windows. Результати. У результаті дослідження з’ясовано, що одна і та ж пережита людиною ситуація для однієї людини може стати травматичною, а для іншої – ні. Це залежить від багатьох факторів. Наразі науковці досліджують широкий спектр чинників та факторів виникнення стресових розладів, хоча заслуговує на увагу і підхід тих науковців, які розглядають зовнішній чинник як превалюючий у виникненні травми, наголошуючи на взаємозв’язку інтенсивності бойового досвіду та виникнення психогеній. Виявлено, що близько 20% досліджуваних військовослужбовців мають високу вірогідність розвитку ПТСР. У 79%військовослужбовців переважає низький та середній рівень впливу травматичної події, що свідчить про очікуваний, адекватний рівень адаптивності до військових подій у комбатантів, відсутність ознак посттравматичного стресового розладу. Вони добре адаптовані до діяльності в екстремальних ситуаціях під час проходження служби у зоні АТО. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв’язку між інтенсивністю бойового досвіду та проявами ПТСР. Ймовірно, бойовий досвід може іноді спровокувати симптоми ПТСР. Визначено, що для виникнення ПТСР повинні враховуватись деякі додаткові фактори, що детермінують ПТСР, окрім інтенсивності бойо-вого досвіду. Висновки. На основі проведеного дослідження ми можемо стверджувати, що наявність бойового досвіду та стресогенних ситуацій, пов’язаних з ним, не є основним фактором виникнення посттравматичного стресового розладу у комбатантів. Тобто ті комбатанти, які мали легкий та середній ступінь інтенсивності бойового досвіду, також проявляли деяку симптоматику ПТСР. І навпаки, ті, які мали високий ступінь інтенсивності бойового досвіду, не завжди мали прояви ПТСР. Аналіз результатів дослідження показав, що, ймовірно, превалююче значення у формуванні ПТСР порівняно з ситуаційними чинниками (інтенсивність бойового досвіду) можуть мати й інші фактори. Як підтвердив теоретичний аналіз наукових досліджень, посттравматичний стрес як психічний стан є результатом складної взаємодії біологічних, психологічних і соціальних факторів. Це питання ще потребує досліджень. Саме тому перспективою подальших досліджень може стати вивчення особистісних особливостей комбатантів (характер, темперамент, інтелект тощо) та їх вплив на розвиток ПТСР. Ключові слова: комбатанти, бойовий досвід, посттравматичний стресовий розлад, чинники ПТСР, психотравмуюча ситуація.

“Every death matters?”: Combat casualties, role conception, and civilian control

How do combat missions, defined as an armed confrontation that causes casualties, shape civil-military relations and military’s role conception? This article argues that militaries that incur combat casualties gain a stronger hand in the civil-military equilibrium. This is because casualties affect domestic political opinion and give prominence to the views expressed by military officials. Civilians are then more deferential to professional military advice. In turn, the military obtains considerable operational freedom, and can pick and choose missions which they find desirable. Second, the military’s role conception – an important determinant of military missions, is shaped most prominently by its combat experience. Militaries sustaining casualties obtain leverage vis-à-vis civilians and based on their institutional preference, they either prioritise or avoid non-traditional missions. While making these arguments, this article examines combat casualties, role conception, and civilian control in India. These concepts as a whole and, the Indian case study especially are surprisingly understudied considering it is among the few non-Western democracies with firm civilian control, a record of overseas intervention operations and a military with varying roles and missions. Analysing India’s experience therefore adds to the literature and illuminates the mechanism through which casualties affect civil-military relations.

Influence of military identity on social adaptation of Ukrainian veterans

The article examines the influence of different forms of the military identity of veterans on the degree of their social adaptation. We define “military identity” as a result of the social identity of a service(wo)man with the military due to the internalization of values and norms adopted in the military sphere. A “veteran” is a service(wo)man who served in the army, participated in combat operations, and was demobilized in connection with the end of the term of service or for health reasons, regardless of the types of military forces and military service. We have used a sociological method of measuring the stable, situational, and unformed types of veterans’ military identity based on the following criteria: social identification, the strength of connection with the army, biographical importance of military service, perception of the army as a family, recognition of the individual in the army, existential assessment of military service, the importance of military practices after demobilization, social contacts with former service(wo)men, the positive assessment of the military culture of obedience/discipline. We have studied the influence of the following factors – duration of staying in the combat zone, conscription age, motivation to join the army, marital status, and traumatic combat experience – on the formation of military identity. According to the quota sample, the results of the study “Military identity and social adaptation of Ukrainian veterans” are presented; 400 veterans (n = 400) were interviewed according to the quota sample. We found out that veterans with a stable military identity mainly had a low level of social adaptability to the civilian life; veterans with a situational form of military identity mostly had a medium level of social adaptability; veterans with an unformed type of military identity were the most adapted to the civilian life.

Moral Injury and the Psyche of Counterinsurgency

Public and clinical interest in a condition called moral injury – psychological distress resembling posttraumatic stress disorder (PTSD) but said to originate from shame, guilt, or transgression in war experience – explicitly links moral, psychological, and political dimensions of war-making in the context of the US’s post-9/11 wars. This article critically analyzes moral injury’s politics of psychological suffering, which tends to treat morality as a universal and apolitical terrain, by reading it against soldier narratives of combat experience. American soldiers’ accounts of US military violence in Iraq and Afghanistan suggest that embodied, affective, and technical dimensions of military experience constitute their own moral worlds that do not necessarily conform to moral injury’s narratives of individual transgression. These accounts show that the US’s counterinsurgency techniques produce Orientalist framings of threat and violence but also volatile and ambivalent battlefield moralities that critically comment on the ostensibly liberal and humane techniques of US war-making.

Warrior candidates: Do voters value combat experience in postwar elections?

Electoral competition in postwar societies is often dominated by war veterans. The question whether voters actually reward candidates’ records of war service, however, remains open. We answer it using a unique dataset with detailed information on the records of combat service of nearly four thousand candidates in two cycles of parliamentary elections held under proportional representation rules with preferential voting in Croatia. Our analysis shows war veterans’ electoral performance to be conditional on the voters’ communities’ exposure to war violence: combat veterans receive a sizeable electoral bonus in areas whose populations were more exposed to war violence, but are penalized in areas whose populations avoided destruction. This divergence is particularly pronounced for candidates of nationalist rightwing parties, demonstrating the importance of the interaction between lived war experiences and political ideology in postwar societies.

The Psychological Readiness Model of Military Personnel to Take Risks during a Combat Deployment

The purpose of this article is to present an empirically-derived psychological readiness model of military personnel to take risks during combat deployment. The model was developed using the methods of semantic differential, peer review, and factor analysis. Its theoretical basis is the concept of “hardiness”. The study involved 104 military personnel of the National Guard of Ukraine had combat experience in the War in Eastern Ukraine. The model includes four components: “Ability for volitional efforts (mobilization)”, “Military brotherhood”, “Professional identity”, “Self-control (endurance)”. Their content covers the emotional-volitional, cognitive, motivational, moral, active-practical, existential-being, and interpersonal-social spheres of the individual. The leading role in the model belongs to strong-willed features, combat cohesion, patriotism, and adaptive resources of the individual, which make it possible to maintain the effectiveness of military personnel’s combat activities under conditions of risk. The basis of the psychological readiness of military personnel to actively act and overcome difficulties in conditions of risk (uncertainty, direct threat to health and life) with the absence of reliable guarantees for success is hardiness. It is suggested that the model can be used for psychological selection procedures, professional and psychological training of military personnel, predicting their behavior under conditions of risk, and developing strategies for psychological support in the post-deployment period. This will reduce psychogenic losses during hostilities.

RESEARCH ON IDEOLOGICAL AND POLITICAL CONSTRUCTION OF FUTURES INVESTMENT COURSE IN HYBRID TEACHING MODE

This paper analyzes the advantages and disadvantages of online teaching, combines the theoretical knowledge of futures investment course with the unique characteristics of actual combat experience, and puts forward the idea of implementing hybrid teaching mode in futures investment course. Practical teaching is close to real investment and will encounter various risk challenges, so it is imperative to carry out course thinking and politics in futures investment. This paper focuses on how to integrate the course thought and politics into the mixed teaching mode in the teaching of futures investment. Finally, the expected results of this teaching method are summarized.

ANALYSIS OF THE RESULTS OF THE FINAL STAGE OF THE PROGRAM OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF COMBATIANS AND THEIR FAMILIES

The purpose of the article is to analyze the diagnostic indicators of psychological trauma of combatants, participants in hostilities, at the final stage of the program of psychological support of combatants and their families.Methods. Using clinical and psychological techniques and scales were investigated characteristics and levels of PTSD, anxiety, stress, depression and intensity of combat experience combatants (“Mississippian scale for assessing post-traumatic reactions”, scale for self-assessment of PTSD, scale “PSM-25”, test “Lifestyle analysis”, method “Scale of reactive and personal anxiety Ch.D. Spielberg – YL Khanin”, Beck’s anxiety scale, AT Beck’s depression questionnaire, Tsung's depression scale, scale of estimation of intensity of combat experience). Given the purpose, objectives and stages of the program of psychological support, its implementation was carried out during 2018–2019, on the basis of the military unit, recreational institution, social and volunteer centers, educational institutions and more. The psychological support program included individual and group counseling, training sessions, discussions, mini-lectures, work with families, etc.Results. A program of psychological support for combatants and their families was developed and tested, which was based on a genetic-psychological-axiological approach. An analysis of the results of the third “Final” stage of the program of psychological support of combatants. The empirical study identified the features of the long-term effects of stressors in combatants of the control and experimental groups. Stated that during the third stage of the program, there were significant changes in terms of the experimental group (about 30%) and not observed significant changes in the diagnostic performance of the control group. The prospect of continued research is seen in the continuation of the program of psychological support, which will further psychological rehabilitation of combatants remote consequences stressful influences and their families.Conclusions. Conducted research work to study the characteristics of rehabilitation of combatants with remote effects of stressful influences. The program of psychological support of combatants and their families is developed and tested, on the basis of genetic-psychological-axiological approach.Key words: combatant, psychological trauma, psychological rehabilitation, PTSD. Метою статті єаналіз діагностичних показників психологічної травматизації комбатантів, учасників бойових дій, на завершальному етапі програми психологічного супроводу комбатантів та їхніх сімей.Методи. За допомогою клініко-психологічних методик та шкал було досліджено особливості та рівні ПТСР, тривожності, стресу, депресії та інтенсивності бойового досвіду у комбатантів (методика «Місіссіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій», шкала самооцінки наявності ПТСР, шкала «PSM-25», тест «Аналіз стилю життя», методика «Шкала реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна», шкала тривоги Бека, опитувальник депресивності А.Т. Бека, шкала депресивності Цунга, шкала оцінки інтенсивності бойового досвіду). Ураховуючи мету, завдання та етапи програми психологічного супроводу, її реалізація здійснювалася впродовж 2018–2019 рр. на базі військової частини, рекреаційної установи, соціальних та волонтерських центрів, закладів освіти тощо. Програма психологічного супроводу містила індивідуальне та групове консультування, тренін-гові заняття, дискусії, міні-лекції, роботу із сім’ями тощо.Результати. Розроблено й апробовано програму психологічного супроводу комбатантів та їхніх сімей, яка ґрунтувалася на генетико-психолого-аксіологічному підході. Здійснено аналіз результатів проведення третього «завершального» етапу програми психологічного супроводу комбатантів. В емпіричному дослідженні визначено особливості віддалених наслідків стресогенних впливів у комбатантів контрольної та експериментальної груп. Констатовано, що під час проведення третього етапу програми відбулися істотні зміни в показниках експериментальної групи (близько 30%) і не спостерігалися істотні зміни в діагностичних показниках контрольної групи. Перспектива продовження дослідження вбачається у продовженні впровадження програми психологічного супроводу, яка сприятиме подальшій психологічній реабілітації комбатантів із віддаленими наслідками стресогенних впливів та їхніх сімей.Висновки. Проведено дослідницьку роботу щодо вивчення особливостей реабілітації комбатантів із віддаленими наслідками стресогенних впливів. Розроблено та апробовано програму психологічного супроводу комбатантів та їхніх сімей на засадах генетико-психолого-аксіологічного підходу.Ключові слова: учасник бойових дій, психологічна травма, психологічна реабілітація, ПТСР.