Purpose – research of parent-child at the level of two subsystems of marriage and parental in order to determine the psychological characteristics of families raising children with special educational needs.Methods. The following psychological techniques were used to study families raising young children with special educational needs, namely: E. Eidemiller’s and W. Justitskis’s Analysis of Family Relationships Freiburg Personality Inventory, FPI); Study of character accentuations (A. Egides in the modification of I. Slobodyanyuk, O. Kholodova, O. Oleksenko and Study of parental attitude) (A. Varga, V. Stolin)In addition, the following statistical methods were implemented: the method of comparing averages (Compare Means) in order to compare the averages of personality factors in adults of different groups.Results. In the course of the research the following results were obtained: the initial empirical facts to determine the characteristics of child-parent relationship, became variables that were determined using standardized psychodiagnostic tools and built a factor model of parent-child relationship, which included 10 factors, namely: “authoritarian educational disposition”, “natural educational disposition”, “constructive educational protection”, “psychasthenic personal disposition”, “ambivalent personal disposition”, “indulgently indifferent personal disposition”, “dominant-aggressive disposition” extroverted personal disposition”, “introverted-pedantic personal disposition”, “passive-protective personal disposition”.It should be emphasized that when comparing the averages of the personal factors of the respondents, the factor assessment determined the quantitative measure of the manifestation of the personal factor.The data of statistically significant differences in the severity of the factors studied according to gender are summarized. It is determined that women are more prone to show a constructive attitude towards their own child. A study of the factors studied by the level of family functioning. It is determined that members of a dysfunctional and pseudo-functional family tend to establish and promote the cult of the child; strive to meet the various needs of the child.Conclusions. Thus, the content of the outlined factors of parents is the core of successful organization and implementation of psychological support.Key words: marriage and parental subsystem, model, upbringing style, parent-child relations, indicator, psychological variables. Мета – дослідження батьківсько-дитячих відносин на рівні двох підсистем – шлюбної та батьківської – з метою визначення психологічних особливостей родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами.Методи. Для дослідження родин, які виховують дітей раннього віку з особливими освітніми потребами, були використані такі психологічні методики: «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ) Е. Ейдеміл-лера та В. Юстицкіса, «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (Freiburg Personality Inventory, FPI), методи «Вивчення акцентуацій характеру» А. Егідеса (у модифікації І. Слободянюка, О. Холодової, О. Олексенко) та «Вивчення батьківського ставлення» А. Варга, В. Століна.Крім того, реалізовано такі статистичні методи: метод порівняння середніх значень (Compare Means) з метою порівняння середніх показників особистісних чинників у дорослих різних груп.Результати. У процесі проведеного наукового дослідження були отримані такі результати: вихідним емпіричним фактажем для визначення характеристик дитячо-батьківських стосунків стали змінні, які були визначені за допомогою стандартизованих психодіагностичних засобів. Побудовано факторну модель батьківсько-дитячих взаємовідносин, до яких було включено 10 чинників, а саме: «авторитарна виховна диспозиція», «потуральна виховна диспозиція», «конструктивна виховна протекція», «психастенічна осо-бистісна диспозиція», «амбівалентна особистісна диспозиція», «поблажливо-байдужа особистісна диспозиція», «домінантно-агресивна особистісна диспозиція», «екстравертована особистісна диспозиція», «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція», «пасивно-захисна особистісна диспозиція».Необхідно підкреслити, що під час порівняння середніх показників особистісних чинників респондентів факторна оцінка визначила кількісну міру прояву особистісного чинника.Узагальнено дані статистично значимих відмінностей щодо вираженості чинників досліджуваних відповідно до статі. Визначено, що жінки більш схильні до прояву конструктивного відношення до власної дитини. Проведено дослідження чинників у досліджуваних за рівнем сімейного функціонування. Визначено, що члени дисфункційної та пвсевдофункційної родини схильні до утвердження та пропагування культу дитини, вони прагнуть до максимального задоволення різноманітних потреб дитини.Висновки. Таким чином, змістовне наповнення окреслених чинників батьків є ядром успішної організації та реалізації психологічного супроводу.Ключові слова: шлюбна та батьківська підсистема, модель, стиль виховання, батьківсько-дитячі відносини, показник, психологічні змінні.