INTELLECTUAL ABILITIES OF STUDENTS WITH AN ADDICTIVE TENDENCY TO LISTEN TO MUSIC

Purpose. The purpose of the researchis to determine the features of the connection of intellectual abilities with addictive manifestations of passion for listening to music in students. Methods. The subjects were 57 students. In an empirical study, the following methods were used: “The scale of Progressive Matrices” by J. Raven; “Simple analogies”; scale “Sports and music fanaticism” from the method “Tendency to dependent behavior” by V.D. Mendelevich. Passion for listening to music was determined using a research questionnaire. We performed statistical analysis of empirical data using correlation analysis (according to Spearman), the Mann-Whitney criterion u, and the Fisher criterion φ*. Results. Analysis of the results according to the method of V.D. Mendelevich allowed us to identify a problem subgroup with an increased predisposition and a high probability of musical dependence in the group of subjects (22 people). We have found that for the studied group, the highest problems are: the frequency of listening to music at leisure (U = 235,5; p = 0,022); desired expressiveness of the musical rhythm (U = 271,5; p = 0,039); frequency of loss of time perception when listening (U = 237,0; p = 0,012); frequency of listening to works in the rock styles (φ* = 1,73; p = 0,042) and hip-hop (φ* = 1,8; p = 0,036). Manifestations of musical addiction correlate with: the use of music to raise the mood (r = 0,289; p = 0,029); the desired sound volume (r = 0,258; p = 0,053); the frequency of “immersion in yourself” when listening (r = 0,350; p = 0,008). The feedback of musical addiction with indicators of intellectual development in Series A (r = −0,280; p = 0,035) and C (r = −0,370; p = 0,005) methods of J. Raven. We have determined that the use of music for intellectual concentration correlates with the overall indicator of problem-solving, according to J. Raven (r = 0,260; p < 0,051) and with the effectiveness of searching for simple analogies (r = 0,303; p < 0,022). Conclusions. The severity of addictive manifestations among studied students about listening to music is directly related to a decrease in the effectiveness of intellectual functions. Those functions aim at determining the relationships and principles of development of the analyzed structural organization. Music contributes to students’ concentration in intellectual activities, but excessive listening to music for mental concentration contributes to the loss of a person’s sense of reality and conscious control over actions when immersed in a flowing state.Key words: thinking, memory, semantic processing of information, musical style, state of consciousness, passion for listening to music. Мета дослідження – визначення особливостей зв’язку інтелектуальних здібностей з адиктивними проявами щодо захопленості прослуховуванням музики у студентів. Методи. Досліджуваними виступили 57 студентів. В емпіричному дослідженні були використані такі методики: «Шкала прогресивних матриць» Дж. Равена; «Прості аналогії»; шкала «Спортивний та музичний фанатизм» із методики «Схильність до залежної поведінки» В.Д. Менделевича. Захопленість прослуховуванням музики визначалася за допомогою дослідницької анкети. Статистичний аналіз емпіричних даних проводився з використанням кореляційного аналізу (за Спірменом), критерію U Манна – Уітні, критерію φ* Фішера. Результати. Аналіз результатів за методикою В.Д. Менделевича дозволив виокремити у групі досліджуваних проблемну підгрупу з підвищеною схильністю та високою ймовірністю музичної залежності (22 особи). Встановлено, що для досліджуваних проблемної групи вище значення показників: частота прослуховування музики на дозвіллі (U = 235,5; p = 0,022); бажана виразність музичного ритму (U = 271,5; p = 0, 039); частота втрати відчуття плину часу у процесі прослуховування (U = 237,0; p = 0,012); частота прослуховування творів у стилях рок (φ* = 1,73; p = 0,042) і хіп-хоп (φ* = 1,8; p = 0,036). Прояви музичної адикції корелюють із: використанням музики для підняття настрою (r = 0,289; p = 0,029); бажаною гучністю звучання (r = 0,258; p = 0,053); частотою «занурення в себе» під час прослуховування (r = 0,350; p = 0,008). Встановлено зворотний зв’язок музичної адикції з показниками інтелектуального розвитку в серіях А (r = −0,280; p = 0,035) та С (r = −0,370; p = 0,005) методики Дж. Равена. Визначено, що використання музики для інтелектуальної зосере-дженості корелює із загальним показником вирішення завдань за Дж. Равеном (r = 0,260; p < 0,051) та з результативністю пошуку простих аналогій (r = 0,303; p < 0,022). Висновки. Виразність адиктивних проявів у студентів-досліджуваних щодо прослуховування музики прямо пов’язана зі зниженням ефективності інтелектуальних функцій, спрямованих на визначення взаємозв’язків та принципів розбудови аналізованої структурної організації. Музика сприяє зосередженості студентів в інтелектуальній діяльності, але надмірне прослуховування музики для розумової зосередженості сприяє втраті особою відчуття реальності та свідомого контролю над діями під час занурення в потоковий стан.Ключові слова: мислення, пам’ять, смислова переробка інформації, музичний стиль, стан свідомості, захопленість прослуховуванням музики