Potensi Vermisidal Infusa Biji Buah Merah (Pandanus conoideus), Rumput Kebar (Biophytum petersianum) dan Kulit Buah Pinang (Areca catechu) terhadap Ascaridia galli secara In Vitro

This study aimed to determine the vermicidal potency of the infusion of Buah Merah seeds, Rumput Kebar and betel nut peels against Ascaridia galli in chickens and body length of male and female A. galli. Dry test materials (5%, 10% and 15% for each concentration) were immersed in 100 ml of distilled water and incubated at 90 °C for 15 minutes. The solution was filtered using filter paper, and the filtrate was used in the treatment. Three active worms that obtained directly from chicken intestines were placed in 15 cm Petri dishes containing 25 ml of each treatment and control solution. Five replications were performed for each treatment. Observations were made 8 hours after treatment for paralysis and worm death. Measurements of the body length were made from the anterior end to the posterior end of the worm using a ruler. Observational data were processed using Anova, the significant difference was continued by the Tukey HSD test (P<0.05) with SPSS 16.0. Conclusion: all the materials used in this study have potential as anthelmintics against A. galli and the highest dose of rumput Kebar infusion is the best vermicidal. The body length of female A. galli is longer than of the male. Keywords: Betel nut peels; Buah merah seeds; Infusion; Rumput kebar; Vermicidal Abstrak Penelitian ini bertujuan untuk mengetahui potensi vermisidal infusa biji Buah Merah, Rumput Kebar dan kulit buah Pinang terhadap Ascaridia galli pada ayam dan ukuran panjang tubuh A. galli jantan dan betina. Bahan uji kering (5%, 10% dan 15% untuk masing-masing konsentrasi) direndam dalam 100 ml aquadestillata dan diinkubasi pada suhu 90 °C selama 15 menit. Larutan disaring menggunakan kertas saring, dan filtratnya digunakan dalam perlakuan. Tiga cacing yang aktif bergerak yang diperoleh langsung dari usus ayam, ditempatkan dalam cawan Petri berukuran 15 cm yang berisi 25 ml masing-masing larutan perlakuan dan kontrol. Dilakukan lima ulangan untuk setiap perlakuan. Pengamatan dilakukan 8 jam setelah perlakuan terhadap paralisis dan kematian cacing. Pengukuran dilakukan dari ujung anterior ke ujung posterior cacing menggunakan penggaris. Data hasil pengamatan diolah menggunakan Anova, perbedaan nyata dilanjutkan dengan uji Tukey HSD (P<0,05) dengan SPSS 16.0. Kesimpulan: seluruh bahan yang digunakan pada penelitian ini memiliki potensi sebagai anthelmintik terhadap A. galli dan dosis tertinggi infusa rumput Kebar merupakan vermisidal yang paling baik. Panjang tubuh A. galli betina lebih panjang dari pada jantan. Kata kunci: Biji buah merah; Infusa; Kulit buah pinang; Rumput kebar; Vermisidal

Parasites digestifs des poules villageoises vendues à Ngaoundéré (Cameroun)

Une étude a été menée sur le parasitisme digestif des poules villageoises collectées dans deux marchés de la ville de Ngaoundéré (Cameroun) entre mai et août 2018. Neuf genres (Eimeria sp., Raillietina sp., Capillaria sp., Choanotaenia sp., Gongylonema sp., Amoebotaenia sp., Hymenolepis sp., Tetrameres sp. et Echinostoma sp.) et trois espèces (Ascaridia galli, Heterakis gallinarum et Trichostrongylus tenuis) ont été identifiés. Sur les 429 échantillons examinés, 362 étaient porteurs d’un ou de plusieurs parasites, soit un taux d’infestation de 84,4 %. Ce taux était de 86,3 % chez les 240 oiseaux examinés par coproscopie, et de 82,0 % chez les 189 examinés par autopsie. A la coproscopie, les oiseaux adultes étaient plus infestés que les jeunes par Ascaridia galli, Raillietina sp. et Eimeria sp. De même, à l’autopsie une plus forte prévalence de Capillaria sp. et Raillietina sp. a été observée chez les adultes. La plupart des helminthes parasitaient l’intestin grêle. Aucune lésion coccidienne n’a été observée le long du tractus intestinal. Diverses associations de parasites ont été observées avec celle prédominante de Eimeria sp. L’intensité moyenne d’infestation par Eimeria sp., estimée par la méthode de détermination du nombre d’oeufs par gramme de fèces de McMaster, a été la plus élevée chez les volailles adultes.

Presença de Ascaridia galli, Aspiculuris tetraptera, Syphacia obvelata e Passalurus ambiguus em cachorro-do-mato (Cerdocyon thous, Linnaeus, 1766) residente em cativeiro / Presence of Ascaridia galli, Aspiculuris tetraptera, Syphacia obvelata e Passalurus ambiguus in crab-eating fox (Cerdocyon thous, Linnaeus, 1766) residing in captivity

O cachorro-do-mato é um animal de difícil manejo, sendo necessária contenção anestésica para coleta de material biológico, dificultando a realização de exames de rotina. A alimentação essencialmente proteica oriunda de outros animais como leporídeos, roedores e aves não inspecionadas, aumenta o risco do parasitismo predatório e acidental causando agravos à saúde do animal. A dificuldade de manuseio destes animais leva a escassez de literatura, assim objetivou-se relatar a presença de parasitismo por diferentes espécies de helmintos em cachorro do mato (Cerdocyon thous) mantido em cativeiro. Foi realizada uma visita clínica ao Criatório Conservacionista do Centro Universitário Cesmac. Ao exame clínico observou-se: apatia, perda de peso e pelos ressecados. Foi coletada amostra fecal e encaminhada ao Laboratório de Doenças Parasitárias da mesma instituição, onde foi submetida à técnica de Willis-Mollay. Constatou-se a presença de Ascaridia galli, Aspiculuris tetraptera, Syphacia obvelata e Passalurus ambiguus em grande quantidade, os quais são parasitas de galinha, roedores e coelho, respectivamente. O animal não havia sido vermifugado e recebeu esse tipo de alimentação meses antes da realização do exame coproparasitológico. Sugere-se que o animal seja portador e hospedeiro paratênico. É importante ressaltar, ainda, que a vermifugação, o monitoramento e a qualidade do alimento fornecido são determinantes para a prevenção e melhora da saúde e bem-estar desses animais.

Species identification and prevalence of gastrointestinal helminths in Indonesian native chickens, and its impact on egg production

Zalizar L, Winaya A, Malik A, Widodo W, Suyatno, Anggraini AD. 2021. Species identification and prevalence of gastrointestinal helminths in Indonesian native chickens, and its impact on egg production. Biodiversitas 22: 4363-4369. Gastrointestinal parasite (GIP) infection is a severe problem of local chicken production, such as poultry and egg. Hence, the proper strategy to control the parasite invasion should be implemented regarding chicken productivity performance. Moreover, the existing environment is also essential in supporting chicken production. The study's objective was to determine the prevalence rate of the gastrointestinal helminths in four strains of Indonesian native chicken viz. Ranupane, Lokal Putih, Wareng, and Lurik, and the impact of the chicken egg production. A total of 280 chickens which were evaluated consisting of 70 birds from each strain, were tested for the prevalence of helminths eggs in a sample of feces and the effect on hen day production (HDP). The results showed that the percentage rates of infected chicken with helminths reached 56.43%, and the number of eggs per gram (EPG) in all four strains was considered moderate (115 EPG of feces). At the same time, the average of HDP per the four strains at 7 to 12 months was about 34.36-45.80%, which was in a normal range. The majority of helminths species found in examined native chicken were Ascaridia galli, Heterakis gallinarum, Raillietina spp., and Capillaria spp. The prevalence of GIP helminths did not negatively affect egg production in all four strains of chicken by moderately tolerant infections, and the HDP of chickens was normal.

ПОШИРЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ПАРАЗИТОЗІВ У КУРЕЙ

На території України одними з найпоширеніших шлунково-кишкових інвазій у курей вважаються представники найпростіших організмів Eimeria spp. (Schneider, 1875) та нематоди Ascaridia galli (Schrank, 1788), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Trichostrongуlus tenuis (Mehlis, 1846), а також гельмінти роду Capillaria (Zeder, 1800). Збудники названих паразитарних захворювань локалізуються у шлунково-кишковому каналі та завдають шкоди організму господаря. Зазначені види паразитів перешкоджають розвитку птахівництва в Україні, оскільки завдають значних економічних збитків птахівничим господарствам незалежно від форми власності. Наслідком захворювання птиці є відс-тавання в рості і розвитку, зниження її продуктивності, зростання витрат на корми на одиницю продукції, а подекуди реєструють і летальні випадки. Гельмінтози та еймеріози домінують серед ендопаразитозів сільськогосподарської птиці і спричиняють тяжкі захворювання, особливо у молод-няку. Отож, метою проведеного дослідження було встановити поширення шлунково-кишкових паразитів у курей на території Полтавського району Полтавської області, Богодухівського району Харківської області та Охтирського району Сумської області. У роботі наведено результати паразитологічного обстеження поголів’я курей щодо шлунково-кишкових паразитозів. Проби посліду (не менше 25 з кожної групи) відбирали із пташників, де утримувалася птиця різних вікових груп. Лабораторні дослідження проведені в науковій лабораторії кафедри паразитології Полтавського державного аграрного університету. Діагностику проводили модифікованим методом МакМастера (McM) з чутливістю 50 яєць у грамі посліду. Для цього ми брали 2 г посліду і 28 мл насиченого розчину кухонної солі, питома вага якого становила 1,20. За результатами проведених досліджень з’ясовано значне поширення паразитарних захворювань курей, збудниками яких виявилися Eimeria spp. (Schneider, 1875) і шлунково-кишкові нематоди: Ascaridia galli (Schrank, 1788), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Trichostrongуlus tenuis (Mehlis, 1846) та гельмінтів роду Capillaria (Zeder, 1800). Встановлено, що асоціативні інвазії у птиці переважають над моноінвазіями. Зареєстровано, що найвищі показники ЕІ у курей спостерігаються у разі паразитування аскаридій (38,6 %) та гетеракисів (29,6 %), водночас найнижчі – у разі паразитування еймерій (13,6 %) та трихострон-гілюсів (14,3 %). Отримані дані мають як наукову, так і практичну цінність, оскільки доповнюють уже наявні дані щодо видового різноманіття збудників паразитарних захворювань курей та особливостей їхнього поширення на території різних регіонів нашої держави.

Test the Activity of the Juice and Infusion of Rumput Kebar (Biophytum petersianum Klotzsch) againts Ascaridia galli worms in Vitro

Kebar grass contains active compounds that can be used as herbal ingredients in the treatment of diseases. This study was conducted to test the anthelmintic activity of grass kebar against worms Ascaridia galli in vitro. This study uses Kebar grass juice and infusion with a concentration of 15%, 30%, 45%, and 60%, and 4 repetitions. Each level of the experiment is placed in each cup containing 25 ml of solution and 5 worms. Worm mortality is recorded every 2 hours. The results showed that the juice and infusion of kebar grass were concentrations of 15%, 30%, 45%, 60% capable of killing worms with a mean time on the juice of Kebar grass respectively 9.5; 8; 7.5; 7 hours, and the average time for Kebar grass infusion is 9.5; 8.5; 8; 7.5 hours. The immersion time is a good variable to explain the variable of worm death at each concentration of treatment. There is an anthelmintic effect on grass juice and infuse kebar grass against worms Ascaridia galli in vitro. The duration of soaking and the concentration of juice and infusion of Kebar grass in this study had a significant effect on the mortality of worms. It was concluded that the juice and grass infuse kebar(Biophytum Petersianum Klotzsch) have anthelmintic effect against worms Ascaridia galli in vitro. Concentration Kebar grass juice and infuse kebar is increasing, then the shorter the time it takes to kill the worms Ascaridia galli in vitro.

Reduction of Ascaridia galli Pathology by Salmonella typhimurium in Broiler Chicken

Previous studies have reported interactions between Salmonella spp. and some helminth coinfections. In this study, S. typhimurium and Ascaridia galli coinfections were analyzed, and the consequences on therapy were proposed. In a first experiment where the effect of the bacteria on the nematode was evaluated, thirty 42-day-old broiler chickens were divided into 3 groups and coinfected with both parasites. The rate of A. galli egg inoculum was kept constant at 500/ml while that of S. typhimurium varied as follows: T0 (500 A. galli eggs/ml), T104 (500 A. galli eggs/ml+104 S. typhimurium CFUs), and T106 (500 A. galli eggs/ml +106S. typhymurium CFUs). EPG and parasitic load were measured using the McMaster technic, and number of worms and their length were also measured. We observed that T106 containing 106 CFUs of Salmonella significantly reduced the EPG values, and this group recorded the lowest worm load ranging from 18 to 21 worms. Likewise, the length of the worms obtained with T104 and T106 appeared to be shorter than those of the control (T0). In a second experiment to assess the effects of the nematode on the bacteria, thirty 42-day-old broiler chickens were divided into 3 groups and coinfected with both parasites. The rate of S. typhimurium inoculum was kept constant at 106 CFUs while that of A. galli varied as follows: T0 (106CFUs), T500 (500 A. galli eggs/ml +106S. typhymurium CFUs), and T750 (750 A. galli eggs/ml +106S. typhymurium CFUs). Bacterial load was measured using Voogt technique. We observed that T500 increased the colonization time and prolonged the duration of S. typhimurium secretion. Salmonella appears to be a hyperparasite considering the deleterious effect on A. galli. Due to this, it may be prudent to combine anti-Salmonella treatment with anthelmintic so as to effectively treat pathologies caused by these two pathogens.