ГОЛОВНІ ТЕХНІКИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТУ ГЕРОЯ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Вступ. Філологічний аналіз словесних та художніх описів емоційного стану героїв може допомогти виявити ті якості, які сприяють характеристиці літературного персонажа та основної ідеї твору в цілому. Мета. Мета дослідження – пролити світло на мовно-стилістичні засоби, які сприятимуть створенню психологічного пор-трета головного героя в художньому тексті. Для виконання завдання потрібно з’ясувати найпотужніші прийоми, які використовує автор, і ґрунтовно пояснити наміри автора під час створення психологічного портрету головного героя або героїв роману.Методи. Перелік методів, що використовуються у дослідженні, різноманітний. Серед найбільш ефективних є метод індукції та метод синтезу. Контекстуальний аналіз мовних одиниць розглядається як надзвичайно важливий. Це дослідження має важливе значення з точки зору його практичного та теоретичного значення. Дослідження може бути практично використано для лінгвостилістичного аналізу художньої літератури.Результати. Майстерно зображені автором психологічні портрети протагоністів допомагають зрозуміти глибоку психологічну суть самого роману. Головною ідеєю твору є мотив дружби, на якому ґрунтується опис персонажів. Створюючи харак-теристики літературних образів, автор використав засіб опису середовища та емоцій головних героїв. Таким чином, психологічний портрет образу Джорджа та Ленні був створений за допомогою лінгвостилістичних засобів та поетичних прийомів. Щодо останніх, вони включали дискретний груповий портрет та опис природи, щоб підкреслити схожість характерів героїв, а також показати вражаючий контраст у їх зовнішності. Найчастіше використовуються лінгвостилістичні засоби: порівняння, персоніфікація, епітети, метафори та зооморфне порівняння.Висновки. Мовно-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні психологічного портрета літературного персо-нажа. Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не лише завдяки виразним стилістичним та оцінно-стилістичним компонентам, а й тому, що слова і словосполучення можуть набувати переносних значень, бути частиною стилістичних фігур, що провокують створення образного значення. Для створення психологічного портрета використовуються різні мовно-стилістичні засоби, такі як епітет, метафора, метонімія, оксиморон та інші, які допомагають розкрити суть персонажів, роз-пізнати їхній внутрішній світ та спосіб їхнього мислення та дій.Ключові слова: психологічний портрет, літературний текст, стилістичні засоби, поетична мова, літературний герой. Introduction. The philological analysis of verbal and artistic descriptions of the characters’ emotional state can help profoundly identify those qualities that contribute to the characterization of the literary character and the main idea of the work as a whole.Purpose. The research aims to shed some light on the linguistic and stylistic means that will contribute to creating the psychological portrait of the main character in the literary text. To accomplish the task we need to figure out the most powerful techniques the author uses and thoroughly explain the intentions of the author while creating the psychological portrait of the personage.Methods. The list of methods used in the research is diverse. Amongst the most efficient are the method of induction and the method of synthesis. The contextual analysis of linguistic units is viewed yet as one of paramount importance. This study is important in terms of its practical and theoretical value. The research can be practically used to deal with linguostylistic analysis of the literature.Results. Skillfully written psychological portraits have been used to focus on deep psychological meaning of the novel “Of Mice and Men”. The main idea of the novel is the motive of friendship, on which the description of characters is based. Meanwhile, creating the personages’ characteristics, the author used the means of identifying the description of the environment and emotions of characters. Thus, the psychological portraits of the images of George and Lenny were created with the help of linguo-stylistic means and poetic devices. Regarding the latter, they included a discrete group portrait and a description of nature to emphasize the similarity of the characters of the heroes, as well as to show a striking contrast in their appearance. The most commonly used linguo-stylistic means are: comparison, personification, epithets, metaphors, and zoomorphic comparison.Conclusions. Linguistic and stylistic means play an important role in creating a psychological portrait of a literary character. Linguistic expressiveness and brightness of utterances are achieved not only due to expressive stylistic and evaluative-stylistic components, but also due to the fact that words and phrases can acquire figurative meanings, be part of stylistic figures that provoke the creation of figurative meaning. To create a psychological portrait, various linguistic and stylistic means are used, such as epithet, metaphor, metonymy, oxymoron and others, which help to reveal the essence of the characters, recognize their inner world and the way they think and act.Key words: psychological portrait, literary text, stylistic means, poetic language, literary personage.
