The Social Composition of Medical Students at the Erzsébet University Between 1930 and 1945

The purpose of the study. To examine the social composition of medical students of the Erzsébet University of Pécs (ETE) between 1930 and 1945 based on statistics about religion, place of birth and father/guardian occupation. To present the external processes affecting the admission of students based on the minutes of the university governing body. To present some typical individual careers of students of the examined period. Applied methods. Statistical analysis of student enrolment and diploma books. Analysis of major processes using the minutes of the medical faculty and university council meetings and literature. Presenting and categorising careers using all available archival and library data. Outcomes. Compared to the previous decade and a half, the number of medical students at ETE decreased for demographic and political reasons. The religious composition of the students changed due to measures restricting Jewish students’ university admission, and disenfranchising them. The careers examined also demonstrate how affected students tried to circumvent these measures.

The Impact of Religion and Culture on the Supremacy of the Constitution in Afghanistan

Afghanistan’s social composition demonstrates it to be a pluralist, multi-cultural, multi-lingual, and multi-ethnic country. The life and behaviour of its citizens are, for example, governed by more than one source of law, namely those of Islam and Afghan culture. In light of this, the current article attempts to, firstly, explain Islam as a source of law in Afghanistan and its supremacy over that country’s constitution and then, secondly, apply the same logic to culture as rooted in Afghan tribal and ethnic traditions. While many cultural traditions exist in Afghanistan, this article focuses solely on the constitutionally recognised Loya Jirga (Great Assembly). Finally, the study suggests applicable solutions for maintaining the authority of the constitution in the presence of Islam and Afghan custom. This, it is hoped, will help Afghanistan escape its ongoing political instability and avoid the relentless downfall of governments.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УМАНЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.

Ключові слова: переписи єврейського населення, Брацлавське воєводство, Уманщина, кагальні округи, Уманський кагальний округ. Анотація Стаття містить узагальнені підрахунки єврейства Уманщини другої половини XVIII ст., які здійснені автором на основі опублікованих істориком Іваном Каманіним матеріалів шести переписів податного єврейського населення, що мешкало на території чотирьох воєводств Речі Посполитої – Київського, Волинського, Подільського, Брацлавського. З матеріалів переписів вибрано населені пункти, єврейське населення яких складало Уманський, Соколівський, Теплицький кагальні округи. Систематизовані по кожному перепису цифрові показники кількості єврейського податного населення дали можливість визначити основні тенденції динаміки чисельності єврейського населення Уманщини другої половини XVIII ст. Зважаючи на певну умовність підрахунків (переписи податного населення це далеко не повні демографічні показники), все ж вдалося виявити динаміку збільшення кількості єврейства на Уманщині. Узагальнені і унаочнені в таблицях показники кількості євреїв зазначеного регіону показують, що представники єврейського етносу здавна мешкали в місті Умані та містечках і селах Уманщини. Упродовж другої половини XVIII ст. місто Умань та Уманський кагальний округ були серед найбільш густонаселених в Брацлавському воєводстві. Представлені у таблицях підрахунки уможливлюють ілюстрацію динаміки зростання чисельності єврейського населення Уманщини. Менше як за три десятиліття, з 1764 по 1791 рік, частка євреїв Уманщини серед всього єврейського населення воєводства зросла з 2,18% до 42,80%. Навіть фрагментарність матеріалів переписів не заважає заключити, що у другій половині XVIII ст. чисельність євреїв, які мешкали на Уманщині, постійно збільшувалась. Як свідчать виокремленні з матеріалів переписів єврейського податного населення і зіставлені відомості по Брацлавському воєводству, провідною тенденцією динаміки чисельності євреїв було збільшення їх кількості. Попри те, що кожен із шести переписів (1764 р., 1776 р., 1778 р., 1787 р., 1790 і 1791 роки) містить відомості з різної кількості міст, містечок і сіл, і що у цих типах населених пунктів зафіксована різна чисельність мешканців євреїв, все ж середня кількість податного єврейства на одне місто, містечко, село від перепису до перепису збільшувалась. Чіткіше прослідковується збільшення міського єврейства, менше містечкового і ще менше сільського. Матеріали шести переписів дали можливість здійснити підрахунки питомої ваги податного єврейства міста Умані та Уманського кагального округу у відношенні до чисельності єврейства Брацлавського воєводства. Виявилося, що показники питомої ваги євреїв Уманського кагального округу до єврейства воєводства зросли від 2,18% у 1764 р. до 42,80% у 1791 р. А аналогічні показники по місту Умані зростали від 1,48% до 20,4%. І розуміючи, що переписи податного населення це не повна демографічна статистика, все ж варто зауважити, що здійснені підрахунки показують позитивну динаміку збільшення єврейства на Уманщині у другій половині XVIII ст. Систематизовані у статті матеріали, як і локалізовані на території Уманщини населені пункти з вживаними у XVIII ст. назвами, зацікавлять дослідників локальної історії, краєзнавців, аспірантів. Викладений у статті матеріал поверне до наукового обігу відомості про населення Уманщини, яке завжди було поліетнічним. Також систематизовані відомості і здійснені підрахунки сприятимуть розширенню хронологічних рамок краєзнавчих досліджень. Посилання Dashkevych, 1992 – Dashkevych Y. Problematyka vyvchennia yevreiskoho-ukrainskykh vidnosyn (XVI – pochatok XX st.) [Problems of studying Jewish-Ukrainian relations (XVI - early XX centuries)]// Suchasnist. 1992. № 8. S. 49-54. [in Ukrainian]. Evreyskaya entsiklopediya, 1908-1913 – Evreyskaya entsiklopediya: Svod znaniy o evreystve i ego kulture v proshlom i nastoyaschem: v 16 t. [Jewish encyclopedia. A body of knowledge about judaism and its culture in the past and present: in 16 volumes]. Sankt-Peterburg: Izdanie obschestva dlya Nauchnyih evreyskih Izdaniy i izd. Brokgauz – Efron, 1908-1913. [in Russian]. Kabuzan, 1963 – Kabuzan V.M. Narodonaselenie Rossii v XVIII – pervoy polovine XIX veka [Population of Russia in the XVIII - first half of the XIX centuries]. M., 1963. 230 s. [in Russian]. Kamanin, 1890 – Kamanin Ivan. Statisticheskie dannyie o evreyah v Yugo-Zapadnom krae vo vtoroy polovine proshlogo veka (1765–1791 g.) [Censuses of the Jewish population in the Southwestern Territory in 1765–1791]// Arhiv Yugo-Zapadnoy Rossii, izdavaemyiy Vremennoyu komissiey dlya razbora drevnih aktov. Ch. 5. T. II. Vyip. I. K., 1890. S. 1-234. [in Russian]. Melnyk, 2015 – Melnyk I. Yevrei v etnosotsialnomu skladi naselennia Umanshchyny kintsia XVIII – pochatku XX st. [Jews in the ethno-social composition of the population of Uman region at the end of the XVIII – early XX century] // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia. Ternopil, 2015. Vyp. 1. Ch. 3. S. 153-156. [in Ukrainian]. Melnyk, 2018a – Melnyk I. Yevreiske naselennia Umanskoho povitu naprykintsi XVIII – pochatku XX st. [Jewish population of Uman district in the late XVIII - early XX centuries: historical review]: istorychnyi ohliad // Eminak: naukovyi shchokvartalnyk. 2018. № 2. T. 2. S. 97-102. [in Ukrainian]. Melnyk, 2018b – Melnyk I.V. Yevreiske naselennia Umanshchyny naprykintsi XVIII – pochatku XX st. [Jewish population in Uman region at the end of the XVIII – early XX century]: avtoref. dys. … k. ist. n. : 07.00.01. Istoriia Ukrainy, Chornomorskyi natsionalnyi universytet imeni Petra Mohyly. Mykolaiv, 2018. 18 s. [in Ukrainian]. Naulko, 1991 – Kabuzan V.M., Naulko V.I. Yevrei na Ukraini, v SRSR i v sviti: chyselnist i rozmishchennia [Jews in Ukraine, in the USSR and the world: their number and location] // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1991. № 6. S. 56-69. [in Ukrainian]. Yakobchuk, 2005 – Yakobchuk N.O. Prosopohrafichnyi portret Ivana Kamanina (1850–1921) [Prosopographic portrait of Ivan Kamanin (1850–1921)] // Arkhivy Ukrainy. 2015. Vyp. 4. S. 165-174. [in Ukrainian].

Social Construction of Extremism: Case Study of South Punjab

South Punjab, the land of Sufi saints, and epitome of peace and love has transformed into the fulcra of militancy in last two decades. The current study draws the connection between society (social-organisation) and social interaction with the construction of individual’s perceptions and behaviours. The study also underscores the flaws lie in the social composition of society of South Punjab that contributes to the construction of violent perceptions and behaviours, and trigger individuals to join militant wings. The research was conducted in Multan- a district of South Punjab. The qualitative methods: ethnographic observation and semi-structured interviews are used in this research. Purpose sampling is used to select sample population encompassing people from diverse social backgrounds. The findings of the research unfold those prime social institutions including religion, education, economic and government are mal-functioning, due to which region became heartland of militancy.

People and society

The social composition of Roman London is described from the evidence of written sources and archaeological finds. Burials, funerary monuments, and writing tablets identify an elite community dominated by the military and administrative establishments—surrounded by businessmen, merchants, and craftsmen—where slaves were an important presence. Many can be identified as immigrants, whose presence can also be read from the evidence of a DNA and isotope analysis. Most of these powerful foreigners wouldn’t have been citizens of London but incolae. Britons were not widely in evidence. Hybrid identities, varied patterns of consumption, and ritual and ceremonial performance are also described from the finds assemblages.

SOCIAL COMPOSITION OF FORTRESSES OF THE BELGOROD LINE AS OF 1678

The article is devoted to the analysis of the social composition of the population of the fortresses of the Belgorod line in 1678. The main source of the work was the inventory of cities in 1678, which recorded various categories of the service and townspeople of Russia. The author analyzed the information on all the fortresses of the Belgorod line and made general conclusions. The heterogeneity of the various counties of the vast southern region is recorded: in some there is a wide variety of service categories of the population, developed crafts and trade, and a large number of landowners. In other regions, the social composition was very poor. There were a lot of these regions. Such fortresses were only military outposts on the border. They were of strategic importance, but their economic potential was low. Obviously, the emergence of many small fortresses was dictated by military necessity and their full development was impossible. These small fortresses did not have the opportunity to develop. Subsequently, already in the 18th century, most of them would become rural settlements. However, the significance of these fortresses was very great for their time. These small fortresses helped to ensure the stable development of major military and economic centers. Fortified cities such as Kursk, Voronezh, Yelets, Kozlov were able to take the path of urbanization precisely because they were protected by many small military settlements. This was their historical role.

Frühneuzeitliche Bildungsmigration von Kindern und Jugendlichen aus Böhmen und Mähren im 16. und frühen 17. Jahrhundert

Journeys Undertaken by Children and Adolescents from Bohemia and Moravia to Attain Education in the 16th and Early 17th Century The presented synoptic study focuses on the question of the educational migration of children and adolescents in the early modern Czech state. Based on analysis of a variety of sources together with the results of previous research, the study looks at the gender, age, nationality, and social composition of these individuals as well as a number of other aspects of this topic, such as what institutions and regions children and adolescents set out for in order to seek education, what type of education they might have received, how such journeys were organized and paid for and how these nonadults viewed them, etc. Set within the broader context of the cultural, religious, and educational history of the early modern period, the study examines not only peregrination to attain university education but also the journeys undertaken in search of preuniversity education. Furthermore, the paper attempts to trace key developmental trends and, in closing, suggests areas for continued research on this topic.

Improving visitor satisfaction in Egypt’s Heliopolis historical district

This study employed applied thematic analysis (ATA) and importance-performance analysis (IPA) to measure visitor satisfaction in city streets. Forty-two elements that significantly influence visitors’ responses to streets and environments were included in five groups characterised by circumstances, characteristics, and indicators. Ibrahim Al-Lakani Street’s atmosphere satisfaction was measured by using coherent research methods. This investigation can assist designers in developing the morphological and social composition necessary to restore a street’s atmosphere and visitor satisfaction. This study contributes to the literature in two ways. First, it examines the relationships between street characteristics and visitor satisfaction in city streets regarding situations, atmospheres and social characteristics that shape these streets. Second, this study integrates ATA and IPA to create a tool for evaluating the significance, performance, and satisfaction of street situations, socio-morphological characteristics and street and visitor responses.

Filantropía secular. La ayuda interesada de los fundadores del Asilo de Mendigos en la Ciudad de México, 1879-1902.

En este artículo exploramos las “buenas intenciones” de un grupo de filántropos, empresarios liberales, seculares y reformistas que, con el argumento de impulsar la modernización urbana, propusieron desplazar a los limosneros de las calles centrales de la Ciudad de México para contenerlos en el Asilo Particular para Mendigos, fundado en 1879 y ubicado en la periferia urbana. Si bien las obras de la filantropía suelen estudiarse como formas de financiamiento del arte y la cultura o bien como respuesta para la educación y la higiene de los pobres, en este artículo nos centramos en el interés de los filántropos por fomentar el comercio y el ordenamiento urbano, a través de un proyecto asistencial. Asimismo, proponemos una definición acotada de la filantropía secular y sus características que pueden estudiarse a partir del caso específico del Asilo Particular de Mendigos y de las prácticas filantrópicas que le dieron sentido al interés público a finales del siglo XIX. Para sustentar este trabajo consultamos los informes de la Junta de Beneficencia Pública y los informes de las Actas del Consejo del Asilo, prensa periódica y otras fuentes, destacamos de éstas un documento peculiar sobre un estudio de las rutas que los mendigos recorrieron por la ciudad y que le dieron el sustento razonado a esta forma de filantropía en la Ciudad de México. Modern philanthropy used public interest as an argument for intervention in “social question”. The critical point of this text argue how "disinterested" were the "good intentions" of a group of philanthropists, liberals, secularists and reformists who, under the argument of urban modernization, sought to displace beggars from the streets to contain them in the Asilo Particular para Mendigos, founded in Mexico City in 1879. We show the social composition of the founding group and the many meanings on their social actions. We explore a peculiar research elaborated on the routes the beggars traveled through the city, that gave the reasoned support to the foundation. Using the “well-intentioned” argument of helping the poor, philanthropists exerted their influence on urban planning provisions, in addition to mitigating social tensions.

Rethinking environmental justice: capability building, public knowledge and the struggle against traffic-related air pollution

For more than a decade, a broad social movement has organised significant opposition to the expansion of the Antwerp ring road. By linking the very mobile, intangible and unplaceable problem of traffic-related air pollution to the highly local, concrete, immobile issue of the highway, they succeeded in creating the largest mobilization against air pollution ever in Belgium. A distributive justice discourse which portrayed Antwerp residents as being unfairly affected has played a crucial role in this endeavour. At the same time, the movement has struggled to involve and represent those who will be most affected by the ring road extension. Low income and ethnic minority residents living close to the ring road are strikingly absent from the movements’ ranks and tend to be silenced in its discourse. In this paper, we scrutinise this disparity between the social composition of the most affected areas and the social composition of the movement dealing with the issue, and reflect on the movement’s practices of knowledge production and dissemination from an environmental justice perspective. We highlight the need for expanding environmental justice beyond a merely distributive approach and argue that environmental justice movements need to see knowledge dissemination and public pedagogy as more than just a mobilizing strategy. Without pursuing equity in the distribution of networks, capabilities and knowledge, enhancing the possibilities of those who are most affected to develop their own strategies, environmental justice is difficult to realize.