ARTISTIC FEATURES OF CHALCHIK CHUNIZHEKOV'S PROSE WORKS

В статье анализируется прозаическое наследие Чалчика Анчиновича Чунижекова, одного из ярких представителей соцреалистической литературы Горного Алтая. Выдвигается гипотеза о том, что профессия журналиста наложила своеобразный отпечаток на творчество писателя - в его очерках присутствуют имена реальных людей, называются факты, цифры, что позволяет говорить о документальной основе прозы Ч. А. Чунижекова. Основное внимание в работе уделено автобиографической повести «Мундузак», ставшей своеобразной рефлексией писателя на факты его собственной биографии. Главный герой повести, с одной стороны, близкий автору, с другой - типичный представитель поколения новой интеллигенции, рожденной советской властью. Доказано, что произведения писателя - это художественное отражение исторической эпохи с опорой на факты, события, истории реальных людей, в том числе и на собственную биографию. The articl analyzes the prosaic heritage of Chalchik Anchinovich Chunizhekov, one of the brilliant representatives of socialist realist literature of Gorny Altai. It is hypothesized that the profession of a journalist left a peculiar imprint on the writer's work, influencing the fact that the basis of his prose is essays, which contain names of real people, facts, figures, which allows us to talk about the documentary basis of his prose. The main attention is paid to autobiographical story "Munduzak" which became a kind of reflection of the writer on the facts of his own biography. The main character of the story, on the one hand, is close to the author, on the other - a typical representative of the generation of new intelligentsia, born by the Soviet government. It is proved that the writer's works are an artistic reflection of a historical epoch based on facts, events and stories of real people, including the writer's own biography.

ARTISTIC FEATURES OF CHALCHIK CHUNIZHEKOV'S PROSE WORKS

В статье анализируется прозаическое наследие Чалчика Анчиновича Чунижекова, одного из ярких представителей соцреалистической литературы Горного Алтая. Выдвигается гипотеза о том, что профессия журналиста наложила своеобразный отпечаток на творчество писателя - в его очерках присутствуют имена реальных людей, называются факты, цифры, что позволяет говорить о документальной основе прозы Ч. А. Чунижекова. Основное внимание в работе уделено автобиографической повести «Мундузак», ставшей своеобразной рефлексией писателя на факты его собственной биографии. Главный герой повести, с одной стороны, близкий автору, с другой - типичный представитель поколения новой интеллигенции, рожденной советской властью. Доказано, что произведения писателя - это художественное отражение исторической эпохи с опорой на факты, события, истории реальных людей, в том числе и на собственную биографию. The articl analyzes the prosaic heritage of Chalchik Anchinovich Chunizhekov, one of the brilliant representatives of socialist realist literature of Gorny Altai. It is hypothesized that the profession of a journalist left a peculiar imprint on the writer's work, influencing the fact that the basis of his prose is essays, which contain names of real people, facts, figures, which allows us to talk about the documentary basis of his prose. The main attention is paid to autobiographical story "Munduzak" which became a kind of reflection of the writer on the facts of his own biography. The main character of the story, on the one hand, is close to the author, on the other - a typical representative of the generation of new intelligentsia, born by the Soviet government. It is proved that the writer's works are an artistic reflection of a historical epoch based on facts, events and stories of real people, including the writer's own biography.

The Concept of War in Ancient Mesopotamia: Reshaping Carl von Clausewitz's Trinity

In this article, the author investigates the concept of “war” during the Akkadian period (ca. 2234–2154 BCE) through fragments and clay tablets that have remained from that period in history more than 4,000 years ago. Given the special place that the divine realm took in the Akkadian worldview, manifesting even in everyday interaction, the author reworks the well-renowned trinity from the Prussian military theorist Carl von Clausewitz. The author argues that Clausewitz’s analysis of war, which relies on the main trinity of the people, the government, and the armed forces, is not applicable to the beginning of human history in Mesopotamia due to the specific circumstances that societies then faced. The main method of inquiry herein will be a textual analysis of Akkadian scriptures that relate to the campaigns of Sargon, the first ruler of the Akkadian Empire, and his reign in constituting the first empire of humankind, as well as sources that explain the role of religion in this historical epoch. Although many of Sargon’s groundbreaking military innovations—such as establishing a standing professional army, securing lines of communication and supplies, and fortifying strategic positions—can be analyzed in a purely descriptive way, the focus of this article will be on his constructed relation to the Akkadian pantheon, which had a direct influence on the way warmongering was perceived.

WARUM TÖTETE RASKOL’NIKOV EIGENTLICH? MOTIVIERUNG IM LICHTE EINER PSYCHOHISTORISCHEN MOTIVATION

This paper shows that the text of the novel Crime and Punishment places plot and characters in the context of a specific historical epoch. The epoch implies a specific psychological structure of the characters. One aspect of this psychological structure is singled out and demonstrated on the basis of its intra-fictional as well as its extra-fictional motivating effect. In this way, the old riddle of why Raskolnikov actually became a murderer is solved.

TO PROBLEM OF EXAMINING ANIMALISTIC SYMBOLISM IN THE POETRY OF IVAN ZLATOKUDR

Purpose. Many writers from various epochs and countries have been admirers and propagandists of the bestiary space. The purpose of the work is to analyze the animalistic images and symbols in the Ukrainian poet Ivan Zlatokudr’s lyrics in the late of 20th and early 21st century.Methods. The elements of the following methods are used in the research: cultural and historical (helps to investigate the functions of poet’s lyrical images in the process of representation of the features of Ukrainian national nature and historical epoch), aesthetic (allows analyzing each text as a phenomenon of literature and art), miphological (for coverage of reproduction of miphological images by poet), hermeneutic (ensures free and open interpretation of texts with the possibility for new explanations), biographic (helps to describe autobiographic markers in the writer's literary works), descriptive (systematization of various elements of the animalistic space in the lyrics of the poet), intertextual (links between writer’s poems and folklore songs and literary general tradition), textual analysis (for coverage of the animalistic motifs and images of Zlatokudr’s collection). The research is based on the general methods of analysis, synthesis, observation, selection and systematization of the material.Results. The author of this article represented the results of literary analysis accomplished over the texts of Ivan Zlatokudr with animalistic motifs and images. The symbols of a horse, dog, cow, ox, sheep, cat, deer, wolf, fox, bear and other animals play an important role in the creation of the artistic image of the world in the writer’s version and show his psychology. The article finds out that Ivan Zlatokudr has delicate understanding of bestiarial space. The effect of a hero’s co-living with the environment depicted by the author, with the animalistic environment in particular, is characteristic of writer’s lyrical collection. Ivan Zlatokudr’s works combine real and fairy plans, have characteristics of legends, tales and mysteries. The poet’s bestiarial dimension deepens understanding of nature and difficult world of human relations and feelings and it has national and similarity sounding. Мета. Бестіарний світ приваблює багатьох письменників різних часів і народів – від давнини й до сьогодення. Метою нашої статті є висвітлення особливостей творення образів-символів звірів у ліричних текстах українського поета з Польщі Івана Златокудра кінця ХХ – початку ХХІ століття.Методи. У статті використано елементи таких методів: культурно-історичного (допомагає виcвітлити функції ліричної образності у процесі відтворення поетом рис українського національного характеру та історичної епохи), естетичного (забезпечує розгляд творів митця як літературно-мистецького феномену), міфологічного (використовується для відстеження репродукування поетом міфологічних образів), герменевтичного (пропонується вільна інтерпретація текстів із можливістю подальших витлумачень), біографічного (простежуються риси автобіографізму в поезіях співця), описового (здійснюється систематизація різноманітних елементів анімалістичного простору в текстах поета), інтертекстуального (звертається увага на зв’язки між віршами митця й українським та світовим фольклором і літературною традицією), текстуального аналізу (застосовується для окреслення анімалістичних мотивів та образів у Златокудровому доробку). Дослідження засноване на загально-науковій методиці аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу.Результати. Автор статті репрезентує результати аналізу текстів Івана Златокудра, присвячених анімалістичним мотивам та образам. Символіка коня, собаки, корови, вола, вівці, кота, оленя, вовка, лисиці, ведмедя та інших тварин виконує важливу роль у розбудові автором художньої картини світу, сприяє розумінню його психології. Для поетичної творчості Івана Златокудра досить характерним є ефект органічного вживання ліричного героя в зображуваний світ, зокрема простір фауни рідного краю. Митець поєднує в текстах реальний і феєричний плани, переплітає дійсність із легендою, казкою, містичними уявленнями. Бестіарний вимір у поета поглиблює й розуміння природної стихії, і складність людських взаємин і почуттів, має як національне, так і загальнолюдське звучання. Висновки. Анімалістична образність у поетичній творчості Івана Златокудра закорінена у світ міфології та фольклору укра-їнського та інших народів, ґрунтується на літературних традиціях. Анімалістичні образи-символи в доробку митця відбивають особливості української ментальності, історико-культурний досвід нашого етносу, віддзеркалюють естетичні цінності нації.Ключові слова: лірика, фольклор, міфологія, зооморфні образи, анімалістична символіка.

CONCEPT FAITH AS A VALUE POSTULATE OF IDIOSTYLE V.S. BOYKO

The article is devoted to the study of the concept of FAITH in the idiostyle of V.S. Boyko, as a famous master of the poetic word. The structure of the concept is analyzed. The nuclear, near-nuclear and peripheral zones are highlighted. The artistic and semantic content of micro- concepts is described. The author's position on the existence of a person in the world, as well as individual author's interpretations of the concept of FAITH in the idiostyle of the artist of the poetic word are determined. Whatever paths humanity has taken, this path has always been accompanied by faith. No matter what historical epoch we are talking about, no matter what country we talk about, it is difficult to disagree with the fact that faith has greatly influenced and is influencing the lives of millions of people. And it is not only about faith in higher powers, but also faith in a happy future, faith in yourself, in your people, in the triumph of moral values and the victory of good over evil. Faith is an important spiritual existential value that encourages a person to move on. Accordingly, the study of the linguistic expression of the concept of FAITH will allow to penetrate deeper into the peculiarities of individual language thinking, to determine the author's priority guidelines. Linguistic expression of the concept of FAITH in the poetic linguistics of V.S. Boyko finds in the words faith, to believe, prayer, icon, angel, orthodox, catholic, pagan, saint, temple, church, resurrection, apostle, paradise, cross, mantis, as well as in names of Оrthodox holidays and biblical names, because for the poet is close to the Christian, Orthodox worldview. The poetic picture of the artist's world is broader than dictionary interpretations, so the concept of FAITH acquires a broader artistic and semantic content.

AUTHOR’S INDIVIDUAL PUNCTUATION AS AN ELEMENT OF TEXT GRAPHICS

The article sheds light on the concept of text graphics and the importance of punctuation in the graphic system of the text, in particular, poetic text. The author elucidates various scholars’ approaches to the definition of the term author’s individual punctuation, with a focus on the system-structural features of some punctuation marks and the most important functions of punctuation as a stylistic device. The article analyzes the expressive and stylistic means used to produce the greatest emotional influence on the listener or reader and classifies them into constructive, emotive, combined, and contaminated groups. The multi-functionality of the author’s punctuation embraces strengthening the aesthetic loading of punctuation marks and expanding the boundaries of their use. The unregulated use of punctuation mark is determined by historical changes and the semantic principles concerning the location of punctuation marks. Author’s punctuation can be interpreted as a substitution of some normatively motivated signs/marks with the unregulated ones; as a text devoid of any marks; as an excessive use of either some particular punctuation marks or only one of them and, on the contrary, their complete absence in the text. The article outlines the main functions of the author’s punctuation: emotional, emphatic, logical, evaluative, semantic, dividing. The individual style, dependence on the functional style, genre, traditions, and norms of a definite historical epoch are the factors that influence the author’s individual punctuation system formation. The author’s punctuation is an interstyle phenomenon because it is inherent in texts of different functional styles. The research findings argue that the author’s individual punctuation system should be interpreted in a broad sense as any conscious, deliberate choice of the unregulated punctuation mark, not fixed in the spelling rules, and in a narrow understanding — all the punctuation marks in the author’s manuscript, which are different from the normative use.

OBSOLETE VOCABULARY IN POETIC TEXTS BY SERGIY ZHADAN: FUNCTIONAL-SEMANTIC ASPECT

The article is devoted to the functional-semantic aspect of obsolete vocabulary, which is widely used in poetic texts of Serhiy Zhadan. The traditional approach to the classification of obsolete vocabulary is revealed, among which archaisms and historicisms are distinguished. Groups of archaisms – lexical, lexical-word-forming, lexical-phonetic, morphological, lexical-semantic are considered. It is noted that historicisms, in contrast to archaisms, have no synonymous equivalents in modern Ukrainian language. They perform proper nominative function in historical texts, reproducing facts, events and phenomena of past epochs.It was found that Serhiy Zhadan introduced outdated words, which he has organically inserted into the artistic fabric of poetic works. In poetic texts of the artist (the collections of poems “Templars”, “Antenna”, “List of ships” were taken as the source base of the study) among obsolete vocabulary lexical archaisms, lexical-phonetic and lexical-word-forming were found. The following semantic groups of archaisms: names of body parts; names of diseases; names of individuals by profession, occupation, etc.; names of military items, ammunition, concepts, etc.; names of family relations; names of numbers are distinguished.In Serhiy Zhadan’s poetic texts archaisms give the language a solemn sound, express the author’s attitude to the depicted, convey his feelings and enhance the emotionality of poetic works.Historicisms in poetic texts of the artist outnumber archaisms. The following semantic groups of historicisms are revealed in his creative works: geographical names; words that characterize the social status, place of an individual in society; names of former professions, occupations; names of extinct nations; names of historical epochs; names of household items, women’s jewelry, etc.; names of buildings or their parts; names of various scientific studies, directions, etc.A detailed analysis of Serhiy Zhadan’s poetic language made it possible to identify the main functions performed by obsolete words in poetic texts: realistic depiction of the events of certain historical epoch; strengthening of solemnity, pathos of the depicted; creation of strong perceptual effect; expression of author’s opinion, etc.Key words: archaisms, historicisms, semantic groups, stylistic means, expressive function, nominative function. Стаття присвячена функціонально-семантичному аспекту застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Розглянуто групи архаїзмів – лексичні, лексико-словотвірні, лексико-фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні. Зауважено, що історизми на відміну від архаїзмів не мають у сучасній українській мові синонімічних відповідників. Вони виконують власне номінативну функцію в історичних текстах, відтворюючи факти, події, явища минулих епох.З’ясовано, що Сергій Жадан широко послуговується застарілими словами, які органічно вводить у художню тканину поетичного твору. У поетичних текстах митця (джерельною базою дослідження послужили збірки поезій «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів») серед застарілої лексики виявлено лексичні архаїзми, лексико-фонетичні й лексико-словотвірні. Виділено такі семантичні групи архаїзмів: назви частин тіла; назви хвороб; назви осіб за професією, родом занять тощо; назви військових речей, амуніцій, понять тощо; назви родинних стосунків; назви чисел.У поетичних текстах Сергія Жадана архаїзми надають мові урочистого звучання, виражають авторське став-лення до зображуваного, передають його почуття, переживання, підсилюють емоційність віршованого твору.Історизми в поетичних текстах митця кількісно переважають над архаїзмами. У його творчому доробку виявлено такі семантичні групи історизмів: географічні назви; слова, що характеризують соціальний стан, місце людини в суспільстві; назви колишніх професій, роду занять; назви зниклих народів; назви історичних епох; назви предметів побуту, жіночих прикрас тощо; назви будівель, їх частин; назви різноманітних наукових учень, течій, напрямів тощо.Детальний аналіз поетичної мови Сергія Жадана дав змогу виділити основні функції, що виконують застарілі слова у віршових текстах: реалістичне зображення подій певної історичної епохи; підсилення урочистості, пафосу зображуваного; створення сильного перцептивного ефекту; увиразнення авторської думки тощо.Ключові слова: архаїзми, історизми, семантичні групи, стилістичний засіб, експресивна функція, номінативна функція.

Children of an Epoch or a Slave of His Time (about the System of Images and the Image of an Epoch in Literature)

In human culture, since ancient times, fiction has developed as a mirror of time. Therefore, a dual understanding of time is reflected in the poetics of the work: firstly, it is the time that is connected with the narrative and is developed in the plot of the work (artistic time), and secondly, it is the time, the epoch of writing the work itself (historical time). The artistic image of the time is reflected not only in historical genres, but also in all other genres and styles of literature. The historical era of writing a work can be captured in the thoughts and worldview of the characters, in the conflict being developed, the subject matter and the problems involved. The relevance of the study is related to the fact that the tragic periods of history depicted in the work must be analyzed through the worldview and moral standarts of the people. In this regard, the purpose of this article is to identify the philosophical and aesthetic connection between the artistic time continuum and the historical epoch. The subject of the research in this article is the novelette of the literary scholar and prose writer Georgy Fedorov “Ai, mantaran hir mulkaci” ("Oh, poor hare »). In the course of the study, the following results were obtained: in an artistic and philosophical work, the category of time becomes both a method of deepening the character's personality, and an indicator of the figurative model of the world, and the subject of research.

Interpretation of the history of post-war France in Pascal Quignard’s “The American Occupation”

The article deals with the specifics of the interpretation of the history of post-war France, made by a contemporary French writer Pascal Quignard in the novel "The American Occupation" (1994). The writer represents in detail the chosen historical period, emphasizing its socio-political and cultural peculiarities. In addition, the author pays attention to the phenomenon of modification of the national identity of the protagonists influenced by American mass culture. The depiction of a specific historical epoch in this work becomes part of Pascal Quignard's reflection on the meaning of history in its entirety.