Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка «Захар Беркут».Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем).Методи. Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порів-няльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження.Результати. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (домес-тикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв’язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при пере-кладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Система-тизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п’ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності пере-кладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна «культурема» та його відмінність від терміна «лінгвокультурема», зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуаль-ний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка «Захар Беркут», і варіанти їх перекладу англійською мовою.Висновки. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» показано, що здій-снення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст худож-нього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутнос-ті художнього тексту оригіналу. The article deals with the study of translation multiplicity as a linguistic phenomenon, which is extremely relevant because the writer’s idiolect forms the uniqueness of the literary text, and this uniqueness should not be lost when translating the text into another language, especially if the text is retranslated at different times.The purpose of this study is to identify and analyze variants of translation of linguocultural units in translations of Ivan Franko's novel “Zakhar Berkut”.Methods. General scientific methods were used in the research, namely: theoretical – contextual and interpretive analysis, and empirical, in particular descriptive, due to the purpose of the study.Results. The phenomenon of translation multiplicity, which has been studied in translation studies for more than thirty years, is considered. It is noted that the first translations are naturalized, i.e. get under domestication, while retranslations get under foreignization, as the first translation aims to present the original text of new culture that is potentially reluctant to accept foreign text in the adapted form for gradual integration into it, while a re-translation demonstrates certain level of assimilation. Some scientists do not consider these postulates to be proven, so they put forward other theories about the phenomenon of translational multiplicity. Given the research of linguoculturologists, each language operates a certain system of culture units that characterize the uniqueness and difference of language from other ethnocultures, and based on this thesis, the linguocultural units in Ivan Franko’s novel “Zakhar Berkut” as well as variants of their translation into English have been analyzed and described.Conclusions. Linguocultural units transmit ethnoculture, they contain certain culturally important information encoded in lexical units. Understanding the national and cultural content of linguocultural unit acquires additional meaning when comparing translations, which is clearly demonstrated in the comparative analysis of two variants of I. Franko's novel translation. It is appropriate selection of linguistic equivalents of another language that allows complete reproduction of translated text, and the reader will perceive it as a unique, inimitable phenomenon, and the success of such a translation should be facilitated by the studies of the translation multiplicity.
Electronic Literary Text in the Framework of Post-Structuralism Textology
