Вплив урбоекосистем на фітонцидну активність деревних рослин
Мета дослідження – виявлення зв'язку та просте-ження закономірності між фітонцидною активністюдеревних рослин і вмістом зелених пігментів у їхніхлистках в урбанізованому середовищі. Методи. Комплексне використання польового, лабо-раторного, математично-статистичного, розрахунко-во-порівняльного методів і системного аналізу.Результати. Дуже висока антимікробна дія булавиявлена в листків A. platanoides, P. simonii та S. vulgarisщодо обох тест-культур на всіх моніторингових точкаху серпні. Для всіх видів характерний літній тип фітон-цидності. У досліджених видів виявлено тенденцію добільшої антимікробної активності щодо грам-негативноїбактерії E. coli порівняно з B. subtilis, окрім листків P. xcanadensis. На всіх ділянках, навіть у контролі, вмістхлорофілу а перевищував уміст хлорофілу b (табл. 2).На частку хлорофілу а припадає 50–56% від загальноїмаси зелених пігментів на забрудненій ділянці.Співвідношення хлорофілу a до хлорофілу b ( а/b)у нормально розвинутому фотосинтетичному апаратістановить 2,5–3. Навесні цей показник був нижчим занорму на всіх ділянках, влітку відбулося його збіль-шення, що можна пояснити ростом листків та форму-ванням фотосинтетичного апарату. На моніторинговійточці І влітку показник а/b був нижчим за норму в усіхвидів, окрім T. cordata.Висновки. Проведено аналіз фітонцидної актив-ності деревних культур в умовах урбанізованого сере-довища. Виявлено високу фітонцидну активність Acerplatanoides, Populus simonii та Syringa vulgaris у серпні.Встановлено специфічність антимікробної дії дерев-них рослин щодо Bacillus subtilis та Esherichia coli. Назабрудненій ділянці вздовж автомагістралі спостеріга-лося зниження суми хлорофілів порівняно з контролемта зростання фітонцидної активності. Вміст хлорофілуа на І дослідній ділянці в усіх досліджених рослин,окрім Tilia cordata, перевищив уміст хлорофілу b. Длябільшості видів характерна висока антимікробна актив-ність протягом досліджуваного періоду, крім Robiniapseudoacacia та Tilia cordata.