Валентність предиката має вирішальний вплив на структуру речення. Хоча активний і пасивний варіанти речення опису-ють одну й ту ж ситуацію, предикат проходить крізь трансформацію, яка тісно пов’язана з явищем валентності. У цій статті проаналізовано валентність предиката та її вплив на цю трансформацію у німецькій та українській мовах на прикладах із сучасної літератури.Мета. Метою статті є порівняння трансформації «актив – пасив» у німецькій та українській мовах та опис ролі валентності у цьому процесі.Методи. Для проведення дослідження було зібрано методом суцільної вибірки приклади пасивних конструкцій із сучас-них художніх текстів німецькою та українською мовами, які опісля було оброблено та проаналізовано з використанням типо-логічного, зіставного, описового методів, а також методу моделювання.Валентність предиката проявляється у його здатності формувати зв’язки з іншими елементами в реченні та дає змогу передбачити додаткові позиції у синтаксичній структурі речення, які можуть бути заповнені обов’язковими чи факультатив-ними компонентами. Для предиката властиві два типи валентності, які залежать від позиції поширювачів у реченні. Якщо лівобічну позицію переважно пов’язують із суб’єктом, то правобічна зазвичай стосується актантів з об’єктним, адресатним, локативним чи інструментальним значеннями.Результати. Зважаючи на те, що одна й та ж функція пасивних конструкцій у німецькій та українській мовах реалізується різними формами, валентні зміни у кожній з конструкцій мають свої особливості. Спільною рисою цих перетворень виступає зменшення облігаторних актантів на одну одиницю, яка може бути заповнена факультативно у разі комунікативної потреби у інформації про виконавця дії.Висновки. Можна зробити висновок, що валентність предиката є багатогранним феноменом, що підлягає впливу не лише формально-граматичних, а й семантико-синтаксичних чинників, а також мовленнєвої ситуації загалом. Відповідно, змін у валентності предикатів протягом трансформації з активу у пасив не можна уникнути. The valence of the predicate has a decisive effect on the structure of the sentence. Although the active and passive variant of the sentence describes the same situation, the predicate goes through a transformation that also has to do with valence. This article analyzes the valency of the predicate and its influence on such transformation in German and Ukrainian based on the examples from modern literature.Purpose. The purpose of the article is to compare the active-passive transformation in German and Ukrainian and to describe the role of valence in this process.Methods. For the research, we collected the examples of passive constructions from modern fiction in German and Ukrainian using the continuous sampling method, which were then processed and analyzed using typological, comparative, descriptive methods as well as the modelling method.The valence of the predicate verb shows in its ability to connect with other sentence elements and enables the prediction of the additional positions in the syntactic structure of the sentence, which can be supplemented by mandatory or optional components. The predicate is characterized by two types of valence, which depend on the position of the fillers in the sentence: the left-hand position is mainly connected the subject of the utterance, and the right-hand position has to do with actants which define object, addressee, location or have instrumental meaning.Results. Due to the fact that the same function of passive constructions in German and Ukrainian is realized in different forms, the valence changes in each of the constructions have their own features. A common feature of these transformations is the reduction of obligatory actants by one unit, which can be filled in optionally in case of communicative need for information about the performer of the action.Conclusions. We reach the conclusion that the valence of the predicate is a multilevel phenomenon that is influenced not only by formal grammatical but also by semantic and syntactic factors as well as the language situation in general. Accordingly, changes in the valence of predicates during the active-passive transformation are inevitable.
The conative function of constructions expressing surprise in Swedish, English and Russian
