Purpose. Investigation of the peculiarities of psychophysiological characteristics of experiencing a sense of security by participants in the educational process in the process of introducing distance learning.Methods. A narrowly directed questionnaire was used developed by a team of specialists in the field of psychology. Its structure consisted of collecting general information; study of the features of the organization of distance learning and associative ideas about the full-time and distance forms of the educational process (a list of associations to the words-stimuli “distance learning” and “full-time education”); determination of the subjective level of personal safety in various forms of organization of the educational process: in an offline and online environment (5 point scaling: 1 – absolutely safe, 5 – absolutely dangerous environment).Results. There is a contextual significance of the conditions in which the individual feels protected. The organization of educational in a situation of transformation produces new risks and is perceived as a threat. The vast majority of respondents consider distance and face-to-face learning to be safe. The same percentage of respondents as distance learning consider full-time education unequivocally dangerous. It has been found that there is a significant direct link between a sense of security in online and offline learning.Conclusions. It was determined that the subjects who feel dangerous in the educational process feel insecure in any form of training organization. It is shown that respondents who felt comfortable in the traditional form of education will feel some anxiety and require a certain amount of time to adapt to new conditions. It has been proven that distance learning is predominantly perceived as a negative phenomenon that requires a change in the usual order of life. Face-to-face learning is associated with habitual behaviors that are generally perceived as comfortable.A group of associations is identified, which reflects the reflection of the psychophysiological states of the respondents during distance and full-time education. The peculiarity of the representations that are attributed to the group of “psychophysiological” is due to the educational situation in which the participants of the educational process find themselves. Two subgroups have been identified, which are characterized as “somatic” and “psychosomatic” manifestations.Key words: applicants for higher education, scientific and pedagogical workers, subjective sense of security, educational process in the HEI, psychophysiological manifestations of danger in educational activities. Мета. Дослідження особливостей психофізіологічних характеристик переживання почуття безпеки учасниками освітнього процесу впродовж упровадження дистанційної форми навчання.Методи. Було використано розроблений колективом спеціалістів у галузі психології вузько спрямований опитувальник. Його структура складалася зі збору загальної інформації; вивчення особливостей організації дистанційного навчання та асоціативних уявлень про очну та дистанційну форми освітнього процесу (переліку асоціацій до слів-стимулів «дистанційне навчання» та «очне навчання»); визначення субєктивного рівня особистої безпеки за різних форм організації навчального процесу: в офлайн та онлайн середовищі (5-бальне шкалювання: 1 – абсолютно безпечне, 5 – абсолютно небезпечне середовище).Результати. Існує контекстуальна значущість умов, в яких особистість почувається захищеною. Організація освітнього процесу в ситуації трансформацій продукує нові ризики та сприймається як загроза. Переважна більшість респондентів уважає дистанційне та очне навчання безпечним. Однаковий відсоток респондентів уважає однозначно небезпечною як очну форму навчання, так і дистанційну. Встановлено, що існує значущий прямий зв’язок між відчуттям безпеки в онлайн- та офлайн-навчанні.Висновки. Визначено, що досліджувані, які себе почувають небезпечно в освітньому процесі, відчуватимуть незахищеність за будь-якої форми організації навчання. Показано, що респонденти, які почували себе комфортно в традиційній формі навчання, відчуватимуть деяку тривогу та потребуватимуть певного часу на адаптацію до нових умов. Доведено, що дистанційне навчання переважно сприймається як негативне явище, яке вимагає зміни звичного порядку життя. Очне навчання асоціюється зі звичною поведінкою, яка зазвичай сприймається комфортною. Виокремлено групу асоціацій, яка відображає рефлексію психофізіологічних станів респондентів упродовж дистанційного та очного навчання. Особливість уявлень, які віднесено до групи «психофізіо-логічних», зумовлена навчальною ситуацією, в якій опинились учасники освітнього процесу. Виділено дві підгрупи, які охарактеризовано як «соматичні» та «психосоматичні» прояви. Ключові слова: здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, суб’єктивне відчуття безпеки, освітній процес у ЗВО, психофізіологічні прояви безпеки.
TO THE QUESTION OF TEACHING HIGHER MATHEMATICS IN DISTANCE LEARNING CONDITIONS
